Журнал «Здоровье ребенка» 3 (24) 2010

Як відомо, коров''яче молоко використовують для харчування людей протягом тисяч років, воно входить до складу багатьох харчових продуктів, вважається корисним для людей як молодого, так і похилого віку. Проте все більше загострюються дискусії щодо того, у якому віці доцільно знайомити дитину з незбираним, немодифікованим коров''ячим молоком, наскільки його раннє застосування може вплинути на збільшення алергічної та іншої соматичної патології дітей, їхнє здоров''я у подальшому та інтелектуальний розвиток [1, 6, 8].

Більшість країн світу не рекомендують застосовувати немодифіковане коров''яче молоко у дітей першого року життя, проте у деяких країнах (Канада, Швеція, Данія) використання коров''ячого молока вважається прийнятним з 9- або 10-місячного віку [2, 5–7].

Незважаючи на подібний зовнішній вигляд, грудне і коров''яче молоко мають суттєво різний склад, що унеможливлює адекватну і повноцінну заміну. Слід розуміти, що коров''яче молоко — це, по суті, молоко іншого біологічного виду, яке не було передбачене природою для вигодовування дітей людини. Коров''яче молоко містить істотно більшу кількість білків, що можуть бути повноцінними алергенами і формувати реакції харчової непереносимості й алергії, воно містить іншу комбінацію жирних кислот (більший уміст насичених жирних кислот і менший — поліненасичених n-6 і n-3 жирних кислот), практично не містить олігосахаридів і різноманітних біологічно активних речовин, що сприяють адаптації та розвитку інтестинальної та загальної імунної системи малюка, формуванню адекватного біоценозу кишок та харчової толерантності, містить менше заліза, вітамінів, суттєво різниться за складом мінеральних речовин (табл. 1) [1, 2, 8–10].

Важливе значення має менший уміст заліза у коров''ячому молоці порівняно з грудним, що є важливим фактором розвитку залізодефіцитної анемії й інших клінічних ознак дефіциту заліза. Крім того, у ряді робіт було показано, що вигодовування коров''ячим молоком може призводити до мікроскопічних кровотеч зі слизової оболонки гастроінтестинального тракту дітей першого року життя [4, 5].

На сьогодні розглядається можливість зв''язку більшого вмісту протеїну в коров''ячому молоці та особливостей його складу з розвитком ожиріння, підвищеного артеріального тиску, серцево-судинних, алергічних захворювань. Невідповідність білкового компонента коров''ячого молока може опосередковано призводити до пригнічення функції тимуса, лімфоцитів, селезінки, гіпогаммаглобулінемії, зниження кількості Т-лімфоцитів, продукції INF, сповільнення хемотаксису фагоцитів, недостатності фагоцитозу [1, 3, 8].

Надзвичайно важливими є дослідження щодо зв''язку білків коров''ячого молока з більшим ризиком розвитку алергічних реакцій дитини та дорослих. У дітей першого року життя переважаючими алергенами є різні білки коров''ячого молока (понад 30), що містяться в казеїні та молочній сироватці (альбумін, a -лактальбумін, b -лактоглобулін, лактоферин тощо). Антигенні властивості мають глікопротеїди, молекулярна маса яких становить від 18 000 до 40 000 Да. Найбільші антигенні властивості має термостабільний b -лактоглобулін молочної сироватки, концентрація якого в коров''ячому молоці становить близько 3–5 г/л. Всмоктування у травній системі частково перетравлених частин білка може призводити до посилення синтезу IgE, IgA, IgM та IgG з відповідними клінічними ознаками харчової непереносимості. І якщо роль білків коров''ячого молока часто вдається визначити при розвитку IgE-залежної реакції, то роль цих білків у стимулюванні інших важливих патологічних реакцій та захворювань часто залишається невизначеною [3, 8].

Окрім харчових речовин, грудне молоко, як уже зазначалось, містить чимало інших біологічно активних субстанцій. Останні включають гормони, фактори росту, біологічно активні білки, антитіла (sIgA), лейкоцити (В- і Т-лімфоцити, нейтрофіли й макрофаги), олігосахариди, нуклеотиди, цитокіни тощо. Наявні дані свідчать про те, що саме ці нехарчові сполуки забезпечують численні позитивні ефекти грудного вигодовування для здоров''я дитини [1, 11].

Результати досліджень останніх років підтвердили можливу патогенетичну роль коров''ячого молока у розвитку таких захворювань, як астма, екзема, кропив''янка, середній отит, гемосидероз, молоко-асоційована ентеропатія, еозинофільний гастроентерит, гастроінтестинальна кровотеча з дефіцитною анемією, мігрень, біль голови, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, хвороба Крона, ревматоїдний артрит, цукровий діабет тощо [3].

Характерною рисою ситуації в Україні є відсутність відповідних епідеміологічних досліджень і вірогідної інформації щодо особливостей вигодовування дітей перших років життя та його впливу на показники здоров''я та розвитку дітей.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей вигодовування дітей першого року життя, частоти грудного та штучного вигодовування, впливу харчування й застосування немодифікованого коров''ячого молока протягом першого року життя на захворюваність дітей перших років життя, частоту харчової гіперчутливості та алергічних реакцій.

