Журнал «Травма» Том 13, №4, 2012

Вступ

Численні літературні джерела свідчать, що раціональне харчування є одним із пріоритетних факторів, які впливають на оптимальне функціонування всіх органів та систем, зокрема кістково-м’язової системи [1, 2]. Важливим структурним компонентом кістки є білки, що необхідні для формування її органічного матриксу. Недостатнє вживання протеїнів супроводжується погіршенням кісткоутворення, спричинює недосконалу консолідацію переломів тощо. Достатня кількість білків тваринного походження в харчовому раціоні може зменшити втрату кісткової тканини в людей літнього віку з переломами шийки стегнової кістки, у жінок постменопаузального віку [3, 4]. Жири сприяють всмоктуванню жиророзчинних вітамінів, зокрема вітамінів D та K, а деякі з них є власне джерелами їх постачання, а також значною мірою впливають на адсорбцію кальцію з кишечника. Біологічна роль вуглеводів у метаболізмі кісткової тканини мало вивчена, проте існують дані, що харчові волокна можуть впливати на мінеральне забезпечення організму, зменшуючи всмоктування кальцію, цинку, заліза.

Серед макроелементів найбільш суттєво впливають на кісткову тканину кальцій, магній, фосфор. До мікроелементів, що безпосередньо впливають на обмін у кістковій тканині, відносять марганець, йод, фтор та інші [5–7].

Основним вітаміном, що регулює обмін кальцію в організмі та активно впливає на стан кісткової тканини, є вітамін D. Він сприяє активному транспорту іонів кальцію та неорганічного фосфору в процесі всмоктування в кишечнику, реабсорбції в ниркових канальцях і мобілізації їх із кісткової тканини, впливає на функціональний стан щитоподібних, статевих залоз, забезпечує кальцифікацію кісткової тканини з правильним формуванням скелета. Вітамін D є важливим для профілактики остеопорозу та розвитку вторинного гіперпаратиреозу [8, 9].

Метою дослідження було вивчення стану фактичного харчування, мінеральної щільності кісткової тканини та частоти дефіциту вітаміну D серед дорослого населення різних регіонів України.

Матеріали та методи дослідження

Проводилися епідеміологічні дослідження в трьох регіонах України: Західному (Львівська область), Східному (Донецька область) та Центральному (Київська, Хмельницька та Вінницька області). Обстежені 504 пацієнти. Переважну більшість становили жінки (90,9 %). Епідеміологічні виїзди проводилися в осінньо-весняний період (із листопада по травень).

Серед обстежених переважали особи віком понад 50 років. Слід зазначити, що середній вік обстежених становив 58,6 ± 0,7 року, проте вірогідно відрізнявся в жителів Центральних регіонів порівняно з обстеженими Західних та Східних областей (67,3 ± 0,7 року проти 52,7 ± 1,2 року та 55,2 ± 1,3 року відповідно, р < 0,0001).

Визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини (СФСКТ) проводилося з використанням методу ультразвукової денситометрії п’яткової кістки нижньої кінцівки апаратом Sahara (Hologic, США). Перевагою застосування даного приладу є портативність, короткий час обстеження та його неіонізуюче випромінювання. Крім того, на відміну від фотонної та рентгенівської денситометрії, він дає якісну оцінку губчастої кісткової тканини (КТ), її архітектоніки (орієнтації та товщини трабекул). Використання ультразвукової денситометрії п’яткової кістки дає можливість визначити такі параметри [10]:

— швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с), що залежить від її щільності та еластичності;

— широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), що відображає не тільки щільність, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул кістки;

— індекс міцності кістки (ІМ, %), що вираховується за допомогою комп’ютера на основі показників ШПУ та ШОУ й відображає стан губчастої КТ обстежуваного відносно категорії дорослих людей віком 20 років.

Стан харчування оцінювали анкетно-опитувальним методом добового відтворення раціонів харчування за останні три дні з використанням муляжів продуктів і страв. Аналіз результатів проводили за допомогою комп’ютерної програми та порівнювали із нормативними даними основних харчових речовин для населення України [11].

Рівень 25-ОН вітаміну D₃ (25(ОН)D) у сироватці крові вивчали за допомогою хемілюмінесцентного методу на імуноферментному аналізаторі Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas.

Статистичний аналіз отриманих даних проводили з визначенням параметричних та непараметричних критеріїв з використанням пакетів програм Statistica 6.0.

