Газета «Новости медицины и фармации» 1-2 (442-443) 2013

З початку року в Україні діє Закон «Про екстрену медичну допомогу». Перші результати активного реформування служби обговорили під час відеоконференції в Кабінеті Міністрів України, що відбулася під головуванням директора департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Миколи Хобзея і директора Українського науково­практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Володимира Юрченка. Участь у відеозустрічі також узяли провідні медичні фахівці чотирьох областей: Львівської, Харківської, Дніпропетровської та Одеської.

За словами Миколи Хобзея, попри те, що Закон упродовж трьох років пройшов складний шлях погоджень на різних рівнях, великим досягненням держави й медичної галузі, зокрема, є те, що документ таки вступив в дію з 1 січня 2013 року. Він увібрав у себе зразки кращих напрацювань світових держав, де вже впроваджена й успішно працює така система. Головним завданням нововведень, за словами посадовця, є створення єдиної потужної служби, що забезпечить максимально оперативний та ефективний порятунок життів та збереження здоров’я українців. При цьому питання реалізації Закону знаходиться під особистим контролем Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової та віце­прем’єр­міністра України із соціальних питань Костянтина Грищенка.

У рамках цієї системи шляхом реорганізації та об’єднання всіх існуючих підрозділів служб ШМД, медицини катастроф і санітарної авіації створюється єдина потужна оперативно­диспетчерська служба. Уся інформація з території надходитиме в один центр, а не в декілька, як раніше. Єдина диспетчерська служба, оснащена сучасною технікою, зокрема GPS­навігаторами, контролюватиме пересування бригад, їх місцеперебування для оперативного забезпечення і чіткого контролю вчасного приїзду «швидкої». При цьому оперативність прибуття бригади медиків до пацієнта слід довести до не довше ніж 10 хвилин у місті та 20 хвилин у сільській місцевості. За словами Миколи Хобзея, такі часові норми є загальнови­знаними у світі, зокрема в більшості країн Європи.

На переконання медиків, виконання закону спонукатиме до розвитку в державі й супутніх із медичною галузей, таких, зокрема, як транспорт, зв’язок, зайнятість населення, оскільки виконання жорстких норм документу передбачає суттєві інфраструктурні перетворення. Так, документом визначено, що за якість надання екстреної допомоги в кожному з регіонів особисто відповідає керівник території — голова обласної державної адміністрації. Медики певні, що це спонукатиме профільні управління в регіонах швидше вирішувати такі питання, як якість доріг, забезпечення бригад медикаментами та паливом, розвиток телекомунікації тощо.

За словами Володимира Юрченка, не менш важливим у реформуванні всієї системи є також правильне розуміння принципу розподілу викликів ШМД на екстрені та неекстрені. Так, за інформацією посадовця, у 2011 році до служби швидкої медичної допомоги надійшло близько 13 мільйонів викликів, з них у понад 11 мільйонах випадків до пацієнтів були направлені карети з фахівцями. При цьому майже 2 мільйони 300 тисяч громадян потребували госпіталізації, з яких у 444 тисяч були офіційні направлення від лікарів. Тобто, як зазначає директор Центру, майже 9 мільйонам громадян було фактично надано амбулаторну допомогу вдома, ще понад мільйон 700 тисяч викликів відсіялися на етапі консультації диспетчера за телефоном та не потребували виїзду бригади. Розмежування викликів на екстрені та неекстрені, на переконання Володимира Юрченка, сприяє ефективнішому використанню ресурсів Служби екстреної допомоги та порятункові більшої кількості громадян. При цьому в жодному разі не йдеться про відмову в допомозі пацієнтові.

У свою чергу керівники регіональних управлінь охорони здоров’я, Центрів екстреної допомоги та провідні фахівці галузі поділилися досягненнями в реформуванні служби. За їх словами, щодоби в кожному з чотирьох регіонів приймається від півтори тисячі до двох з половиною тисяч викликів. При цьому час прибуття бригади ШМД до пацієнта вдається пришвидшити до 8–10 хвилин у місті та до близько 20 хвилин поза містом. Крім того, регіональні фахівці продовжують працювати над створенням потужних диспетчерських пунктів, налагодженням системи єдиного оперативного зв’язку та осучасненням парку карет швидкої допомоги, у тому числі за рахунок обладнання авто GPS­навігаторами.

Представники Міністерства подякували колегам з регіонів за небайдужість та активну участь в оновленні системи та домовились про регулярне проведення подібних он­лайн заходів заради оперативного вирішення нагальних питань реформування служби.

Довідка

Закон «Про екстрену медичну допомогу» Верховна Рада України прийняла 5 листопада 2012 року. Документ набрав чинності з 1 січня 2013 року. Він визначає організаційно­правові засади забезпечення громадян України та інших осіб екстреною медичною допомогою. Від впровадження закону та реформування служби очікують таких результатів:

— підвищення оперативності при управлінні службою ЕМД як у звичайному режимі, так і в умовах надзвичайних ситуацій;

— підвищення ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів;

— забезпечення своєчасності при­буття бригади ЕМД до 90 % (у містах — 10 хвилин, у сільській місцевості — 20 хвилин);

— зниження рівня смертності на догоспітальному етапі в 2 рази.

Ознайомитись із повним текстом закону «Про екстрену медичну допомогу» можна за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5081­17

Прес­служба МОЗ України