Журнал «Медицина неотложных состояний» 1-2(32-33) 2011
Вернуться к номеру
План реагування лікарні на масовий керований або спонтанний наплив постраждалих (план дій у надзвичайній ситуації) Концептуальні положення
Авторы: Тихенко С.В. Всеукраїнська асоціація працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ Київський міський центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Медицина неотложных состояний
Версия для печати
Упровадження плану реагування лікарні на масовий спонтанний наплив постраждалих надає можливість максимально уніфікувати дії медичних працівників для надання кваліфікованої екстреної медичної допомоги в умовах обмеженого часу та ресурсів найбільшій кількості постраждалих.
План реагування лікарні, масовий спонтанний наплив постраждалих, надзвичайна ситуація, штаб управління кризою, команди медичних працівників, зона сортування, маркування постраждалих, центр збору постраждалих, тренінги, навчання персоналу.
Визначення: масовий спонтанний наплив постраждалих (надзвичайна ситуація) — кількість постраждалих, які потребують екстреної медичної допомоги «червоного маркування», перевищує кількість рятувальників, які присутні на місці події в даній фазі рятувальних дій, та їх можливості.
Методи: при масовому спонтанному напливі постраждалих в умовах обмеженого часу на перший план виступає введення в дію заздалегідь розробленого та відпрацьованого плану реагування, який передбачає організацію роботи кожного медичного працівника та відділень лікарні, розподіл повноважень і функцій між медичними працівниками, розподіл медичних працівників на команди — червону, жовту, зелену, фіолетову та розподіл потоків постраждалих, створення зон сортування, центру збору постраждалих, мобілізацію ресурсів.
Пропонується концепція плану дій у надзвичайній ситуації (план НС) «Прийом масового напливу постраждалих до шпиталю» для розробки та впровадження в кожній лікарні.
Масовий наплив постраждалих до лікарні вимагає перегляду звичайної доктрини. Це наплив, що регулюється територіальним центром екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф (ТЦ ЕМД СМК), із доставкою бригад ШМД.Спонтанний наплив вимагає від лікарні миттєвого реагування.
План розробляється кожною лікарнею в рамках плану НС.
Розширений план НС (взаємодія з міськими лікарнями та аварійно-рятувальними службами міста) включає систему розподілу постраждалих по лікарнях. Координується міською державною адміністрацією за підтримки ГУОЗ та ІЦ ЕМД СМК і затверджується міським головою.
Нормативна база:
— Індекс безпеки лікарні / Всесвітня організація охорони здоров’я. — 2010. — Розпорядження КМУ від 27.05.09. № 563-р «Про схвалення Концепції медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» — передбачає організацію масових потоків постраждалих у заклади охорони здоров’я та прогноз наслідків НС в осередку масового ураження.
— Постанова КМ України від 26.12.2002 «Про регламент реагування на випадок НС».
— Наказ МОЗ України від 26.12.2002 № 493 «Про затвердження Регламенту реагування закладів охорони здоров’я на НС» — зобов’язує кожну державну або приватну установу охорони здоров’я розробити план прийому великої кількості постраждалих. Обов’язкова назва «План НС».
Основні принципи плану НС:
— Визначаються повноваження керівника лікарні.
— Керівник лікарні запроваджує план НС у випадку катастроф та при можливості напливу постраждалих, які направляються ШМД або прибувають самостійно, що координується ТЦ ЕМД та МК.
— План НС може також бути запроваджений у випадку настання подій, що загрожують безпеці пацієнтів (пожежа).
— Лікарня має бути в змозі прийняти заражених пацієнтів.
— Захистити лікарню та захистити себе.
План НС обов’язково має передбачати:
— процедуру його запровадження;
— створення штабу управління кризою;
— організацію руху в лікарні та навколо неї;
— процедури відзиву персоналу;
— організацію роботи всіх служб;
— прийом родичів, представників влади та преси;
— взаємодію з лікарнями державними та приватними;
— взаємодію з державними рятувальними службами.
Основні напрями плану НС:
— Забезпечення безпеки лікарні: взяття під охорону по периметру лікарні.
— Запровадження центру сортування на вході до лікарні.
— Запровадження центру дезінфекції, якщо це потрібно.
— Запровадження плану руху в середині та навколо лікарні.
