Журнал «Почки» 1 (03) 2013

Члени ради KDIGO

Garabed Eknoyan, MD
Norbert Lameire, MD, PhD

Засновники KDIGO, співголови:

Kai-Uwe Eckardt, MD, у недавньому минулому співголова
Bertram L. Kasiske, MD, співголова KDIGO
David C. Wheeler, MD, FRCP, Співголова KDIGO

Omar I. Abboud, MD, FRCP
Sharon Adler, MD, FASN
Rajiv Agarwal, MD
Sharon P. Andreoli, MD
Gavin J. Becker, MD, FRACP
Fred Brown, MBA, FACHE
Daniel C. Cattran, MD, FRCPC
Allan J. Collins, MD, FACP
Rosanna Coppo, MD
Josef Coresh, MD, PhD
Ricardo Correa-Rotter, MD
Adrian Covic, MD, PhD
Jonathan C. Craig, MBChB, MM (ClinEpi), DCH, FRACP, PhD
Angelde Francisco, MD
Paulde Jong, MD, PhD
Ana Figueiredo, RN, MSc, PhD
Mohammed Benghanem Gharbi, MD
Gordon Guyatt, MD, MSc, BSc, FRCPC
David Harris, MD
Lai Seong Hooi, MD
Enyu Imai, MD, PhD
Lesley A. Inker, MD, MS, FRCP
Michel Jadoul, MD
Simon Jenkins, MBE, FRCGP
Suhnggwon Kim, MD, PhD
Martin K. Kuhlmann, MD
Nathan W. Levin, MD, FACP
Philip K.-T. Li, MD, FRCP, FACP
Zhi-Hong Liu, MD
Pablo Massari, MD
Peter A. McCullough, MD, MPH, FACC, FACP
Rafique Moosa, MD
Miguel C. Riella, MD
Adibul Hasan Rizvi, MBBS, FRCP
Bernardo Rodriquez-Iturbe, MD
Robert Schrier, MD
Justin Silver, MD, PhD
Marcello Tonelli, MD, SM, FRCPC
Yusuke Tsukamoto, MD
Theodor Vogels, MSW
Angela Yee-Moon Wang, MD, PhD, FRCP
Christoph Wanner, MD
Elena Zakharova, MD, PhD

Персонал із розробки настанови NKF-KDIGO:

Kerry Willis, PhD, Senior Vice-President for Scientific Activities
Michael Cheung, MA, Guideline Development Director
Sean Slifer, BA, Guideline Development Manager

Ключові посилання

Термінологія та опис градацій рекомендацій настанов

Кожна глава містить рекомендації, у яких позначається рівень доказовості 1 або 2 і якість підтвердження доказів A, B, C або D.

Примітка

Kidney International Supplements, 2012, 2, 337; doi:10.1038/kisup.2012.46

Розділ 1. Використання клінічних настанов

Клінічні настанови базуються на систематичному літературному пошуку, проведеному востаннє на січень 2011 року, доповненому додатковими доказами по лютий 2012. Настанови розроблені для надання інформації та допомоги в прийнятті рішення. Вони не призначені для визначення стандартів медичної допомоги та не можуть бути відповідно тлумачені, а також не можуть бути інтерпретовані як ексклюзивний курс ведення хворих. Варіації в практиці неминуче будуть виникати, коли клініцисти братимуть до уваги індивідуальність пацієнта, наявні можливості та обмеження відповідно до типу лікувального закладу. Кожний фахівець при використанні цих рекомендацій є відповідальним за оцінку і доречність їх застосування у будь-якій конкретній клінічній ситуації. Рекомендації для досліджень, що містяться в цьому документі, є узагальненими і не є офіційним протоколом.

Розділ 2. Інформаційне підґрунтя

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) докладає всіх можливих зусиль, щоб уникнути фактичного або передбачуваного конфлікту інтересів, що може виникнути як наслідок сторонніх втручань або персональних, професійних чи ділових інтересів членів Робочої групи. Від усіх учасників Робочої групи вимагались повні підписані представлення інформації та атестаційні форми, що відображали всі взаємовідносини, які могли сприйматися або бути фактичними ознаками конфлікту інтересів. Цей документ щорічно оновлюється, а інформація відповідно коригується. Уся доведена до відома інформація опублікована в повному обсязі в кінці цього документу в біографії членів робочої групи і в розділі «Розкриття інформації», і вона зберігається у файлі в NKF, керуючого агенту для KDIGO.

