Журнал «Здоровье ребенка» 3 (24) 2010

Вступ

У структурі кардіоваскулярної патології новонароджених та дітей першого року життя 65–70 % займають уроджені вади серця (УВС) [1, 2]. Окрім того, уроджені аномалії серцево-судинної системи значно впливають на рівень малюкової смертності. У структурі причин дитячої смертності вони становлять 11–12 % [3].

За прогностичними розрахунками, у найближчі роки, враховуючи погіршення соціально-економічних умов життя та екологічної ситуації, можна чекати подальшого зростання поширення даної патології, збільшення її питомої ваги у структурі причин мертвонароджуваності та дитячої смертності [4, 7]. Саме тому своєчасна, якомога більш рання діагностика уроджених вад серця у дитини має велике практичне значення у визначенні стратегії лікування і тактики реабілітації [5, 6].

Мета дослідження — встановити найбільш вірогідні фактори розвитку уроджених вад серцево-судинної системи у дітей.

Матеріал та методи дослідження

Ретроспективно в роботі використані дані офіційної медичної статистики за 5 років (щорічні статистичні збірники 2003–2008 рр.). Проаналізовано протоколи секційних розтинів та інших архівних матеріалів (усього 2350). Проведено проспективне клінічно-епідеміологічне дослідження уроджених вад серця та судин у дітей методом «випадок — контроль» за період 2008–2009 рр. Реєстрація УВС проводилася в перші години або добу після народження на підставі клінічних даних лікарем акушером-гінекологом і/або неонатологом. Окрім цього, на кожний виявлений випадок УВС заповнювалося екстрене сповіщення, що подавалося в медико-генетичний центр. Основною одиницею зберігання інформації була анкета обстеженої дитини, в якій фіксувалися паспортні дані, дати первинного та повторного обстежень. Усі дані поєднувалися єдиним кодом, що був автоматично генерований для кожної дитини.

Обчислення асоціативних зв''язків між факторами ризику та уродженими вадам розвитку проводилося за допомогою критеріїв абсолютного (AR) та відносного (RR) ризику. Як міра зв''язку досліджуваних факторів та ефектів експозиції нами використовувалося відношення шансів (OR) (Р. Флетчер, 1998). Для твердження про вірогідність різниці враховувалася загальноприйнята в медико-біологічних дослідженнях величина рівня ймовірності (р) < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Багатофакторний кореляційний аналіз факторів, що мають найбільший вплив на виникнення УВС у дітей, включав оцінку впливу факторів, що характеризують стан здоров''я батьків (табл. 1), спадкових факторів (табл. 2) та факторів акушерського анамнезу (табл. 3).

У групі родинних антенатальних факторів вірогідне значення мають вік матері та батька, причому розвиток УВС більше залежить від віку матері на момент народження дитини (r = +0,82; p < 0,05), ніж від віку батька (r = +0,80; p < 0,05). Також у генезі УВС вірогідне значення мають стресові ситуації в анамнезі у матері (r = +0,67; p < 0,05), куріння матері під час вагітності (r = +0,90; p < 0,05), вживання матір''ю кави (r = +0,55; p < 0,05), вживання матір''ю спиртних напоїв (r = +0,62; p < 0,05), хронічні захворювання та перенесені матір''ю впродовж вагітності інфекційні захворювання (r = +0,68 і r = +0,68 відповідно; p < 0,05), екстрагенітальна патологія у матері (r = +0,55; p < 0,05) та професійні шкідливості в анамнезі у матері (r = +0,62; p < 0,05).

В іншій площині (фактор 2) лежать постійні стреси батька (r = +0,50; p < 0,05), фізична робота батьків (матері більшою мірою, ніж батька (r = +0,78 та r = +0,52 відповідно; p < 0,05), шкідливі звички батьків: куріння батька (r = +0,67; p < 0,05) і матері (r = +0,85; p < 0,05) в анамнезі, вживання батьком кави (r = +0,60; p < 0,05), екстрагенітальна патологія у батька (r = +0,57; p < 0,05), контакт з професійними шкідливостями в анамнезі у батька (r = +0,46; p < 0,05).

При аналізі взаємозв''язків між спадковими факторами визначається, що УВС дитини більшою мірою асоціюється з наявністю УВC в іншої дитини та одного з батьків (r = +0,78; p < 0,05), на другому місці — наявність УВC у матері та стигми дизембріогенезу у дитини (r = +0,66 і r = +0,76 відповідно; p < 0,05), і на третьому місці — УВC у батька (r = +0,43; p < 0,05). При іншій комбінації факторів вірогідними є тільки два фактори з цієї групи — УВC в інших дітей та УВC в родичів (r = +0,74 та r = +0,42 відповідно; p < 0,05).

Провідними в структурі УВС, що зустрічалися в родині дітей основної групи, були септальні вади (дефект міжшлуночкової перегородки та дефект міжпередсердної перегородки або їх комбінація).

У групі факторів, що визначають стан здоров''я батьків та особливості акушерського анамнезу, вірогідними є такі фактори, як кількість попередніх вагітностей та пологів (r = +0,83 та r = +0,86 відповідно; p < 0,05), наявність попередніх абортів (r = +0,76; p < 0,05), штучне переривання першої вагітності (r = +0,81; p < 0,05), великий проміжок між вагітностями (r = +0,55; p < 0,05), наявність попередніх викиднів та померлих дітей (r = +0,72 та r = +0,62 відповідно; p < 0,05), стресів під час вагітності (r = +0,89; p < 0,05), хронічна фетоплацентарна недостатність (r = +0,84; p < 0,05), загрози переривання вагітності (r = +0,48; p < 0,05), прийом гормональних контра­цептивів до зачаття (r = +0,67; p < 0,05) та діагностоване порушення репродуктивної функції у матері (r = +0,65; p < 0,05).

Виділені нами групи факторів ризику щодо формування УВС у плода можуть бути використані при медико-генетичному консультуванні як алгоритм виявлення у тому випадку, коли ультразвукову діагностику УВС у вагітних жінок провести не вдається.

Перспектива подальших досліджень

Перспективним є визначення ймовірних факторів розвитку вроджених вад з метою проведення їх пошуку в сім''ях, які планують вагітність, та підвищення ефективності первинної профілактики вроджених аномалій.

Висновок

За результатами багатофакторного кореляційного аналізу визначено, що найбільше значення мають такі фактори: вік батьків, наявність у них шкідливих звичок, професійних шкідливостей, екстрагенітальної патології та порушення репродуктивної функції, уроджені вади розвитку в родині та стигми дизембріогенезу в дитини, обтяжений акушерський анамнез матері. Ці фактори можна вважати факторами ризику в дітей щодо виникнення уроджених вад серцево-судинної системи.