Международный эндокринологический журнал 1 (25) 2010

Володимир Іванович Боцюрко народився 25 січня 1940 року в Маріямполі Галицького району Івано­Франківської області. Після закінчення середньої школи вступив до Івано­Франківського медичного училища. Демобілізувавшись із збройних сил, у 1962 році вступив до Івано­Франківського медичного інституту, який закінчив із відзнакою. З 1968 по 1972 рік працював лікарем у медсанчастині Бурштинської ТЕС, одночасно навчаючись у заочній аспірантурі при кафедрі біохімії Івано­Франківського медичного інституту, в який у 1972 році прийнятий на роботу і до цього часу працює в ньому: спочатку на посаді асистента кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб і факультетської терапії, з 1982 року — доцент кафедри госпітальної терапії, з 1985 року — завідувач курсу ендокринології, з 1996 року — завідувач кафедри ендокринології.

У 1978 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Обмін деяких ­мікроелементів і активність споріднених з ними металоферментів при ревматизмі», в 1996 році — докторську дисертацію «Віддалені соматогенетичні ефекти інкорпорованого радіоактивного йоду в осіб із захворюваннями щитоподібної залози в умовах ендемічної місцевості». У 1997 році йому присвоєно вчене звання професора, у 2009 році його обрано академіком Академії вищої школи України.

В.І. Боцюрко — автор понад 130 наукових праць і багатьох винаходів. За винахідницьку роботу нагороджений значком «Изобретатель СССР». Написав три навчальні посібники й один підручник, який за рішенням президії ­ Академії медичних наук України визнаний кращим серед підручників для медичних вищих навчальних закладів, за що автору була присуджена премія АМН у 1999 році. За безпосередньою участю професора В.І. Боцюрка у 1994 році вперше за роки незалежності був проведений з’їзд ендокринологів України в Івано­Франківську. Завдяки його зусиллям в Івано­Франківській області була відкрита гормональна лабораторія, організований кабінет з діагностики та лікування остеопорозу, одним із перших в Україні відкритий Центр росту.

Основні наукові напрямки професора В.І. Боцюрка — цукровий діабет, захворювання щитоподібної і прищитоподібних залоз, ендокринологічні аспекти порушень фізичного розвитку дітей.

В.І. Боцюрко підготував трьох кандидатів медичних наук. На сьогодні під його керівництвом виконується ще одна кандидатська дисертація. Розробив перший вітчизняний препарат поєднаної дії «Біфтоп» для лікування кишкового дисбактеріозу і діабетичного стеатогепатозу, який захищено чотирма патентами. Він є головним дослідником багатьох міжнародних програм з вивчення нових препаратів для лікування цукрового діабету. Брав участь у численних міжнародних наукових форумах.

Професор В.І. Боцюрко на високому професійному рівні читає лекції для студентів. На факультеті післядипломної освіти проводить передатестаційну підготовку лікарів­ендокринологів, запровадив тематичне удосконалення з ендокринології для лікарів інших спеціальностей.

Володимир Іванович веде значну громадську роботу. Він є відповідальним секретарем науково­практичних журналів «Галицький лікарський вісник» і «Архів клінічної медицини», членом редакційної ради журналів «Ендокринологія» і «Міжнародний ендокринологічний журнал», членом спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій при Івано­Франківському національному медичному університеті, членом правління Асоціації ендокринологів України.

Професор В.І. Боцюрко — ініціатор відродження давнього духовного центру Галичини — містечка Пречистої Діви Марії — Маріямполя. З цією метою створив і очолює громадську організацію, яка реалізує цю ідею.

За успіхи в роботі та громадській діяльності нагороджений медаллю «За трудову доблесть» і значком «Відмінник охорони здоров’я».

Справжній ювілей є приводом не тільки згадати про на­у­кові та творчі досягнення ювіляра, але й підкреслити найкращі якості В.І. Боцюрка як науковця, лікаря, громадянина і представника української інтелектуальної еліти.

Редакційна колегія «Міжнародного ендокринологічного журналу» зичить ювілярові творчої наснаги, міцного здоров’я і довголіття.