Результати й обговорення

Дослідження стану харчування показало, що пацієнти, незалежно від регіону проживання, вживають білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та макро- та мікроелементів на 30–40 % менше від добових потреб. Лише в обстежених Східного регіону рівень магнію та хлору відповідав нормам фізіологічних потреб.

Порівняльний аналіз компонентів харчування в добовому раціоні дорослого населення різних регіонів країни засвідчив, що показники вуглеводів та кальцію були суттєво вищими в жителів Центрального регіону порівняно зі Східним, проте рівень b-каротину, вітамінів А, В₆, С, калію, магнію та хлору є нижчими за такі в обстежених, які проживають на Сході (табл. 1).

Показники вуглеводів, калію та хлору були вірогідно вищими, а вітаміну А нижчими на Заході порівняно з жителями Центрального регіону. Рівні b-каротину, вітамінів А, В₆, калію, магнію та хлору є нижчими порівняно з жителями Донецької області.

Слід зазначити, що всі обстежені вживали дуже низьку кількість кальцію (357,4 ± 37,0 мг/д та 385,9 ± 21,8 мг/д у Центрі та на Заході країни відповідно). У Східному регіоні середній рівень вживання населенням кальцію становить190,6 ± 19,9 мг/д при нормі 1200 мг/д.

Як свідчать дані табл. 1, рівень вітаміну D в харчовому раціоні також був вірогідно нижчим порівняно з належними величинами в Центрі, на Заході і Сході (0,6, 0,8 і 0,7 мкг/д відповідно).

Проведено епідеміологічні дослідження щодо вивчення частоти дефіциту вітаміну D серед населення країни. Аналіз отриманих результатів визначення рівня 25(ОН)D у сироватці крові обстежених подано на рис. 1.

Наведені на рис. 1 дані свідчать, що лише 0,7 % обстежених мали рівень 25(ОН)D у межах норми. Дефіцит вітаміну D діагностовано у 85,4 % хворих, 35,5 % пацієнтів мали глибокий дефіцит вітаміну D (нижче 25 нмоль/л), а в 7,9 % рівень 25-ОН вітаміну D знаходився нижче від роздільної здатності апарата.

Порівнянням показників 25(ОН)D у регіонах обстеження дорослого населення встановлено, що рівень 25(ОН)D був вірогідно нижчим у Західних та Східних регіонах (р < 0,0001). Проте середній вік обстежених у цих регіонах також вірогідно відрізнявся (р < 0,0001) (табл. 2).

Усім обстеженим було проведено ультразвукову денситометрію. На основі проведеного обстеження зареєстровано остеопороз у 8,7 %, остеопенію — у 47,1 % та нормальний СФСКТ — у 44,2 % обстежених.

Найнижчі показники СФСКТ були виявлені в осіб Центрального регіону (остеопороз — у 15,2 % обстежених). Отримані результати можна пояснити тим, що в цій групі переважали особи віком понад 65 років, тоді як середній вік обстежених у Західному та Східному регіонах був вірогідно нижчим.

Середні показники СФСКТ (ІМ, еМЩКТ, ШРУ та ШОУ) населення вірогідно не відрізнялися (табл. 3).

Таким чином, проведені дослідження дорослого населення в усіх регіонах України показали зниження рівня вживання ними основних нутрієнтів, мікро- та макроелементів, гіпополівітаміноз.

Установлено, що на рівень 25(ОН)D у сироватці крові впливають як географічне положення країни, так і кількість спожитого вітаміну D. Порівняно з країнами, які знаходяться на тій же географічній широті, що й Україна, середній рівень 25(ОН)D коливається від 33,2 нмоль/л (дослідження SENECA, 1995 р.) до 34,75 нмоль/л (L. Napiorkowska та спів­авт., 2009) [12, 13]. Середній показник 25(ОН)D₃ в Україні, за нашими дослідженнями, становить 32,3 нмоль/мл. Кількість аліментарного вітаміну D є дуже низькою у жителів України, незалежно від регіону проживання (0,6 мкг/д — на Заході, 0,8 мкг/д — у Центрі та 0,7 мкг/д — на Сході країни, норма — 2,5 мкг/д).

Необхідно зазначити, що низький рівень вживання кальцію та вітаміну D є одним із чинників, які ведуть до розвитку остеопенічного синдрому в жителів країни.

Висновок. У дорослого населення України спостерігається порушення балансу основних нутрієнтів, недостатнє надходження кальцію та вітаміну D із харчуванням, високий відсоток дефіциту вітаміну D, що може погіршувати перебіг метаболічних захворювань кісток.