Международный эндокринологический журнал 2(4) 2006
Вернуться к номеру
Від редактора
Рубрики: Эндокринология
Разделы: От первого лица
Версия для печати
 2006/7/1.jpg)
Професія, яку ми обрали, заслуговує на найвищу похвалу, найтепліші слова, захоплення й повагу. Знання й уміння лікаря, який рятує життя, захищає своєю працею радість і щастя тисяч людей, завжди користувалися пошаною та цінувалися як особливий талант. Ніщо не змінилося під сонцем: ні прагнення людей бути здоровими, ні їхня вдячність своїм рятівникам, ні особливі вимоги до особистості того, хто доторкається до найсвятішого — життя та здоров'я людини. Тому, дорогі мої колеги, нам так рідко випадає свято та так багато доводиться працювати. У суспільстві зазвичай говорять про особливу відповідальність лікаря й частіше про його обов'язки, аніж про його привілеї.
Цьогорічне свято ми знову зустрічаємо з надією. Природно, у кожного з вас виникає запитання: а чи все буде так, як того бажалося? Сьогодні «косметичним ремонтом» галузі не обійтися — нас чекають докорінні зміни, і цим пояснюються як великі сподівання людей, так і їхні побоювання «не вписатися» в новий ритм життя. Та ми повинні завжди пам'ятати: сила наша — у нашій згуртованості, у прагненні відстояти й захистити інтереси один одного, у тому, що мета в нас єдина, а прагнення працювати в ім'я людини, яка так високо цінується в суспільстві, — невід'ємна риса професії медика. Тож чи нам боятися наполегливої праці? Чи нам звикати до підкорення нових висот? І чи нам втрачати віру в щасливе майбутнє? Нехай таким воно стане для вас і ваших родин, дорогі колеги! Нехай ранок не змусить вас розчаровуватися в дні! Нехай сил вистачить для себе і для людей.
Cьогодні, напередодні професійного свята, не привілеєм, а проявом щирості є найкращі слова на вашу адресу. Ви заслуговуєте на людську вдячність і увагу з боку держави — саме її вам так бракувало останнім часом. Та ви довели свою відданість справі й людям не лише наполегливою щоденною працею попри всі негаразди, а й активною громадянською позицією. Я бажаю, щоб ці чудові почуття піднесення й гордості за свою професію ніколи не зникали у ваших душах.
Хочеться побажати змін на краще, у яке ми віримо й на благо якого сумлінно працюємо. А що додає сил і надії в очікуванні кращого майбутнього? Безперечно, міцне здоров'я, добрі наміри й щирі почуття, люди навколо, злагода в сім'ї, щастя любити та плекати дітей, мир і спокій біля рідного дому. Хай це завжди буде у вашому житті, незалежно від змін і обставин. І тоді радість життя, яку ви даруєте тисячам своїх пацієнтів, заграє веселкою та над вашою долею — долею бути потрібними людям.
З повагою,
головний редактор «Міжнародного ендокринологічного журналу»
професор Володимир Іванович П аньків