Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Травма» Том 10, №1, 2009

Вернуться к номеру

Аналіз результатів лікування переломів кісток таза

Авторы: В.С. Козопас - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, міська клінічна лікарні №8 та КМКЛШМД м.Львова, Львів, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Проведена порівняльна оцінка консервативного та оперативного лікування 60 пацієнтів з поєднаною травмою таза. Зроблено висновок про перевагу ранньої стабілізації кісток таза, особливо при поєднаній травмі.

Проведенная сравнительная оценка консервативного и оперативного лечения 60 пациентов с объединенной травмой таза. Сделан вывод о преимуществе ранней стабилизации костей таза, особенно при объединенной травме.

The conducted comparative estimation of conservative and operative treatment 60 patients with combined trauma of pelvis. The conclusion is made about advantage of early stabilization of pelvis bones, especially when dealing with the combined trauma.


Ключевые слова

поєднана травма, травма таза, лікування

объединенная травма, травма таза, лечение

combined injury, trauma of pelvis, treatment

Потерпілі з пошкодженням таза є одним з найбільш важких і складних контингентів хворих на всіх етапах лікування. Первинна інвалідність при пошкодженнях таза значно вища, ніж при переломах інших локалізацій і складає 44%. Кількість летальних випадків у перші три доби 72-73%. Основні причини – травматичний шок, який становить 51,4% і крововтрата (13,8%).

Серед усіх пошкоджень таза особливе місце займають нестабільні пошкодження типу “В” і “С” згідно класифікації АО, так як саме ці пошкодження і визначають в основному летальність і інвалідність [1, 2, 10, 12].

Лікування травми таза ми розглядаємо не як одномоментне втручання, а як комплекс заходів щодо відновлення пошкоджених структур тазового кільця і позатазових пошкоджень, що включає застосування методів і способів – паралельно або послідовно проведених залежно від конкретної клінічної ситуації.

У клінічній практиці переломи кісток таза становлять 5-11%. Найбільш складними для лікування є випадки порушення безперервності тазового кільця. Множинний характер пошкоджень спостерігається в 27-32%, поєднаний – в 18-23% [Драчук Г.П.,1983; Цибуляк Г.Н., 1983]. Такі складні переломи спостерігаються переважно в осіб молодого працездатного віку.

Рівень летальності й інвалідності в них досить високий, так що пошук підвищення ефективності лікування являє собою досить актуальне завдання.

Метеріал і методи

Мета нашої роботи – висвітлити проблеми та сучасні методи лікування пацієнтів з поєднаною травмою таза. Дати оцінку консервативного та оперативного методів лікування.

Вивчено результати лікування 60 пацієнтів з поєднаною травмою таза за період 2002-2007 рр. на базі 8 міської клінічної лікарні та КМКЛШМД м.Львова.

Результати та обговорення

В гострому періоді травматичної хвороби у 30 хворих проведена фіксація кісток таза в перші 3-12 годин після травми, яка входила в комплекс протишокових заходів у хворих з нестабільною гемодинамікою.

Розподіл хворих по віковому цензу представлено в таблиці 1.

Розподіл хворих по тяжкості пошкодження представлено в таблиці 2.

В контрольній групі поєднання переломів кісток таза з супутніми пошкодженнями: переломи верхніх кінцівок – 4, переломи нижніх кінцівок – 8, розрив сечового міхура – 3, уретри – 3.

В основній групі травма таза супроводжувалась з такими пошкодженнями: переломи верхніх кінцівок – 6, переломи нижніх кінцівок – 10, розриви сечового міхура – 5, уретри – 6, розрив промежини, прямої кишки – 3.

З пацієнтів основної групи, внутрішній МОС виконано 2 хворим, у 22 проведено стабілізацію тільки апаратами зовнішньої фіксації, а у 6 – поєднано аппарат зовнішньої фіксації та внутрішній остеосинтез.

В контрольній групі хворих з подібними пошкодженнями було проведено консервативне лікування, а саме: 27 – методом скелетного витягання та 3 хворих з переломами ротаційно-нестабільними (В1, В2) – методом фіксації в “гамаці”. Ці методи мають свої недоліки: довготривала імобілізація сприяє виникненню належків, тромбозів, пневмонії, затруднений догляд та складність апаратного обстеження (КАТЕ, МЯР).

Перевага остеосинтеза апаратами зовнішньої фіксації в гострому періоді полягає в тому, що відновлюється безперервність тазового кільця. Зменьшення больового синдрому у хворих є потужнім противошоковим фактором, має виражений гемостатичний ефект. Поліпшується догляд за хворими, забезпечується проведення необхідних лікувально-діагностичних заходів.

