Мобильная версия

Журнал «Травма» Том 10, №3, 2009

Вікові та статеві особливості переломів кісток дистального відділу передпліччя в жителів промислового центру Донбасу

Авторы: В.В. Поворознюк, Ф.В. Климовицький - Інститут геронтології АМН України, Київ, НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університета ім.М.Горького, Донецьк, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Метою дослідження було вивчення частоти переломів кісток дистального відділу передпліччя в населення Маріуполя (промисловий центр Донбасу) за період 2003-2007 років залежно від віку та статі. З віком частота переломів збільшується. Найбільшого значення показник досягав у чоловіків у віковій групі 75-89 років (2003 рік – 207/100 000 та 2007 рік - 304/100 000); у жінок у віці 75-79 років (2003 рік – 144/100 000 та 2007 рік-180/100 000). Частота переломів суттєво переважа-ла серед представників чоловічої статі до 18 років та у вікових групах старше 60 років.

Целью исследования было изучение частоты переломов костей дистального отдела предплечья у населения Мариу-поля (промышленный центр Донбасса) за период 2003-2007 годы в зависимости от возраста и пола. С возрастом частота переломов увеличивается. Наибольшего значения показатель достигал у мужчин в возрастной группе 75-89 лет (2003 год - 207/100 000 и 2007 год - 304/100 000); у женщин в возрасте 75-79 лет (2003 год - 144/100 000 и 2007 год -180/100 000). Частота переломов существенно преобладала среди представителей мужского пола до 18 лет и в возрастных группах старше 60 лет.

Rate of distal radius fractures and its age and sexual dependence had been studied at population of Mariupol (Donbass in-dustrial center) during 2003-2007 years. Most often fractures had been marked at male in age 75-89 years (2003 year – 207/100 000 and 2007 year - 304/100 000); female in age 75-79 years (2003 year – 144/100 000 and 2007 year -180/100 000). Male under 18 and more than 60 years old has fractures of distal radius most often.

Ключевые слова

остеопороз, перелом дистального відділу кісток передпліччя, вік, стать

остеопороз, перелом дистального отдела костей предплечья, возраст, пол

osteoporosis, distal radius fractures, age, sex

Остеопороз - головна причина переломів, які викликають значний підйом рівня смертності, особливо серед осіб літнього віку. Постменопаузальний та сенільний остеопороз є причиною більшості переломів, особливо дистального відділу кісток передпліччя, хребта й стегнової кістки. Ризик переломів збільшується з віком, а зростання частоти переломів в Європі в післявоєнні роки пояснюється, принаймні, частково, збільшенням тривалості життя в розвинених країнах [3,5]. В Україні відсутні офіційна статистика розповсюдженості остеопорозу і остеопоротичних переломів та епідеміологічні дослідження стосовно цього. За нашими даними загальна передбачувана кількість жінок України, які мають остеопороз, дорівнює 3005 тис. або 11,8% від всього жіночого населення, чоловіків - 674 тис або 2,9% від всього чоловічого населення [3[. Суттєве збільшення кількості жінок з остеопорозом спостерігається у віковій групі 50-59 років - 387,0 тис; у старших вікових групах цей показник зростає (60-69 років - 754,2 тис; 70-79 років - 11235 тис.) аж до вікової групи 80 років та старше. Проведені нами раніш дослідження виявили суттєві вікові та статеві відмінності щодо переломів кісток передпліччя та стегнової кістки у жителів Вінниці [4].

Розробка системи діагностики, профілактики та лікування остеопорозу, а також зумовлених ним переломів пов'язана з конкретною епідеміологічною ситуацією в тому або іншому регіоні. Найбільш прийнятним методом її оцінки вважають підрахунок частоти нових переломів периферичних кісток при мінімальному характері травми у осіб старших вікових груп. Хоча подібні дослідження вже були проведені за рубежем, проста екстраполяція результатів цих досліджень в умовах України не представляється можливою, оскільки відомо, що епідеміологічні показники розповсюдженості остеопорозу змінюються в широких межах залежно від регіону вивчення.

За даними співробітників Інституту ревматології РАМН, отриманих при проведенні епідеміологічних досліджень стосовно розповсюдженості остеопорозу серед населення Москви й оцінки частоти переломів стегнової кістки в містах Ярославлі й Електросталі (Московська область) виявлено, що частота остеопорозу, яка визначалася шляхом кількісного вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини двох відділів скелета (проксимального відділу стегнової кістки й поперекового відділу хребта), серед населення у віці 50 років і старше становила 28% як серед чоловіків, так і жінок, а частота остеопенії відповідно 47 і 50%. Частота переломів шийки стегнової кістки в цих містах становила 61 на 100000 населення у віці 50 років і старше, досягаючи значень 258/100 000 у старших вікових групах [1,2].

У 12 містах Росії обстежено 1394250 осіб у віці 50 років і старше. За 5 років зареєстровано 8858 переломів шийки стегнової кістки. Серед чоловіків частота переломів шийки стегнової кістки складала від 25,7 до 176,2 на 100 тис. населення, а серед жінок - від 61,4 до 259,5 на 100 тис. Частота переломів досягла максимальних значень у людей 70 років і старше [2].

Метою нашого дослідження було вивчення частоти остеопоротичних переломів кісток дистальногого відділу передпліччя (КДВП) залежно від віку та статі в жителів промислового центру Донбасу (місто Маріуполь).