Матеріал і методи

На першому етапі анкетування у поперечне дослідження були залучені 5354 доношених дитини віком від 1 до 18 міс. (жителі м. Києва, Львова та Львівської області), віковий розподіл яких наведений на рис. 1.

На другому етапі в ретроспективному когортному дослідженні ми оцінювали показники захворюваності й частоту алергічних реакцій, харчової гіперчутливості у 1000 дітей із попередньої вибірки, які були розподілені у 2 групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя. Основну групу становили 529 немовлят, які протягом першого року життя отримували коров''яче молоко, контрольну групу — 471 дитина, які у цей період не отримували немодифікованого коров''ячого молока. Середній вік дітей у групах на момент опитування — 20,22 ± 3,39 міс. та 20,50 ± 2,35 міс. відповідно.

Групи статистично вірогідно не відрізнялись за середнім зростом і масою тіла при народженні, частотою штучного вигодовування й середньою тривалістю годування груддю.

У роботі використані стандартні методи описового, порівняльного й категоріального аналізу. Попередньо оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) і нормальність розподілу даних. Для безперервних змінних залежно від особливостей їх розподілу розраховували середнє та стандартне квадратичне відхилення (SD).

За умови нормального розподілу даних для порівняння двох груп застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. За умови непараметричного розподілу даних групи порівнювали за допомогою критерію Манна — Уїтні. Відмінності за номінальними (категоріальними) змінними оцінювали за допомогою критерію c 2 або точного критерію Фішера. Усі результати вважали вірогідними за умови, якщо р > 0,05.

Результати та їх обговорення

За даними нашого анкетування, ситуація з грудним вигодовуванням у цілому покращується. У віці 0–3 міс. 71,7 % дітей знаходились на грудному вигодовуванні, у віці 4–6 міс. — 50,9 %, у віці 7–9 міс. — 31,5 %, у віці 10–12 міс. — 25,4 %. Загалом 589 дітей (11 %) протягом першого року життя отримували коров''яче молоко. Середній вік першого контакту з коров''ячим молоком становив 7,9 ± 1,7 міс. Серед 2907 дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, 89 немовлят (3,1 %) вигодовувалися винятково коров''ячим молоком, 500 дітей (17,2 %) — молочними сумішами і коров''ячим молоком. Таким чином, вже у віці 0–3 міс. 0,7 % дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, вигодовувалися винятково коров''ячим молоком, у віці 4–6 міс. — 1,8 %, у віці 7–9 міс. — 7,1 %, у віці 10–12 міс. — 10,6 %. Ще більший відсоток дітей отримував адаптовані суміші й коров''яче молоко (табл. 2).

Вікова динаміка частоти грудного вигодовування й застосування винятково коров''ячого молока в харчуванні дітей першого року життя подана на рис. 2.

Таким чином, незважаючи на покращення ситуації з грудним вигодовуванням, близько 11 % дітей протягом першого року життя отримують немодифіковане коров''яче молоко як основне або додаткове харчування.

За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій була достатньо високою в обох групах, хоча і була вірогідно вищою у дітей, які отримували коров''яче молоко, — 49,26 та 47,78 % (р = 0,04) відповідно. Цікавим виявився і той факт, що у дітей з основної групи вдвічі вищою була частота алергічних реакцій на медикаменти (13,16 % у дітей з основної проти 7,47 % у дітей із контрольної групи; р = 0,002) і на високоадаптовані суміші, що вони споживали (відповідно 6,38 і 3,43 %;р = 0,02). У дітей, які отримували коров''яче молоко, спостерігалась тенденція до більшої частоти алергічних реакцій на яйця, цитрусові, фрукти, овочі, шоколад, рибу, хоча відмінності були статистично невірогідними. Ми не виявили вірогідних відмінностей між групами за частотою алергічних ознак, пов''язаних зі споживанням м''яса. Частота інших алергічних реакцій також була вірогідно вищою у дітей з основної групи (14,0 проти 8,9 %; р = 0,01) (рис. 3).

Порівнюючи захворюваність дітей основної й контрольної груп, ми визначили, що у дітей, які у своєму раціоні протягом першого року життя отримували коров''яче молоко, вірогідно частіше траплялись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блювота (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), діареї (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02) (рис. 4). У дітей з основної групи істотно більше було епізодів госпіталізацій (0,56 ± ± 1,00 проти 0,41 ± 0,76; р = 0,01), курсів антибіотиків (1,23 ± 1,50 проти 1,05 ± 1,19; р = 0,03), стероїдних препаратів (0,13 ± 0,72 проти 0,04 ± 0,33; р = 0,007) тощо. Крім того, у немовлят, які отримували коров''яче молоко, ми зауважили тенденцію до більшої частоти бронхопневмоній, епізодів свистячого дихання, використання антигістамінних препаратів і пробіотиків, хоча відмінності були невірогідними.

Таким чином, незважаючи на пропаганду грудного вигодовування й роз''яснення щодо необхідності використання високоадаптованих сумішей у разі штучного вигодовування, понад 10 % дітей першого року життя споживають немодифіковане коров''яче молоко, що супроводжується вірогідним збільшенням різноманітних алергічних реакцій, функціональних розладів травлення, частоти госпіталізацій і прийому ряду медикаментів.