Журнал «Медицина неотложных состояний» 7-8 (38-39) 2011

Народився 1 листопада 1951 р. у Черкаській області. Після закінчення середньої школи він вступив до Херсонського морехідного училища і наступні чотири роки були пов’язані з морем. Але мрія стати лікарем перемогла, і в 1971 р. вступив до Чернівецького медичного інституту на лікувальний факультет, який закінчив у 1977 році. В подальшому працював лікарем-хірургом у Кам’янець-Подільській центральній районній лікарні Хмельницької області. 1981–1984 рр. навчався в клінічній ординатурі та працював лікарем-хірургом у Київському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії, де під керівництвом академіка Олександра Олександровича Шалімова розпочав свою наукову діяльність з вивчення проблеми хірургічного лікування хронічних гепатитів та цирозу печінки, і в 1988 році успішно захистив кандидатську дисертацію, у свого вчителя перейняв досвід лікаря, вченого та організатора і сформувався як досвідчений лікар-хірург. Упродовж наступних семи років брав участь у становленні й розбудові нової Київської лікарні швидкої медичної допомоги, де очолював хірургічне відділення. Наступні два роки передавав досвід студентам Київського медичного інституту, де працював асистентом кафедри госпітальної хірургії. У 1991 році очолив Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, а в 1992 році при реорганізації лікарні в Київське науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф був призначений генеральним директором об’єднання. На цій посаді Г.Г. Рощіну вдалося вперше на теренах України та й СНД створити науково-практичну установу, до складу якої входили клініки як структурні штатні одиниці: хірургія № 1 (проф. М.І. Тутченко), хірургія № 2 (д.м.н. Б.В. Доманський), політравма (доц. Г.Г. Рощін), травматологія (д.м.н. Л.М. Анкін), нейрохірургія (проф. М.Є. Поліщук), кардіохірургія (проф. В.В. Сатмарі), невідкладна терапія (к.м.н. М.Ф. Соколов), анестезіологія та інтенсивна терапія (доц. В.О. Троцевич), патологія (к.м.н. Г.В. Петрова), лабораторний відділ (к.м.н. М.М. Покрасьон), приймально-діагностичний відділ (проф. В.Г. Полєжаєв). У цей період у НПО проводяться операції на відкритому серці, команда молодих хірургів готується до трансплантації печінки, яку здійснено у 2000 році. В 1997 році за рішенням Кабінету Міністрів України Київське науково-практичне об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф було реорганізоване в Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і Г.Г. Рощін був призначений директором Центру. На цій посаді Георгій Георгійович працює і досі.

Будучи керівником науково-практичної установи, Г.Г. Рощін поєднує виконання функцій організатора і виконавця науково-дослідних робіт з роботою лікаря-хірурга. З 1992 року й дотепер працює за сумісництвом у Київському інституті удосконалення лікарів (нині — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика), асистентом, доцентом кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги, а з грудня 1996 року — завідуючим кафедрою медицини катастроф.

За роки праці є реальні вагомі здобутки. В Україні розбудовано Державну службу медицини катастроф, її головний заклад — Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф успішно діє при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як в Україні, так і за кордоном. Правове поле діяльності служби гарантують відповідні правові та нормативні акти: закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я України, що включають пропозиції, науково обґрунтовані під керівництвом Г.Г. Рощіна

Формування Державної служби медицини катастроф беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій в України (повені на Заході України, стихійні лиха на її Сході, аварії на транспорті тощо). Формування Державної служби медицини катастроф і особисто Г.Г. Рощін беруть участь у численних сумісних із США («Раф енд Реді»), державами ЄС навчаннях із захисту постраждалого населення, в тому числі при терористичних актах, у практичних акціях надання медичної допомоги (у Російській Федерації — для організації допомоги українським громадянам під час терористичної акції в Москві, у Туреччині, Ірані, Індії, Пакистані — при землетрусах тощо).

Наукова діяльність Г.Г. Рощіна як ученого-клініциста направлена на пошук оптимальної тактики та уніфікованих методів надання екстреної медичної допомоги потерпілим із множинними та поєднаними механічними травмами (політравми) на ранньому госпітальному етапі. На підставі результатів дослідження впроваджених новітніх клініко-організаційних технологій надання допомоги тяжко травмованим у 2006 році ювіляр під керівництвом проф. М.І. Тутченка успішно захистив докторську дисертацію та отримав учене звання професора. Як організатор охорони здоров’я Г.Г. Рощін працює над вивченням проблем наукового обґрунтування розбудови системи догоспітальної та стаціонарної екстреної медичної допомоги при гострих захворюваннях, нещасних випадках у повсякденних умовах та масових ураженнях населення всіма видами шкідливих факторів природних, техногенних катастроф, терористичних актів при надзвичайних ситуаціях мирного часу та в особливий період.

Педагогічна діяльність Г.Г. Рощіна направлена на системну організацію роботи щодо розробки сучасних методів надання невідкладної медичної допомоги та підготовки фахівців — учених, лікарів, середнього медичного персоналу, осіб, які не мають медичної освіти, але за функціональними обов’язками беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (рятувальники, міліція, ДАІ) та представників професій підвищеного ризику (транспорт, гірничорудна промисловість тощо). Під його керівництвом розроблені уніфіковані програми та методичні рекомендації, які частково отримали статус нормативних документів.

У списку наукових праць Г.Г. Рощіна 466 опублікованих робіт, виконаних особисто автором та у співавторстві, у тому числі: 31 авторське свідоцтво та патенти на винаходи, 46 монографій, підручників, посібників та методичних рекомендацій, 290 наукових статей, тез доповідей на наукових конференціях, симпозіумах державного рівня та за кордоном.

Під керівництвом Георгія Георгійовича закінчені та виконуються ряд дисертаційних робіт.

За високі досягнення в розвитку медичної галузі Г.Г. Рощін відзначений державними нагородами: Грамотою Президента України «За сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави», грамотою Верховної Ради України «За вагомий особистий внесок у справу забезпечення державної безпеки України, прав і свобод громадян, активну участь у підготовці та організації міжнародного антитерористичного навчання» Української держави, грамотою МОЗ України, орденом «За заслуги» III ступеня, відзнакою МНС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» II ступеня, медаллю Уряду штату Каліфорнія (США) «За заслуги в розвитку співпраці між службами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф між Україною та США»; йому присвоєно почесні звання заслуженого лікаря України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Георгій Георгійович Рощін — доктор медичних наук, професор, член редколегії багатьох журналів, голова ВТО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги»; 2009–2011 роки — головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «медицина невідкладних станів», голова проблемної комісії МОЗ та АМН України «Медицина невідкладних станів та медицина катастроф», лікар вищої кваліфікаційної категорії з хірургії та організації охорони здоров’я, прекрасний співробітник, вдумливий, ерудований, хороший лектор, добра та культурна людина, свій ювілей він зустрічає зі значними науковими і педагогічними досягненнями, з планами на майбутнє.