Газета «Новости медицины и фармации» Офтальмология (324) 2010 (тематический номер)

Метою нашого дослідження було підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики рецидивів герпетичного кератиту шляхом удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали і методи

Під нашим спостереженням були 134 хворих (134 ока) на поверхневий герпетичний кератит без супутньої офтальмопатології віком від 16 до 73 років. Перша атака ГК спостерігалась в 38,8 % (52 пацієнти), рецидивуючий ГК — у 61,2 % (82 пацієнти).

Окрім загальноприйнятого офтальмологічного обстеження, проводилась оцінка стану переднього відрізка ока за модифікованою нами умовною шкалою. Клінічна картина оцінювалась за такими ознаками: корнеальний синдром, виділення в кон''юнктивальній порожнині, ін''єкція очного яблука, набряк рогівки по глибині, запальна інфільтрація та забарвлення рогівки флюоресцеїном. Залежно від ступеня вираженості тієї чи іншої ознаки, кількість балів по кожній з них варіювала від 0 до 3. Проводився розрахунок сумарного інтегрального показника.

Усі пацієнти отримували загальноприйняте лікування: препарати ацикловіру місцево 3–4 рази на день, Окоферон — 5–6 разів на день, Корнерегель — 3–4 рази на день.

Хворим з поверхневим ГК, обумовленим HHV-6, було призначено внутрішньом''язове введення 3 мл специфічного протигерпетичного імуно-глобуліну Герпімун 6 № 5.

Основна група (50 хворих), окрім традиційного лікування, отримувала Протефлазід, група порівняння (50 хворих) — лікування без включення Протефлазіду.

Основна група та група порівняння були поділені на 2 підгрупи кожна:
— основна група — хворі з першою атакою ГК (підгрупа I — 19 пацієнтів), хворі з рецидивуючим ГК (підгрупа II — 31);
— група порівняння — хворі з першою атакою ГК (підгрупа IА — 19 пацієнтів), хворі з рецидивуючим ГК (підгрупа IIА — 31).

Протефлазід — препарат рослинного походження. Флавоноїдні глікозиди, що містяться в диких злаках Deschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L., здатні пригнічувати вірусоспецифічні ферменти ДНК-полімеразу, тимідинкіназу та зворотну транскриптазу у вірусінфікованих клітинах. Це призводить до зниження або повного блокування реплікації вірусів. Водночас Протефлазід викликає збільшення продукції ендогенних альфа- та гамма-інтерферонів, що підвищує неспецифічну резистентність організму до вірусної та бактеріальної інфекції, нормалізує імунний статус людини. Препарат має антиоксидантну активність, оскільки запобігає накопиченню продуктів перекисного окислення ліпідів і тим самим інгібує перебіг вільнорадикальних процесів. Хворим основної групи в комплексне лікування включали Протефлазід за схемою: 1-й тиждень — по 10 крапель 2 рази на день; з 2-го тижня — по 15 крапель 2 рази на день. Тривалість прийому — 1 місяць для хворих із першою атакою ГК, при рецидивуючому перебігу хвороби — 2 місяці без перерви.

Отримані результати і їх обговорення

Оцінка стану переднього відрізка ока за модифікованою шкалою показала наступне. Вираженість корнеального синдрому у хворих із першою атакою ГК була вищою (2,71 ± 0,25), ніж у хворих із рецидивуючим ГК (2,09 ± 0,22), виділення у кон''юнктивальній порожнині також були більшими у хворих із першою атакою ГК: 1,58 ± 0,30 та 1,24 ± 0,22 відповідно. Ін''єкція очного яблука у хворих з рецидивуючим ГК була меншою, ніж у хворих із першою атакою ГК: 2,07 ± 0,21 та 2,60 ± 0,21 відповідно. Набряк рогівки був виражений приблизно однаково: 2,02 ± 0,22 у хворих із першою атакою ГК та 1,93 ± 0,18 у хворих із рецидивуючим ГК. Менш виражена була запальна інфільтрація у хворих із першою атакою ГК порівняно з хворими на рецидивуючий ГК: 1,99 ± 0,32 та 2,21 ± 0,20 відповідно. Позитивна флюоресцеїнова проба частіше спостерігалася у хворих з рецидивуючим ГК (1,92 ± 0,22) на відміну від хворих з першою атакою ГК (1,84 ± 0,27). Інтегральний показник у хворих із першою атакою ГК був на рівні 12,74 ± 0,61, а у хворих із рецидивуючим ГК — 11,46 ± 0,49.

