Газета «Новости медицины и фармации» 13–14(333–334)

16–18 червня у м. Люцерні (Швейцарія) відбулася нарада національних координаторів програми психічного здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я. Захід було організовано Європейським бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я. У нараді взяли участь делегації 38 країн, які в 2005 році приєдналися до Гельсінської декларації. Україна була представлена національним координатором програми психічного здоров’я від Міністерства охорони здоров’я, головним дитячим психіатром Ігорем Анатолійовичем Марценковським. Програма наради включала ряд спільних заходів із щорічним конгресом психіатрів та психотерапевтів Швейцарської конфедерації і 20­м Всесвітнім конгресом психотерапевтів на тему «Міграція та психічне здоров’я». Цілями наради було інформування учасників про роботу Європейського бюро ВООЗ у сфері охорони психічного здоров’я в 2008–2009 роках, обговорення доповідей національних координаторів про ключові події та тенденції, що стосуються психічного здоров’я, визначення пріоритетних напрямків програми охорони психічного здоров’я та обговорення планів роботи на 2010–2011 роки.

Активне обговорення учасників наради викликали проблеми психічного здоров’я, зумовлені всесвітньою економічною кризою.

Європейським бюро ВООЗ були оприлюднені результати спеціального дослідження, проведеного в 39 країнах регіону.

Психіатрична стигма сама по собі істотно обмежує конкурентоспроможність споживачів психіатричної допомоги на ринку праці. Економічна криза в Європейському регіоні супроводжується зростанням безробіття і, як наслідок, зростанням конкуренції за робочі місця. Посилення конкуренції насамперед зачіпає уразливі групи населення, перш за все людей з обмеженими можливостями та розладами психіки.

Бюджетні проблеми у країнах європейського регіону змусили деякі з них переглянути витрати на соціальне забезпечення осіб з обмеженими можливостями, у тому числі виплати за інвалідністю. Оскільки, згідно з оцінками ВООЗ, близько 20–40 % людей, які отримують допомогу за інвалідністю, страждають від психічних розладів, ця група, на думку експертів, постраждала у фінансовому плані найбільше.

Експерти ВООЗ зробили наголос на необхідності, в умовах бюджетних проблем, захистити політику в галузі психічного здоров’я, що проводиться в більшості країн Європи протягом останнього десятиріччя. Уряди низки країн зіткнулися з вимушеними скороченнями обсягів фінансування у сфері охорони здоров’я. Соціальна підтримка, що надається особам із психічними розладами в громадах, дуже вразлива в умовах економічної кризи, оскільки капіталовкладення й постійні витрати в цій сфері завжди були відносно низькими. Це створює загрозу для політики дезінституалізації психіатричної допомоги на континенті, вже призвело до скорочення асортименту послуг, що надаються споживачам психіатричної допомоги на рівні громад.

В Україні економічна криза відчутно вплинула на якість та доступність психіатричної допомоги. У 2009 році рівень первинної діагностики розладів психіки та поведінки в країні знизився на 6,7 %, у дитячій популяції — на 5,7 %. Протягом двох передкризових років показники психіатричної захворюваності в Україні зростали: в 2007 р. — на 4,9 %, у 2008 р. — на 2,8 %. Психіатрична допомога в сільськогосподарських регіонах України виявилася особливо вразливою до економічної кризи. Спеціалізована психіатрична допомога підліткам постраждала більшою мірою, ніж дітям дошкільного та молодшого шкільного віку та дорослим.

Одним із наслідків впливу економічної кризи на систему охорони психічного здоров’я в країнах із низьким рівнем доходів, на думку Європейського регіонального бюро ВООЗ, є деморалізація персоналу, що має вкрай низьку заробітну плату. Психіатри та медичні сестри мають річний дохід у Люксембурзі відповідно 82 000 і 43 000 євро, Іспанії — 61 000 і 36 500 євро, Німеччині — 60 000 і 30 000 євро, Литві — 15 000 і 7200 євро, Угорщині — 9000 і 6000 євро, Грузії — 3600 і 2160 євро, Казахстані — 2640 і 2040 євро, Узбекистані — 1760 і 1272 євро. Україна за рівнем оплати фахівців у сфері охорони психічного здоров’я посідає одне з останніх місць не лише в Європі, але й серед нових незалежних держав.