— Створення штабу управління кризою:
- керівник установи;
- головна медсестра;
- головний інженер;
- заступник керівника з лікувальної роботи;
- завідувач відділення невідкладної допомоги (приймального, реанімації);
- завідувач хірургічного відділення;
- завідувач лабораторією;
- начальник технічних служб та інші;
— Звільнення та розгортання додаткових ліжок:
- з перших хвилин необхідно звільнити служби невідкладної допомоги;
- звільнити операційні блоки;
- зробити перепис спеціалізованих ліжок (реанімація, опікові).
— Відзив персоналу за мобілізаційними картками.
— Збір персоналу в заздалегідь передбаченому місці:
- для отримання інформації щодо розвитку ситуації;
- знаків функціональної відмінності (одяг, пов’язки, шеврони);
- засобів захисту;
- для нагадування інструкцій щодо дій в НС, інструкцій щодо самозахисту, яких необхідно дотримуватись.
А. Абозбір у центрі сортування;
Б. В іншому місці залежно від потреб або в рамках перепрограмування та розгортання у випадку інфекцій, заражень, у тому числі грипу.
— Створення зони сортування пацієнтів. Передбачається на шляху обов’язкового проходу людей:
- з метою запобігання неконтрольованому напливу до лікарні;
- сортування пацієнтів;
- убезпечення персоналу від зараження.
Направляти постраждалих:
— до відділень невідкладної допомоги;
— травмованих з обмеженою дієздатністю — до служб екстреної допомоги (для дорослих, дітей);
— пацієнтів «на ногах» — до центру збору постраждалих;
— організація евакуації транспортабельних пацієнтів до інших лікарень (приватна медицина).
Центр збору постраждалих розташований поблизу від центру сортування. Мета — залишити служби невідкладної допомоги для тяжких пацієнтів. Призначений для прийому пацієнтів «на ногах», тобто таких, що мають незначні патології. В ідеалі розташований у будинку, що дозволяє :
— організувати різні сектори консультацій та терапії (долікарська, кваліфікована лікарська допомога);
— має залу (амфітеатр), що надає можливість зібрати постраждалих після отримання допомоги (надання психологічної допомоги).
Створення у лікарні буферної зони: коридор — план НС — реанімація.
Коридор лікарні, який можливо ізолювати, включає настінні центри живлення (наприклад, 3–5), медичні комунікації (повітря, кисень), електроенергію та телефон, що дозволяють створити пости невідкладної допомоги (на 3–5 реанімаційних ліжок) приблизно за 1 годину технічними службами з використанням обладнання, що законсервоване. Використовується у випадку перевантаження реанімації. Інший варіант: використовувати резервний підрозділ реанімації, якщо такий є в лікарні. Інтеграція в розширений план НС:
— Здійснювати координацію з іншими місцевими установами щодо прийому пацієнтів, у тому числі приватними.
— Перенаправляти пацієнтів до лікарень залежно від потужності та профілю закладів з урахуванням ризиків:
- звичайних;
- із забрудненням (хімічним, радіаційним, біологічним, інше).
Підготовка до ризику та оцінки плану НС:
— Обов’язкова підготовка персоналу служб та відділень лікарні, ШМД, НМД.
— Наявність інструкцій для кожного щодо дій у НС.
— Придбати навички протистояння ризику.
Готовність штабу лікарні до ризиків:
— Наявність приміщення для штабу в захищеному місці.
— Штаб має комп’ютерну систему.
— Працює альтернативна система зв’язку штабу та лікарні — радіозв’язок.
— Члени штабу мають інструкції до дій у НС.
— Штаб має оновлений телефонний довідник.
Готовність лікарні до ризиків, наявність:
— контрактів на поставку продуктів харчування та води на 72 години;
— приміщення для відпочинку додаткового персоналу;
— приміщення для харчування залученого персоналу;
— засобів індивідуального захисту;
— резерву апаратів штучного дихання;
— резерву спінальних щитів, шийних хомутів, імобілізаційних шин, реанімаційних каталок;
— сортувальних бирок (талонів).
Створення системи інформаційного забезпечення в межах плану НС:
— наявність сигналів для впровадження плану НС залежно від типу ризиків;
— мобілізаційних карток залучення додаткового персоналу;
— інструкцій для основного та мобілізованого персоналу (доповнення до існуючих посадових інструкцій);
— системи реєстрації постраждалих, помер- лих.
Необхідна оцінка плану НС шляхом проведення штабних, оперативно-тактичних та польових навчань персоналу лікарні та територіальної системи ЕМД у цілому.