Международный эндокринологический журнал 1(3) 2006

Вступ

Актуальність дослідження зумовлена збільшенням захворюваності й недостатньою ефективністю традиційних методів лікування дифузного токсичного зобу (ДТЗ) [4]. Поширеність ДТЗ у Тернопільській області постійно зростає, досягнувши в 2001 році 385,0, в 2002 р. — 407,4, в 2003 р. — 412,6, в 2004 р. — 426,7, в 2005 р. — 440,7 на 100 000 населення.

Важливість проблеми вивчення ДТЗ зумовлена не тільки його поширеністю, а й розвитком ускладнень, здебільшого з боку серцево-судинної системи [1]. Патологія серця є однією з провідних причин смертності, особливо в осіб похилого віку [3].

Метою роботи було вивчити особливості порушень гемодинаміки, перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) та імунного статусу у хворих на ДТЗ в похилому віці.

Матеріали й методи

Під спостереженням знаходилось 30 хворих на ДТЗ у похилому віці в розпал прояву тиреотоксикозу, які проходили стаціонарне лікування в ендокринологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні. Групою порівняння слугувало 15 хворих на ДТЗ до 60 років, які лікувались з приводу тиреотоксикозу.

Крім загальноприйнятих методів обстеження, досліджували гемодинамічні параметри й скоротливу функцію міокарда за даними ехокардіоскопії в М-режимі. При цьому враховували наступні показники: ударний об'єм крові (УОК), хвилинний об'єм крові (ХОК), фракцію викиду (ФВ), швидкість циркулярного скорочення волокон міокарда (V), кінцевий систолічний розмір (КСР) і кінцевий діастолічний розмір (КДР) лівого шлуночка. Електрокардіограму реєстрували в 12 загальноприйнятих відведеннях. Уміст продуктів ПОЛ визначали за способом Placer (1986), перекисоутворення — за методикою Stocke and Dermandy (1971), активність супероксиддисмутази — за Е.Е. Дубініною й співавт. (1993), концентрацію вітамінів А та Е — за Р.Ч. Черняускене й співавт. (1984), активність глутатіонпероксидази вивчали в системі відновленого й окисленого глутатіонів, уміст церулоплазміну — за методом H.A. Ravin (1961) в модифікації В.Г. Колба й співавт. (1982), концентрацію пероксидази — за методом Г. Попова й Л. Нейновського (1971). Вивчення клітинного імунітету проводили за методами моноклональних антитіл з використанням реактивів «Сорбент ЛТД», РФ, імуноглобулінів — за методом Mancini (1967). Обстеження проводилися до та через 14 днів після лікування.

Усі хворі отримували стандартне лікування з включенням тиреостатичних засобів, бета-адреноблокаторів та симптоматичної терапії [2].

Результати досліджень та їх обговорення

Вираженість клінічної симптоматики відображена в табл. 1.

Тип гемодинаміки, що визначали за співвідношенням параметрів центральної гемодинаміки, залежав від ступеня важкості тиреотоксикозу та тривалості захворювання. У хворих до 60 років переважав гіперкінетичний тип гемодинаміки й частіше зустрічались синусова тахікардія, зменшення сегменту ST, деформація зубця Т. У хворих, старших за 60 років, виявляли гіпокінетичний тип гемодинаміки з більш характерним порушенням провідності за типом миготливої аритмії, гіпертрофією лівого шлуночка, збільшенням висоти, тривалості та деформацією зубця Т.

У хворих до 60 років спостерігалась виражена гіперкінезія міокарда, що проявлялась зростанням ФВ до 66,5 ± 3,7% та підвищенням V до 1,53 ± 0,2 с^-1, а також гіперкінезом міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка. Розміри порожнин серця не відрізнялися від контрольної групи. У хворих, старших за 60 років, було виявлено значне зниження скоротливої функції міокарда, що підтверджувалось зниженням ФВ до 32,5 ± 3,7%, V — до 0,74 ± 0,1 с^-1, гіпокінезом міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка. Ці зміни супроводжувались дилятацією порожнин серця, тобто зростанням КСР до 5,1 ± 0,08 см, а КДР — до 6,1 ± 0,02 см.

Порушення вільнорадикального окислення ліпідів та АОСЗ відображено в табл. 2.

Порушення імунного захисту було більш виражене в осіб похилого віку (табл. 3).

Отримані результати показали, що для осіб до 60 років характерний гіперкінетичний тип гемодинаміки, тоді як для хворих, старших за 65 років, — гіперкінетичний тип, що зумовлює важкість перебігу й особливості лікування хворих. ДТЗ супроводжувався активацією параметрів ПОЛ і пригніченням АОСЗ. Найбільш глибокі зміни спостерігались у хворих похилого віку з важким ступенем тиреотоксикозу, гіпокінетичним типом кровообігу та тривалістю захворювання понад 5 років. Зміни імунного статусу в цих хворих проявлялись пригніченням параметрів клітинного та підвищенням параметрів гуморального імунітету.

Висновки

Таким чином, результати проведених досліджень показали особливості гемодинаміки (гіпокінетичний тип кровообігу), виражену активацію ПОЛ і пригнічення АОСЗ, а також зниження показників клітинного та підвищення показників гуморального імунітету в осіб похилого віку, що може служити обгрунтуванням для призначення в комплексну терапію хворих на ДТЗ антиоксидантів та імуномодуляторів.