Журнал «Травма» Том 11, №1, 2010

Стан кісткової тканини визначає не тільки гармонійний фізичний розвиток дитини, але й і зумовлює здоров’я в цілому. Як відомо, формування скелета людини починається в період внутрішньоутробного розвитку і завершується до двадцятип’ятирічного віку – періоду утворення піку кісткової маси. Останній показник є генетично детермінованим, проте на його реалізацію здійснює вплив багато чинників як екзогенного так і ендогенного характеру [1, 2, 5, 6].

Для вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини широко використовують ультразвукові денситометри. Перевагою даного методу є висока точність, портативність, неіонізуюче випромінення, короткий час обстеження [7-8]. Даний метод дає якісну оцінку губчастої кісткової тканини [9-10].

Метою нашої роботи було вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини у хлопчиків віком 10-16 років, які проживають у одному із північних міст Донецької області (група А) та порівняти отримані результати із даними референтної бази показників структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей та підлітків України (група В) (В.В. Поворознюка зі співавт. 2001 р. [3]).

Матеріал і методи

Обстежено 100 хлопчиків віком від 10 до 16 років однієї із шкіл м. Красний Лиман Донецької області. З обстежених виключили дітей із захворюваннями, які б могли впливати на метаболізм кісткової тканини.

Усім школярам проводили антропометричні дослідження (визначення зросту, маси, індексу маси тіла (ІМТ) в кг/м2). Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра Achilless+ на п’ятковій кістці. При обстеженні визначали такі параметри:

• швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку (ШРУ, м/с), яка залежить від щільності та еластичної кісткової тканини;
• широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
• індекс міцності кістки (ІМ, %), який вираховується комп’ютером на основі показників ШРУ та ШОУ.

Мінеральну щільність кісткової тканини оцінювали за критерієм Z. Діагностували остеопороз при показнику Z менше двох стандартних відхилень, при Z від (- 2,0) до (- 1,0) реєстрували остеопенію, при Z вище (- 1,0) - мінеральну щільність кісткової тканини розцінювали як нормальну.

Для вивчення структурно-функціонального віку кісткової системи (СФВКС) у обстежених пацієнтів використовували методику В.В. Поворознюка [4], за якою можна оцінити стан СФВКС у певного індивідуума та порівняти із належними величинами даної вікової групи. Для обчислення СФВКС хлопчиків використовували таку формулу:

СФВ КС= 9 х З + 0,06 х М + 0,04 х ШОУ – 7,7,

де СФВКС – структурно-функціональний вік кісткової системи, З – зріст, М – маса тіла, ШОУ - широкосмугове ослаблення ультразвуку.

Для обчислення належного структурно-функціонального віку кісткової системи (НСФВКС) хлопчиків використовували таку формулу:

НСФВ КС = 0,77хКВ+2,7

де НСФВКС – належний структурно-функціональний вік кісткової системи,

КВ – календарний вік дитини.

Ступінь розвитку кісткової тканини (СРКТ) визначали за різницею між СФВ КС та НСФВ КС. Прискорений розвиток діагностували при показниках СРКТ вище 1,0; сповільнений – нижче (-1,0).

Статистичний аналіз проводили за допомогою програм Statistica 5.0 та Statgraphiks. Використовували одно- та багатофакторний дисперсійний аналіз.

Результати та обговорення

Антропометричні показники та дані ультразвукової денситометрії представлено в таблиці 1. Середні показники зросту, маси тіла, а також ІМТ дітей Донеччини достовірно не відрізняються від середньо-популяційних даних по Україні. Проте слід зазначити, що ШОУ було достовірно нижчим у десятилітніх жителів Красного Лиману. Показники зросту, ШОУ, ШРУ та ІМ є дещо вищими за середньо-українські дані.

У більшість школярів ІМ знаходився в межах 80-100%. Співставлення даних гістограми (рис. 1) та табл. 1 дозволяє стверджувати, що ультразвукові показники кісткової тканини у хлопчиків Красного Лиману є вищими за аналогічні середньо-популяційні показники дітей України.

При аналізі стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) було виявлено зниження МЩКТ у 12,0% обстежених. Остеопенія реєструвалася в 10,0%, а остеопороз - у 2,0% школярів. Як видно з рис. 2, найгірші показники МЩКТ мали місце у дітей 10 років, де остеопенічний синдром виявляли у 26,1% обстежених. Найкращі показники денситометрії реєструвалися у дітей 13-14 років. При порівнянні даних табл. 1 та рис. 2 можна припустити, що погіршання кісткової тканини зумовлено різким «стрибком» зросту у школярів даних вікових груп.

Також було проведено визначення існуючого структурно-функціонального та належного віку кісткової тканини у обстежених дітей. Дані представлені у таблиці 2.

Структурно-функціональний вік обстежених дітей Красного Лиману є більшим в порівнянні із середньо-популяційними показниками. 42% обстежених дітей мають прискорений розвиток кісткової системи (рис. 3).

Визначали взаємозв’язок між віком та ІМ, СФВКС та віком. При проведенні аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між досліджуваними показниками (рис. 4-6). Виявлено позитивні кореляції між віком та ІМ кістки (r=0,71, P<0,001), СФВ КС та віком (r=0,81, P<0,001), а також ІМ та СФВ КС (r=0,74, P<0,001).