Международный эндокринологический журнал 2(4) 2006

Вступ

Цукровий діабет (ЦД) становить на сьогодні медико-соціальну проблему [1, 5]. В Україні зареєстровано понад 1 млн хворих на ЦД. Підбір адекватної цукрознижувальної терапії й досягнення бажаного ступеня компенсації захворювання у хворих на ЦД становить певні труднощі. Це зумовлено значною гетерогенністю даного захворювання, що ускладнює пошук патогенетичного лікування в кожному конкретному випадку [4]. У більшості хворих розвиваються характерні для ЦД ускладнення ангіо- й нейропатії. Окремо виділяють діабетичну енцефалопатію, що відзначається в 60-70% хворих на ЦД [2]. Терміном «діабетична енцефалопатія» позначають цереброваскулярну патологію, що розвивається при множинних вогнищевих або дифузних ураженнях мозку. Діагноз діабетичної енцефалопатії встановлюють при наявності основної патології (ЦД) і розсіяних вогнищ неврологічних симптомів у поєднанні із загальномозковими: головний біль, запаморочення, шум у голові, погіршення пам'яті, працездатності та зниження інтелекту.

Діабетична енцефалопатія виникає при тривалому перебігу ЦД з частими явищами гіпоглікемії, при незадовільних показниках вуглеводного обміну, а також внаслідок ішемічної гіпоксії, що розвивається при недостатності кровообігу мозку через звуження артерій. Це призводить до ішемічної атрофії нервових клітин із вторинною реакцією глії, розпадом мієлінової оболонки та осьового циліндра.

Фармакологічний ефект Тіоцетаму зумовлюється взаємопотенціючою дією тіотриазоліну й пірацетаму [3]. Препарат має протиішемічну, антиоксидантну, мембраностимулюючу й ноотропну дію. Позитивно впливаючи на метаболічні процеси в ЦНС, стимулюючи обмін макроергічних сполук, Тіоцетам прискорює окислення глюкози в реакціях аеробного й анаеробного окислення, нормалізує біоенергетичні процеси, стабілізує метаболізм у тканинах мозку. Препарат нормалізує співвідношення АТФ і АДФ, підвищує активність фосфоліпази А, стимулює пластичні й біоенергетичні процеси в нервовій тканині, прискорює контакти між нейронами та обмін нейромедіаторів. Тіоцетам посилює синтез дофаміну, підвищує рівень норадреналіну в головному мозку. Препарат підвищує стійкість тканин мозку до гіпоксії й токсичних впливів, оптимізує споживання кисню й глюкози при нестачі кровопостачання й гострій церебральній ішемії, знижує вираженість вестибулярних розладів, не має судинозвужувальної дії. Тіоцетам поліпшує асоціативні процеси мислення й пам'яті, здатність до концентрації уваги й навчання.

Метою даного дослідження є оцінка ефективності й переносимості препарату Тіоцетам у лікуванні діабетичної енцефалопатії у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів, а також його впливу на показники вуглеводного обміну.

Матеріали й методи

Основою дослідження стало обстеження 30 осіб, які приймали препарат Тіоцетам виробництва АТ «Галичфарм», корпорація «Артеріум» (15 хворих на цукровий діабет типу 1 і 15 хворих на цукровий діабет типу 2 з наявністю діабетичної енцефалопатії). Головні критерії включення: чоловіки та жінки віком від 35 до 65 років, з діагнозом «цукровий діабет 1 або 2 типу», а також наявність інформованої письмової згоди на участь у дослідженні.

До контрольної групи увійшло 30 хворих на цукровий діабет з діабетичною енцефалопатією, які були рандомізовані за віком, статтю, типом діабету та показниками вуглеводного обміну, але не отримували Тіоцетам упродовж періоду спостереження.

Кожному суб'єкту дослідження присвоювали порядковий номер, що відповідав послідовності включення даного пацієнта в дослідження. Порядковий номер вносився в Індивідуальну реєстраційну форму.

Тіоцетам призначали по 5,0 мл внутрішньом'язово щоденно впродовж 10 днів з подальшим призначенням по 2 таблетки тричі на день протягом 45 днів за 30 хв до прийому їжі. Лікування Тіоцетамом поєднувалося з прийомом основних цукрознижувальних засобів (інсуліну при цукровому діабеті типу 1; пероральних цукрознижувальних препаратів при цукровому діабеті типу 2).

У процесі дослідження в кожного пацієнта оцінювали неврологічний статус і проводили дворазове (на початку й через 2 місяці) обстеження, що включало електроенцефалографію (ЕЕГ) і дослідження когнітивних і мнестичних функцій. Використовувалась шкала бальної оцінки основних компонентів кривої, що грунтується на класичних семіологічних показниках. Оцінювали: домінуючий ритм, форму хвиль, вольтаж домінуючого ритму, індекс «швидка хвиля — повільна хвиля», міжпівкульну асиметрію, наявність пароксизмальної та іритативної активностей, стовбурової дисфункції.