Матеріал та методи

Дані про чисельність населення міста Маріуполя, розподіл за віком і статтю отримані в Донецькому обласному комітеті статистики. Реєструвалися всі випадки переломів дистального відділу кісток передпліччя (променевої, ліктьової та обох разом). Враховувалися переломи, підтверджені рентгенологічним методом. Повторні випадки переломів з локалізацією, що виявляється в однієї й тієї ж особи протягом одного року (на симетричній стороні або в тому ж місці), підтверджені з допомогою рентгенографії, враховувалися як новий випадок перелому. На всі виявлені випадки заповнювалася карта реєстрації перелому. Карта включала паспортні дані з адресою, дату перелому й вік на момент перелому, локалізацію перелому, причину травми. Вивчено та проаналізовано історії хвороб та реєстраційний журнал травматологічних пунктів міських лікарень № 2, 3, 4 за період з 1.01.2003 року по 31.12.2007 року. Враховувалося як загальне число переломів за кожний рік дослідження, у чоловіків і жінок окремо, так і в кожній з наступних вікових груп: 0-18, 20-44, 45-59, 60-74, 75 – 89 років. Частота переломів розраховувалася на 100 000 населення, яке постійно проживає в місті Маріуполі як за кожний рік вивчення, так і в кожній з вікових груп на 100 000 населення вікової групи. Дані про чисельність та розподіл населення міста за віком та статтю отримані в Донецькому обласному відділенні державної статистики.

Результати та обговорення

Аналіз кількості переломів дистального відділу кісток передпліччя за 2003–2007 роки. (табл.) показав найбільше значення цього показника в 2006-2007 роках (2006 рік: всього - 66; чоловіки – 32; жінок – 34 переломів КДВП; 2007 рік: всього - 66; чоловіки – 31; жінок – 35 переломів КДВП). Загальна кількість переломів за 2003 – 2007 рік склала 2041 (чоловіки – 849; жінки – 992). Співвідношення переломів за статтю (жінки/чоловіки) у 2003-2007 років склав 1,17:1: у віковій групі до 18 років - 0,44:1; 20 – 44 роки – 1.44:1; 45 – 59 років – 1,33:1; 60 – 74 років – 1,33:1; 75-89 років: 1,28:1. Таким чином, в усіх вікових групах, за винятком до 18 років, кількість переломів КДВП суттєво була вірогідно вищою в порівнянні з чоловіками.

Співвідношення переломів за статтю (жінки/чоловіки) в 2003-2007 років суттєво змінилося після стандартизації числа переломів на 100 000 тисяч населення. Так, до 18 років спостерігалося наступне співідношення чоловіча стать : жіноча стать: 2003 рік – 0,62 : 1; 2004 – 0,76 : 1; 2005 – 0,57 : 1; 2006 - 0,54 : 1; 2007 рік – 0,45 : 1: у віковій групі 20–44 роки: 2003 рік – 1,35 : 1; 2004 – 1,26 : 1; 2005 – 1,45 : 1; 2006 - 1,28 : 1; 2007 рік – 1,35 : 1; у віковій групі 45–59 років: 2003 рік – 1,17 : 1; 2004 – 1,04 : 1; 2005 – 1,16 : 1; 2006 - 1,01 : 1; 2007 рік – 1,13 : 1; у віковій групі 60–74 роки: 2003 рік – 0,73 : 1; 2004 – 0,71 : 1; 2005 – 0,74 : 1; 2006 - 1,08 : 1; 2007 рік – 0,83 : 1; у віковій групі 75–89 років: 2003 рік – 0,64 : 1; 2004 – 0,74 : 1; 2005 – 0,76 : 1; 2006 - 0,58 : 1; 2007 рік – 0,59 : 1. Таким чином, у дітей (до 18 років) та вікових групах старше 60 років частота переломів КДВП суттєво переважала серед представників чоловічої статі.

Результати міжнародних та наших досліджень у мешканців Вінниці суттєво відрізнялися: частота переломів КДВП у чоловіків вірогідно не змінювалася з віком, тоді як у жінок вона вірогідно зростала після настання менопаузи до 65-69 років. Відмінності можуть бути обумовлені більш низькою середньою тривалістю життя в жителів Маріуполя та екологічними чинниками. У 2003 році частота переломів суттєво не змінювалась до 74 років та вірогідно збільшувалася до 144,2/100 000 у жінок та до 200,1 на 100 000 жителів даної вікової групи – у чоловіків після 74 років (рис. 1).

Подібні зміни спостерігалися у 2007 році: частота переломів вірогідно збільшилася – до 180,7/100 000 у жінок та до 304,2 на 100 000 жителів у чоловіків (рис. 2).

Висновки

Таким чином, проведене довготривале вивчення динаміки частоти переломів кісток дистального відділу передпліччя серед жителів міста Маріуполя дозволило вперше в Україні отримати зазначені показники в жителів промислового центру Донбасу. З віком частота переломів збільшується. Найбільшого значення показник досягав у чоловіків у віковій групі 75-89 років (2003 рік – 207/100 000 та 2007 рік - 304/100 000); у жінок у віці 75-79 років (2003 рік – 144/100 000 та 2007 рік -180/100 000). Частота переломів КДВП суттєво переважала серед представників чоловічої статі до 18 років та у вікових групах старше 60 років. Дослідження продовжується.

Список литературы

Аникин С.Т., Беневоленская Л.И. Ретроспективное эпидемиологи-ческое исследование частоты переломов проксимального отдела бедра // Проблеми остеології. – 1999. - 2. № 3. - С. 56.
Беневоленская Л.И. Современный аспекты эпидемиологии остеопороза // Проблеми остеології. – 1999. - 2. № 3. - С. 46-47.
Поворознюк В.В. Остеопороз і вік // Проблеми остеології. – 1999. – Том 2, № 1. - С. 46-47.
Поворознюк В.В. Захворювання кістково-м'язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті) У 2-х томах. – К., 2004. – 480 с.
Kanis J. A., Burlet N., Cooper C. European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women //Osteoporos Int. – 2008. – 19. – P.399-428.