Международный эндокринологический журнал 4 (28) 2010

Наталія Борисівна Зелінська народилась 8 квітня 1960 року в Житомирській області в родині відомих лікарів. Батько її — славетний професор Борис Олексійович Зелінський, який створив першу в Україні та колишньому СРСР кафедру ендокринології у Вінницькому медичному інституті ім. М.І. Пирогова та виховав цілу плеяду ендокринологів; мати Олена Дмитрівна — доцент кафедри педіатрії, висококваліфікований педіатр, яка лікувала та лікує не одне покоління дітей. А тому Наталія Борисівна з дитинства мріяла стати лікарем. Після закінчення із золотою медаллю школи № 17 м. Вінниці вона вступає на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту ім. М.І. Пирогова, відмінно навчається, активно займається науковою роботою, виступає та перемагає на всесоюзних та українських конференціях молодих учених.

Отримавши диплом лікаря в 1983 році, вона продовжує славні традиції свого батька, працюючи лікарем­ендокринологом у Вінницькій міській лікарні № 1, активно займається науковою роботою, зокрема проблемами гіпотиреозу, вивчає функціональний стан серцево­судинної системи у хворих на гіпотиреоз під керівництвом відомого професора Валерія Анатолійовича Олійника. Результати роботи втілились у кандидатську дисертацію, захищену в 1989 році.

З 1990 року Наталія Борисівна працює завідуючою терапевтичним відділенням № 1 Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру, де вона суміщала роботу практичного лікаря з роботою викладача кафедри ендокринології, впроваджуючи нові методики діагностики та лікування хворих та навчаючи лікарів­інтернів. Відповідальність за стан хворого, готовність завжди прийти на допомогу людям, любов до ендокринології, ентузіазм керівника — ось риси, що притаманні Наталії Борисівні Зелінській.

У 2003 році Наталію Борисівну Зелінську призначено головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «дитяча ендокринологія», вона переїжджає до Києва, де повною мірою розкривається її талант як керівника окремої медичної галузі — дитячої ендокринології. Вона активно працює над розбудовою дитячої ендокринологічної служби в Україні, проводить всеукраїнські науково­практичні конференції з міжнародною участю, створює та очолює Асоціацію дитячих ендокринологів України. Під її керівництвом розроблені, видані та впроваджені в практичну охорону здоров’я «Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча ендокринологія». Н.Б. Зелінська — завідувач відділу дитячої та підліткової ендокринології Українського науково­практичного центру ендокринної хірургії, транс­плантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.

Разом із тим вона продовжує займатися науковою роботою, виконуючи докторську дисертацію, є головним дослідником багатьох міжнародних програм з вивчення нових препаратів, бере участь у численних міжнародних наукових формах, є співавтором методичних посібників та підручників, методичних рекомендацій з ендокринології, у її доробку понад 100 наукових праць, вона є членом редакційної колегії «Міжнародного ендокринологічного журналу».

Іноді замислюються колеги, де беруться сили, енергія, ентузіазм у цієї вродливої тендітної жінки, яка є продовжувачем справи свого батька професора Бориса Олексійовича Зелінського, достойною дочкою. І хоча сьогодні Наталія Борисівна працює в Києві та її розум належить дитячій ­ендокринологічній службі України, але її серце належить Вінниччині.

Колектив кафедри ендокринології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та колектив Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру сердечно вітають Наталію Борисівну з її славним ювілеєм, бажають здоров’я, нових творчих успіхів, натхнення.

Редакція «Міжнародного ендокринологічного журналу» приєднується до побажань колег і друзів і зичить Наталії Борисівні Зелінській щасливих років життя, міцного здоров’я та наснаги в подальшій роботі на ниві ендокринології.