Дослідження когнітивних і мнестичних функцій полягало в градаційній оцінці оперативної (А.Н. Леонтьєв, 1972), зорової (О.А. Кроткова, 1986), слухової, вербальної (С.Я. Рубінштейн, 1970; А.Р. Лурия, 1976), моторної (А.Р. Лурия, 1969), емоційної (А.Н. Леонтьев, 1972) пам'яті за допомогою набору проб. Використання модифікованої Л.Ф. Шестопаловою (2002) тестової шкали дало можливість здійснити цифрову обробку отриманих даних.

Нами проведено моніторинг результатів соматичних обстежень і лабораторних показників з метою оцінки загального впливу Тіоцетаму на організм пацієнта (на початку й у кінці дослідження).

Оцінку ефективності препарату проводили за такими критеріями: динаміка даних когнітивних функцій і пам'яті, динаміка даних ЕЕГ (відповідно 3 бали при статистично вірогідній позитивній динаміці двох показників, 2 бали — одного, 1 бал — відсутність статистично значущих змін), динаміка показників вуглеводного обміну.

Враховуючи частоту виникнення побічних явищ та їхнього впливу на прийом препарату, здійснено оцінку переносимості Тіоцетаму (табл. 1).

Отримані результати інструментальних і лабораторних досліджень статистично були оброблені з використанням критерію Ст'юдента (t) з визначенням показника вірогідності (р) парним методом. Різниця показників вважалася вірогідною при р < 0,05.

Результати та їх обговорення

Оцінка отриманих даних показала, що дослідження в запланованому режимі завершили всі пацієнти. Коефіцієнт схильності до лікування становив 1,0.

Динамічна оцінка соматичних показників в обох групах не виявила відхилень від базисних даних за весь період спостереження.

Аналіз показників, що характеризують біоелектричну активність головного мозку за даними ЕЕГ, наведений у табл. 2.

Використання Тіоцетаму в першій групі хворих виявило вплив на біоелектричну активність мозку пацієнтів після завершення курсу лікування.

Так, у пацієнтів першої групи відзначений статистично вірогідний вплив Тіоцетаму на такі характеристики: домінуючий ритм (зменшення повільнохвильової патологічної активності), форма хвиль (зменшення фактів реєстрації дезорганізованої форми хвиль), індекс «повільна хвиля — швидка хвиля», стовбурова дисфункція.

Оцінка динаміки біоелектричної активності пацієнтів другої (контрольної) групи, які не отримували Тіоцетам, засвідчила відсутність статистично вірогідних змін показників, що характеризують біоелектричну активність головного мозку впродовж періоду спостереження.

У той же час нами не відзначено впливу прийому препарату Тіоцетам на показники вуглеводного обміну й досягнення стану компенсації цукрового діабету (табл. 3).

Як бачимо з даних табл. 3, призначення Тіоцетаму пацієнтам першої групи не призвело до статистично вірогідних змін з боку показників вуглеводного обміну.

Отже, оцінка впливу Тіоцетаму в клінічних групах засвідчила вагомий позитивний вплив на показники біоелектричної активності головного мозку у хворих на цукровий діабет (перша група). У той же час нами не відзначено негативного впливу Тіоцетаму на показники вуглеводного обміну в обстежених хворих.

Дані динамічного дослідження показників когнітивних функцій наведені в табл. 4.

Аналіз отриманих даних показав статистично вірогідний вплив Тіоцетаму на всі досліджувані функції у пацієнтів першої групи. Крім того, відзначено позитивний вплив Тіоцетаму на основні види пам'яті (моторну й оперативну). Серед пацієнтів другої групи вірогідних відхилень з боку показників когнітивних функцій у процесі спостереження не встановлено.

Реєстрація суб'єктивної симптоматики на тлі призначення Тіоцетаму не виявила істотних негативних змін.

Відзначено відсутність вірогідних змін лабораторних показників в обох клінічних групах упродовж прийому Тіоцетаму.

У дослідженні під час використання Тіоцетаму в першій клінічній групі не зареєстровано фактів розвитку побічних явищ (підвищена збудливість, дратівливість, порушення сну, підвищена втомлюваність, сонливість, розлади функції шлунково-кишкового тракту, запаморочення, тремор) або алергічних реакцій у пацієнтів. Оцінка переносимості за використаною бальною шкалою — 3 бали (добра переносимість).

Отже, за сумарними показниками ефективності Тіоцетам являє собою лікарський препарат, що сприяє нормалізації й поліпшенню показників когнітивних, мнестичних функцій, біоелектричної активності головного мозку в пацієнтів на цукровий діабет 1 та 2 типу з дисциркуляторною енцефалопатією без побічного впливу на стан вуглеводного обміну.

Висновки

1. Лікарський препарат Тіоцетам (АТ «Галичфарм», корпорація «Артеріум») сприяє нормалізації й поліпшенню показників когнітивних, мнестичних функцій, біоелектричної активності головного мозку в пацієнтів з цукровим діабетом та дисциркуляторною енцефалопатією без негативного впливу на вуглеводний обмін.

2. Препарат Тіоцетам добре переноситься, побічні ефекти препарату не виявлені, погіршення показників вуглеводного обміну не встановлено.

3. На підставі отриманих результатів клінічних досліджень препарату Тіоцетам встановлено, що ефективність його застосування й відсутність негативного впливу на показники вуглеводного обміну дають підставу для перегляду протипоказань до його застосування й рекомендувати препарат Тіоцетам для використання у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типу з діабетичною енцефалопатією.