Члени Робочої групи

Kidney International Supplements, 2012, 2, 339; doi:10.1038/kisup.2012.48

Співголови Робочої групи

Gavin J. Becker, MD, FRACP
David C. Wheeler, MD, FRCP
Royal Melbourne Hospital University College, London
Melbourne, Australia; London, United Kingdom

Робоча група

Dick de Zeeuw, MD, PhD
University Medical Center Groningen
Groningen, Netherlands

Toshiro Fujita, MD
University of Tokyo School of Medicine
Tokyo, Japan
Susan L. Furth, MD, PhD

The Children’s Hospital of Philadelphia
Philadelphia, PA, USA

Hallvard Holdaas, MD, PhD
Hospital Rikshospitalet
Oslo, Norway

Shanthi Mendis, MBBS, MD, FRCP, FACC
World Health Organization
Geneva, Switzerland

Suzanne Oparil, MD
University of Alabama
Birmingham, AL, USA

Vlado Perkovic, MBBS, FRACP, FASN, PhD
George Institute for International Health
Sydney, Australia

Cibele Isaac Saad Rodrigues, MD, PhD
Catholic University of Sгo Paulo
Sгo Paulo, Brazil

Mark J. Sarnak, MD, MS
Tufts Medical Center
Boston, MA, USA

Guntram Schernthaner, MD
Rudolfstiftung Hospital
Vienna, Austria

Charles R.V. Tomson, DM, FRCP
Southmead Hospital
Bristol, United Kingdom

Carmine Zoccali, MD
CNR-IBIM Clinical Research Unit, Ospedali Riuniti

Reggio Calabria, Italy

Група аналізу доказовості

Tufts Center for Kidney Disease Guideline Development and Implementation, Tufts Medical Center, Boston, MA, USA:

Katrin Uhlig, MD, MS, Project Director; Director, Guideline Development
Ashish Upadhyay, MD, Assistant Project Director
Amy Earley, BS, Project Coordinator
Shana Haynes, MS, DHSc, Research Assistant
Jenny Lamont, MS, Project Manager

Крім того, підтримка і нагляд були надані:

Ethan M. Balk, MD, MPH; Program Director, Evidence Based Medicine

Цитування документу: Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Blood Pressure Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for the Management of Blood Pressure in Chronic Kidney Disease. Kidney inter., Suppl. 2012, 2, 337-414.

Резюме положень рекомендацій

Частина 2. Спосіб життя та фармакологічне лікування для зниження артеріального тиску у пацієнтів із недіалізною ХХН

Загальні стратегії

2.1. Індивідуалізувати цільовий АТ і засоби залежно від віку, наявних серцево-судинних та інших супутніх захворювань, ризику прогресування ХХН, наявності або відсутності ретинопатії (у пацієнтів із ХБП і цукровим діабетом) і переносимості лікування (не оцінюється).

2.2. Запитуйте про наявність постурального запаморочення та перевіряйте присутність поступальної гіпотензії регулярно при лікуванні пацієнтів із ХХН за допомогою антигіпертензивних препаратів (не оцінюється).

Зміна способу життя

2.3. Заохочуйте до змін способу життя пацієнтів з ХХН з метою зниження артеріального тиску і поліпшення довгострокових серцево-судинних та інших наслідків:

2.3.1. Ми рекомендуємо досягнення або підтримку здорової маси тіла (ІМТ від 20 до 25) (1D).

2.3.2. Ми рекомендуємо зниження споживання солі до < 90 ммоль (< 2 г) натрію на день (відповідає 5 г хлориду натрію), якщо немає протипоказань (1C).

2.3.3. Ми рекомендуємо виконання програми фізичних вправ, сумісних із серцево-судинним здоров’ям і переносимістю, спрямованих на тривалість, принаймні 30 хвилин 5 разів на тиждень (1D).

2.3.4. Ми пропонуємо ввести обмеження споживання алкоголю не більше ніж дві стандартні порції алкоголю на день для чоловіків і не більше однієї на день для жінок (2D).

Частина 3. Контроль артеріального тиску у пацієнтів із недіалізною ХХН без наявного цукрового діабету

3.1. Ми рекомендуємо, щоб дорослі пацієнти без діабету з недіалізною ХХН і добовою екскрецією альбуміну з сечею < 30 мг (або еквівалентною), у яких офісний систолічний АТ стабільно > 140 мм рт.ст. або діастолічний АТ стабільно > 90 мм рт.ст., були ліковані антигіпертензивними препаратами для підтримки цільового систолічного АТ стабільно Ј 140 мм рт.ст. і діастолічного АТ стабільно Ј 90 мм рт.ст. (1B).

3.2. Ми вважаємо, що дорослі пацієнти без діабету з недіалізною ХХН і екскрецією альбуміну з сечею від 30 до 300 мг на добу (або еквівалентною) і офісним систолічним АТ стабільно > 130 мм рт.ст. або діастолічним стабільно > 80 мм рт.ст. можуть бути ліковані антигіпертензивними препаратами для підтримки цільового систолічного АТ стабільно Ј 130 мм рт.ст. і діастолічного стабільно Ј 80 мм рт.ст. (2D).

3.3. Ми вважаємо, що дорослі пацієнти без діабету з недіалізною ХХН, добовою екскрецією альбуміну з сечею > 300 мг (або еквівалентною) і офісним систолічним АТ стабільно > 130 мм рт.ст. або діастолічним тиском стабільно > 80 мм рт.ст. можуть бути ліковані антигіпертензивними препаратами для підтримки цільового систолічного АТ стабільно Ј 130 мм рт.ст. і діастолічного стабільно Ј 80 мм рт.ст. (2C).