Нарада дозволила її учасникам ознайомитися з системою охорони психічного здоров’я в Швейцарії.

Швейцарське федеральне управління громадської системи охорони здоров’я подало презентації, присвячені організації охорони психічного здоров’я, стратегії та заходам, спрямованим на зміцнення психічного здоров’я та профілактику психічних порушень, спеціальним програмам, пов’язаним із еміграцією, деінституалізацією психіатричної допомоги, профілактикою психічних порушень у громадах.

Одним із сильних боків організації психіатричної допомоги в Швейцарії є якісна система соціального забезпечення й медичного страхування. Лікування психічних розладів покривається страховкою нарівні із захворюваннями внутрішніх органів. Поряд з біологічною терапією страховкою покривається психотерапія психічних розладів і психодинамічна терапія.

Медичне страхування забезпечується приватними страховими компаніями, що конкурують між собою. Громадяни конфедерації отримують страхові поліси. Для малозабезпечених існують субсидії.

Якість швейцарської моделі страхової медицини спирається на довгострокові відносини між страховими компаніями і громадянами, які проживають на певній території. Діюча модель страхової медицини заохочує довготривалі відносини з сімейними лікарями, що є важливим для забезпечення безперервності допомоги.

Критику з боку Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я викликають: велика, за європейськими мірками, кількість у країні психіатричних ліжок, тривалі (подекуди кілька місяців і довше) строки перебування хворих, у тому числі дітей, у психіатричних клініках.

Швейцарське право в галузі захисту прав споживачів психіатричної допомоги також не в усьому відповідає європейським стандартам. Наприклад, рішення про недобровільну госпіталізацію пацієнта з психічним розладом в психіатричну лікарню може одноосібно прийняти сімейний лікар, у тому числі приватно практикуючий. Пацієнт має право оскаржити свою госпіталізацію в суді, проте послуги адвоката можуть вимагати значних фінансових витрат.

Ще однією проблемою є те, що соціальні виплати при психічних розладах подекуди настільки високі, що споживачі психіатричної допомоги можуть бути демотивованими в плані відновлення трудової діяльності.

Швейцарія приєдналася до Гельсінської декларації і реформує свою систему психіатричної допомоги відповідно до її вимог. Реформи зустрічають певний опір з боку деяких психіатрів, але підтримуються організаціями користувачів, що активно розвиваються в останні роки.

Складнощі в проведенні реформ у конфедерації багато в чому пов’язані з високим рівнем децентралізації допомоги. Більшість рішень приймається на рівні кантонів. Федеральний уряд має обмежені повноваження у прийнятті рішень. Були випадки, коли рішення про закриття психіатричних лікарень скасовувалися рішеннями місцевих референдумів.

Останнє засідання наради було проведене у вигляді симпозіуму на тему «Психічне здоров’я та міграція», який був відкритий для учасників Все­світнього конгресу психотерапевтів.

Були розглянуті питання про особливі потреби емігрантів у галузі охорони психічного здоров’я, про вплив міграції на національні системи охорони психічного здоров’я, зокрема кадрові наслідки «витоку мозків» із країн з менш високими в країни з більш високими доходами та рівнем життя.

Європейське регіональне бюро ВООЗ виступило з ініціативою щодо дітей та молодих людей із психічними розладами та членів їх сімей. Ця уразлива група часто піддається дискримінації при отриманні загальномедичної, психіатричної допомоги, спеціальних послуг у сфері освіти, які донині характеризуються високим рівнем стигматизації та інституалізації в країнах Європейського регіону.

Конференція ВООЗ і ЮНІСЕФ, організацією якої займається Кабінет міністрів Румунії, повинна продемонструвати стурбованість держав­учасниць цією проблемою, продемонструвати прихильність і волю до змін.

Планується, що на конференції буде прийнята Європейська декларація «Про підтримку дітей і молодих людей із психічними проблемами та їх родин».

Матеріал надано Асоціацією психіатрів України