Международный эндокринологический журнал 1(3) 2006

Вступ

Протягом останніх років спостерігається виражена тенденція до збільшення поширення захворювань щитоподібної залози. Основними причинами вважають насамперед дефіцит йоду в навколишньому середовищі, дисбаланс мікроелементів. Погіршення екологічної ситуації посилює йодну недостатність і таким чином також створює умови для зростання частоти тиреоїдної патології. Недостатність йоду призводить до патології, що визначається терміном «йододефіцитні захворювання» (ЙДЗ). Ступінь йодного дефіциту оцінюють шляхом чітко спланованого епідеміологічного дослідження з використанням сучасних критеріїв, рекомендованих ВООЗ [1]. Більшість подібних досліджень щодо частоти зобу та іншої тиреоїдної патології здійснювали в регіонах з помірною і тяжкою йодною недостатністю [2, 3].

Ендемія з йодної недостатності визначається за рівнем захворюваності на зоб та за середнім рівнем екскреції йоду з сечею. За даними ВООЗ, регіон вважається ендемічним за умови, що більше ніж 5% населення страждають на зоб або мають збільшену щитоподібну залозу [4].

Актуальність проблеми

Проблема ЙДЗ має багаторічну історію, але інтерес до неї не вщухає з декількох причин. По-перше, хоча ця проблема майже усунута в ряді високорозвинених країн, але вона зустрічається з різним ступенем вираженості в багатьох регіонах навіть країн Західної Європи. Приблизно 800 млн людей мають ризик розвитку ЙДЗ, 190 млн — страждають ендемічним зобом, і 3 млн — мають клінічні прояви ендемічного кретинізму [5, 6]. По-друге, оскільки засвоєння йоду щитоподібною залозою в ендемічній зоні суттєво збільшене, щитоподібна залоза стає більш уразливою до радіоактивного впливу. Доведено, що за умови усунення йодної недостатності шляхом йодної профілактики значно зменшується ризик радіаційного впливу на щитоподібну залозу [7, 8]. І по-третє, дефіцит йоду в навколишньому середовищі та недостатній рівень його потрапляння в організм з водою та продуктами харчування призводять до зниження рівня тиреоїдних гормонів з подальшим погіршенням не тільки соматичного, але й інтелектуального та репродуктивного здоров'я [9-12], а в йододефіцитних районах випадки кретинізму складають лише меншу частину розумових розладів, а менш виражені порушення важче діагностуються і тому рідше виявляються [13].

Мета дослідження

Вивчення ефективності препарату Йодомарин 100 в лікуванні та профілактиці йодної недостатності у школярів препубертатного віку, які проживають в зоні ендемії по йодній недостатності, та визначення впливу даного препарату на гормональний фон організму дитини та рівень коефіцієнту інтелекту (IQ).

Матеріали та методи

Нами було проведене дослідження групи практично здорових школярів препубертатного віку (n = 32), які проживають в зоні ендемії по йодній недостатності (м. Ужгород). Були зібрані та оброблені дані амбулаторних карток, анамнезу. Були проведені загальноклінічні та біохімічні дослідження крові, а також визначені рівні гормонів гіпофізу, щитоподібної залози та рівень гуморального імунітету. Для місячної щоденної профілактики недостатності йоду був обраний препарат Йодомарин 100, що містить 100 мг калію йодиду. Також була поставлена мета визначити вплив йодної забезпеченості організму на рівень коефіцієнту інтелекту.

Результати досліджень та їх обговорення

Загальноклінічне обстеження крові дітей даної групи не вказало на відхилення від вікової норми ні до, ні після лікування. Пальпація щитоподібної залози у переважної кількості дітей підтвердила І ступінь гіперплазії щитоподібної залози та вірогідно не відрізнялась після проведеної терапії. Також дітям було запропоновано пройти комп'ютерне тестування на визначення рівня коефіцієнта інтелекту (IQ) по Айзенеку. Дані тестування представлені в табл. 1 [13].

Дані показників тестування вказують на підвищення рівня інтелекту в досліджуваного контингенту в межах вікової норми.

Рівень соматотропного (СТГ) та тиреотропного (ТТГ) гормонів у даній групі змінений, що графічно відображено на рис. 1.

Ці зміни відображають достовірне (< 0,001) трикратне зростання рівня СТГ у підлітків, що свідчить про позитивний вплив препарату на фізичний розвиток, та незначне зниження рівня ТТГ у межах вікової норми.

Також спостерігались зміни в рівнях гормонів щитоподібної залози Т₃, Т₄. Ці дані представлені в табл. 2.

Зміни рівнів гормонів щитоподібної залози варіюють у межах вікового цензу. Також спостерігалися зміни рівнів імуноглобулінів I, G, A, що представлені в табл. 3.

Підвищення рівню IgA до меж вікової норми свідчить про покращання місцевого імунітету шляхом перешкоджання фіксації бактерій і вірусів на слизових оболонках. Рівень IgG знизився до нормального вікового показника, що достовірно вказує на зменшення рівня хронізації патологічних процесів і нормалізацію гуморального захисту організму від бактеріальних та вірусних чинників та їх токсинів. Значення IgЕ зросли, що відображає підвищення захисних функцій організму і здатність специфічно зв'язувати чужорідні антигени.

Висновки

1. Дані показників тестування вказують на підвищення рівня інтелекту в досліджуваного контингенту в межах вікової норми.

2. Зміни рівнів гормонів гіпофізу підлітків свідчать про позитивний вплив препарату на фізичний розвиток.

3. Динаміка показників гормонів щитоподібної залози варіює в межах вікового цензу.

4. Підвищення рівня IgA до меж вікової норми свідчить про покращання місцевого імунітету шляхом перешкоджання фіксації бактерій і вірусів на слизових оболонках.

5. Значення IgЕ зросли, що відображає підвищення захисних функцій організму і здатність специфічно зв'язувати чужорідні антигени.

6. Рівень IgG знизився до нормального вікового показника, що вказує на зменшення рівня хронізації патологічних процесів і нормалізацію гуморального захисту організму від бактеріальних та вірусних чинників та їх токсинів.