3.4. Ми вважаємо, що БРА або ІАПФ мають бути використані в лікуванні дорослих пацієнтів без діабету із недіалізною ХХН і добовою екскрецією альбуміну з сечею від 30 до 300 мг (або еквівалентною), яким показано лікування антигіпертензивними препаратами (2D).

3.5. Ми рекомендуємо, щоб БРА або ІАПФ були використані в лікуванні дорослих пацієнтів без діабету з недіалізною ХХН і добовою екскрецією альбуміну з сечею > 300 мг (або еквівалентною), яким показано лікування антигіпертензивними препаратами (2D).

Частина 4. Регуляція артеріального тиску у хворих з недіалізною ХХН і цукровим діабетом

4.1. Ми рекомендуємо, щоб дорослі пацієнти з діабетом і недіалізною ХНН із добовою екскрецією альбуміну з сечею < 30 мг (або еквівалентною) і офісним систолічним АТ стабільно > 140 мм рт.ст. або діастолічним АТ стабільно > 90 мм рт.ст. були ліковані антигіпертензивними препаратами для підтримки цільового систолічного АТ стабільно Ј 140 мм рт.ст. і діастолічного стабільно Ј 90 мм рт.ст. (1B).

4.2. Ми вважаємо, що дорослі пацієнті з діабетом і недіалізною ХНН, з добовою екскрецією альбуміну з сечею > 30 мг (або еквівалентною) і офісним систолічним АТ стабільно > 130 мм рт.ст. або діастолічним стабільно > 80 мм рт.ст. можуть бути ліковані антигіпертензивними препаратами для підтримки цільового систолічного АТ стабільно Ј 130 мм рт.ст. і діастолічного стабільно Ј 80 мм рт.ст. (2D).

4.3. Ми вважаємо доцільним, щоб БРА або ІАПФ були використані в дорослих пацієнтів із цукровим діабетом та недіалізною ХНН із добовою екскрецією альбуміну з сечею від 30 до 300 мг (або еквівалентною) (2D).

4.4. Ми рекомендуємо, щоб БРА або ІАПФ були використані у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом та недіалізною ХНН з добовою екскрецією альбуміну з сечею > 300 мг протягом 24 годин (або еквівалентною) (1B).

Приблизні еквіваленти для рівня екскреції альбуміну з сечею протягом 24 годин, виражені величинами швидкості екскреції білка за 24 години, співвідношення альбумін/креатинін, співвідношення білок/креатинін і результатів тест-смужки з реагентами білка, подані в табл. 1.

Частина 5. Регуляція артеріального тиску у реципієнтів ниркового трансплантата (CKD T)

5.1. Ми вважаємо, що дорослі реципієнти з нирковим трансплантатом, чий офісний систолічний АТ стабільно перевищує 130 мм рт.ст. або діастолічний стабільно > 80 мм рт.ст., повинні лікуватись для досягнення цільового систолічного АТ стабільно Ј 130 мм рт.ст. і діастолічного стабільно Ј 80 мм рт.ст., незалежно від рівня екскреції альбуміну з сечею (2D).

5.2. У дорослих реципієнтів нирок вибирайте антигіпертензивний засіб з урахуванням часу після трансплантації, використання інгібіторів кальциневрину, наявності або відсутності стійкої альбумінурії та інших супутніх захворювань (не оцінюється).

Частина 6. Регуляція артеріального тиску у дітей із недіалізною ХХН

6.1. Ми рекомендуємо, щоб у дітей із недіалізною ХХН антигіпертензивне лікування починалося, коли АТ стабільно вищий за 90-й процентиль для даного віку, статі та зросту (1C).

6.2. Ми вважаємо, що у дітей з недіалізною ХХН (зокрема, з протеїнурією) АТ знижується послідовно для досягнення систолічного і діастолічного тиску менше або рівного 50-му процентилю для даного віку, статі та зросту, якщо досягнення цих цілей не обмежене ознаками або симптомами гіпотонії (2D).

6.3. Ми вважаємо доцільним, щоб БРА або ІАПФ були використані у дітей із недіалізною ХХН, яким показано лікування антигіпертензивними препаратами, незалежно від рівня протеїнурії (2D).

Частина 7. Регуляція артеріального тиску у літніх пацієнтів із недіалізною ХХН

7.1. Встановлюйте режими лікування гіпертензії для літніх пацієнтів із недіалізною ХХН ретельно, з урахуванням віку, супутніх захворювань та інших методів лікування, з поступовою ескалацією лікування і пильною увагою до побічних ефектів, пов’язаних з антигіпертензивним лікуванням, у тому числі електролітних розладів, гострого погіршення функції нирок, ортостатичної гіпотензії і побічних ефектів лікарських засобів (не оцінюється).

Переклад настанови здійснено групою фахівців у складі:
 Д.Д. Іванов, Л.А. Пиріг, М.Д. Іванова