У хворих, яким проводилось консервативне лікування найчастіше спостерігались болі в крижовій ділянці, кульгання, відносне вкорочення кінцівки.

Системний підхід до оперативного лікування пошкоджень таза дозволяє досягти високого відсотка хороших і задовільних результатів і показує можливість кардинальної зміни підходу до лікування важких механічних пошкоджень таза.

Системний підхід містить в собі кілька взаємозалежних проблем:

а) повноцінне надання допомоги на догоспітальному етапі;

б) противошоково-реанімаційний і лікувально-діагностичний комплекси гострого періоду травми;

в) лікування пошкоджень ОРА і внутрішніх органів;

г) системний підхід до лікування ТХ;

д) відновно-реабілітаційне лікування.

Слід зауважити, що результати лікування пошкоджень таза залежить від багатьох факторів, починаючи від важкості травми, виникаючих ускладнень, способу лікування та ступеня відновлення функції опорно-рухового апарату.

При порівняльному аналізі консервативного та оперативного методів лікування пошкоджень таза свідчить про перевагу первинної оперативної стабілізації. Цієї думки дотримувався і М. Тіlе (1988), який вважає, що при пошкодженнях тазового кільця, особливо при нявності супутніх травм, оперативна фіксація є вкрай важливим компонентом протишокової терапії.

Висновки

  1. Пошкодження кісток таза є досить частою складовою множинної та поєднаної травми.
  2. Рання стабілізація переломів є ефективним противошоковим заходом навіть при неможливості повного усунення зміщення уламків кісток таза.
  3. Лікування травми таза є не як одномоментне втручання, а як комплекс заходів щодо відновлення пошкоджених структур тазового кільця і позатазових пошкоджень.
  4. Зменьшення кровотечі в гострому періоді може забезпечити, головним чином жостка фіксація основних фрагментів таза.

Список литературы

  1. Анкин Л.Н. Политравма и проблемы хирургической специализации // Ортопедия, травматология и протезирование.-2006.-№1.- С.122-125.
  2. Бабоша В.А., Пастернак В.Н., Лобанов В.Н. Нестабильные повреждения таза – догоспитальный этап помощи //Лекции Донецкого гос. мед. университета им. М.Горького.- С.147-151.
  3. Бондаренко А.В. Организация специализированной помощи при политравме в крупном городе //Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.-2005.- №4.- С.81-85.
  4. Бондаренко В.В. Прогнозування та лікувально-профілактичні заходи інфекційних ускладнень у потерпілих із закритою поєднаною травмою таза: Автореф. дис…. канд. мед.наук: 14.01.21 / Київський нац.мед.ун-т ім. О.О.Богомольця., 2003.-21 с.
  5. Наш опыт лечения повреждений таза аппаратом внешней фиксации /А.А.Гринь, К.С. Сергеев, А.Ю. Базаров и др.// Medline. Ru. – 2005.-Т.6, февраль.- С.100-101.
  6. Кукуруз Я.С., Бурлака В.В., Бондаренко В.В. Хірургічне лікування при поєднаній травмі таза і тазових органів // Вісник ортопедії, травматології та протезування.-2003.-№.- С.39-44.
  7. Одынский Б. Повреждение тазового кольца. Теоретико-клиническое исследование с позиции системного подхода. – Варшава; Ост-воцк; Харьков, 2002. – С.236.
  8. Комплексный подход к лечению больных со сложными переломами костей таза аппаратом внешней фиксации /О.Н.Проценко, В.Д.Шатохин, В.А.Давиденко и др. //Гений ортопедии.-2001-№1.-С.78-81.
  9. Соколов В.А., Щеткин В.А. Оперативное лечение разрывов лобкового симфиза и крестцово-подвздошного сочленения при множественной и сочетаной травме //Вестник травматологии и ортопедии им.Н.Н. Приорова.-2002.-№2.-С.3-9.
  10. Preperitonal pelvic packing for hemodynamically unstable pelvic fractures: a paradigm shift /C.C. Cother, P.M.Osborn,E.E.Moore et al/// J Trauma.-2007.-Vol.62,№4-P.834-9.
  11. Pohlemann T. Prymary Treatment of polytrauma Patients wich Pelvic Trauma as Leading Injury //European Jounal of Trauma.-2002.-№1. – P.41-42.
  12. Extraperitoneal pelvic packing: a salvage procedure to control massive traumatic pelvic hemorrhage /A. Totterman, J.E.Madsen, N.O.Skaga et al.//J Trauma.-2007.-Vol.62,№4.-P.843-852.

Вернуться к номеру