Оцінка гостроти зору до лікування показала наступне: у більшості хворих із рецидивуючим ГК — 48 (58,53 %) — гострота зору була в межах 0,01–0,2, відповідний показник у пацієнтів із першою атакою ГК спостерігався у 13 пацієнтів (25,0 %). Гострота зору в межах 0,3–0,5 була у 28 (53,85 %) хворих із першою атакою хвороби і у 27 (32,93 %) пацієнтів із рецидивуючим ГК. Гострота зору в межах 0,6–1,0 спостерігалася в 11 (21,15 %) пацієнтів із першою атакою ГК і у 7 (8,54 %) хворих із рецидивуючим ГК.

При проведенні ПЛР сльози у 134 хворих із клінічною картиною поверхневого ГК у 126 хворих (94 %) отримано позитивні результати до вірусів герпесу, із них у 100 пацієнтів (79,4 %) — позитивна ПЛР до HHV-6, у 24 (19 %) — до HSV-1, у 2 (1,6 %) — до HSV-2.

Для подальшого дослідження було відібрано 100 пацієнтів, у яких поверхневий ГК обумовлений HHV-6.

Включення Протефлазіду в схему лікування хворих на ГК сприяло більш швидкому поліпшенню клінічних офтальмологічних показників у переважної більшості хворих, пролікованих запропонованою комбінацією. В динаміці лікування спостерігалося більш швидке зменшення інтенсивності корнеального синдрому, виділень в кон''юнктивальній порожнині, ін''єкції очного яблука, набряку рогівки, запальної інфільтрації в основній групі порівняно з групою порівняння.

До лікування у хворих із першою атакою ГК в основній групі гострота зору була такою: 0,6–1,0 — у 21,0 %, 0,3–0,5 — у 47,4 %, 0,01–0,2 — у 31,6 %; у групі порівняння — у 15,8%, 57,9% та 26,3 % відповідно. Після лікування в основній групі в усіх пацієнтів (100,0 %) спостерігалася гострота зору 0,6–1,0; у хворих групи порівняння цей показник спостерігався в 78,9 % випадків, решта пацієнтів (21,1 %) мали гостроту зору 0,3–0,5; пацієнтів із гостротою зору 0,01–0,2 не було.

В основній групі у хворих із рецидивуючим ГК до лікування розподіл пацієнтів відповідно до показників гостроти зору був таким: 0,6–1,0 — 12,9 %, 0,3–0,5 — 25,8 %, 0,01–0,2 — 61,3 %; у групі порівняння — 9,7%, 32,2% та 58,1 % відповідно. Після лікування в основній групі гострота зору 0,6–1,0 спостерігалася в 64,5 % хворих, 0,3–0,5 — у 12,9 %, 0,01–0,2 — у 22,6 %; у групі порівняння — у 45,2%, 25,8%, 29,0 % відповідно.

Частота рецидивів після лікування протягом року була такою: 5,3 % (1 пацієнт) — підгрупа І (Протефлазід); 31,6 % (6 пацієнтів) — підгрупа ІА; 9,7 % (3 пацієнти) — підгрупа ІІ (Протефлазід); 51,6 % (16 пацієнтів) — підгрупа ІІА.

Висновки

Герпетичні кератити становлять 66 % від усіх запальних захворювань рогівки. Рецидивуючий герпетичний кератит — одна з провідних причин інвалідизуючих помутнінь рогівки і рогівкової сліпоти. У патогенезі герпесвірусної інфекції провідну роль відіграють порушення загального та місцевого імунітету ока. За даними полімеразної ланцюгової реакції в переважної більшості хворих (79,4 %) на поверхневий герпетичний кератит в слізній рідині виявлено вірус герпесу 6-го типу, у 19,0 % хворих — вірус простого герпесу 1-го типу, у 1,6 % — вірус простого герпесу 2-го типу. Отже, у виникненні поверхневих герпетичних кератитів суттєву роль відіграє вірус герпесу 6-го типу (HSV-6). Використання специфічного протигерпетичного імуноглобуліну Герпімун 6 і противірусного та імунокоригуючого препарату Протефлазід при лікуванні герпетичного кератиту дозволяє зменшити тривалість лікування таких пацієнтів (у середньому на 4–5 діб) та знизити частоту рецидивів — на 36 %.