Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Особливості варіабельності ритму серця у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця

Авторы: Ажмі Самір, Сергієнко В.О., Сегін В.Б., Сергієнко О.О. - Кафедра ендокринології, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Імовірно, що кардіоваскулярна форма діабетичної автономної невропатії серця (ДАНС), а не вік і тривалість цукрового діабету 2­го типу (ЦД 2­го типу), наявність в анамнезі серцево­судинних захворювань (ССЗ) є незалежним чинником ризику серцево­судинної смертності у хворих на ЦД 2­го типу. Отже, рання діагностика вегетативної дисфункції необхідна для зменшення ризику приєднання і/або прогресування ССЗ у хворих на ЦД 2­го типу.

Мета дослідження — вивчити особливості варіабельності ритму серця (ВРС) згідно з результатами добового моніторингу ЕКГ (холтер­ЕКГ) у хворих на цукровий діабет 2­го типу з кардіоваскулярною формою діабетичної автономної невропатії серця.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 65 хворих на ЦД 2­го типу, з них 12 пацієнтів із ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ, 14 хворих із субклінічною стадією ДАНС, 18 — із функціональною стадією ДАНС, 21 — із функціонально­органічною стадією ДАНС. Контроль — 12 практично здорових людей (аналогічні вік та показники ІМТ (р  0,05)). Верифікація ДАНС проводилась на підставі змін, виявлених при проведенні ЕКГ, холтер­ЕКГ; добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ), визначення параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно­функціонального стану міокарда. Виділяли стадії ДАНС: І — субклінічні стадії: ІА — порушення показників холтер­ЕКГ, а також спонтанної барорефлекторної чутливості, ІБ — приєднання порушень показників автономних тестів серцево­судинних рефлексів; ІІ — клінічні стадії: ІІА — функціональна — приєднання порушень показників коригованого інтервалу QT (QTс), ДМАТ, функціональної діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ДДЛШ), ІІБ — функціонально­органічна — прогресування ДДЛШ, приєднання систолічної дисфункції, розвиток фіброзу міокарда; ІІІ — інфаркт міокарда («безбольова» форма), інсульт, кардіореспіраторна зупинка (Сергієнко О.О., Сергієнко В.О., 2011).

Проведення ЕКГ здійснювали за допомогою 12­канального електрокардіографа ЮКАРД­200 (UTAS, Україна) у 12 загальноприйнятих відведеннях, холтер­ЕКГ — холтерівської системи ЕКГ ЕС­3Н (Labtech, Угорщина), діапазон пропускання частот від 0,05 до 100 Гц, частота дискретизації порядку 500 Гц. Визначали циркадний індекс (ЦІ) — співвідношення середнього значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) в активний період до середнього значення ЧСС в пасивний період. Аналізували показники SDNN (стандартне відхилення всіх NN­інтервалів, мс), SDANNi (стандартне відхилення середніх NN­інтервалів, обчислених по 5­хв проміжках протягом запису, мс), RMMSD (квадратний корінь із середньої суми квадратів різниць між послідовними парами інтервалів NN, мс), pNN50% (значення NN50, розділене на загальну кількість NN­інтер­валів, %). Вивчали високочастотні коливання ритму серця (HF) (парасимпатична активність), низькочастотні (LF), дуже низькочастотні коливання (VLF), симпатико­парасимпатичний індекс (LF/HF), загальну силу спектра частот (TP). QTc визначали згідно з формулою: QTc = QT/R­R. ДМАТ здійснювали за допомогою монітору АТ «АВРМ­04» (Meditech, Угорщина), допплер­ЕхоКГ — апарата Siemens Sonoline Versa Plus, ФРН. Дослідження проведене згідно з принципами Гельсінської декларації (2004). Статистичний аналіз — варіаційно­статистичний (ANOVA, MicroCal Origin v. 8,0).

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що у хворих на ЦД 2­го типу з функціональними стадіями ДАНС спостерігається вірогідно значиме зниження показників ЦІ (р < 0,01 і р < 0,001 — відносно параметрів контрольної групи (1,33 ± 0,01) та пацієнтів на ЦД 2­го типу з субклінічною стадією). Отже, у пацієнтів із ЦД 2­го типу та функціональними стадіями ДАНС зареєстровано тенденцію до формування ригідності циркадного профілю ЧСС. Показники SDNN в конт­рольній групі становили (149,70 ± 3,83) мс, SDANNі — (136,7 ± 4,8) мс, RMSSD — (41,10 ± 2,55) мс, pNN50 — (12,60 ± 1,59) %. Не виявлено значних відмінностей в показниках ВРС контрольної групи та хворих на ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ, що вказує на відсутність дисфункції кардіального контролю зі сторони автономної нервової системи. У пацієнтів на ЦД 2­го типу та ДАНС виявлено зниження функції розкиду та підвищення функції концентрації ритму (зниження показників рNN50%, RMSSD), а також зниження потужності частотних діапазонів із відносним переважанням LF та зниженням значення LF/HF (порівняно з контрольною групою та хворими на ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ). У хворих на ЦД 2­го типу з субклінічною стадією ДАНС не виявлено значних відмінностей в часових показниках ВРС (р > 0,05), а приєднання і прогресування функціональних стадій супроводжується їх зниженням (р < 0,01). У хворих на ЦД 2­го типу спостерігається зниження показників VLF протягом активного (р < 0,01) та пасивного (р < 0,01) періодів доби порівняно з контролем; спостерігається зниження LF протягом активного (р < 0,001) та пасивного (р < 0,001) періодів доби відповідно. Значення HF зменшується протягом активного і пасивного періоду доби (р < 0,001 і р < 0,001 відповідно).

Встановлено, що в хворих на ЦД 2­го типу з функціональними стадіями ДАНС показники LF та HF виявились найнижчими. Показники QTc у хворих на ЦД 2­го типу без верифікованих ССЗ, а також за субклінічної стадії ДАНС становили (0,42 ± 0,01) с і (0,42 ± 0,02) с (р > 0,05 і р > 0,05 — до показників контрольної групи відповідно). Приєднання і прогресування клінічних стадій ДАНС супроводжувалось подовженням параметрів QTc (р < 0,001). Показники QTc у пацієнтів з ЦД 2­го типу та різним ступенем тяжкості ДАНС більші між північчю і рано­вранці, а також більш коротші протягом кількох годин після пробудження, що значною мірою пов’язане із ступенем тяжкості автономної нейропатії серця.

Висновки

1. Вегетативний контроль міокарда при цукровому діабеті 2­го типу за відсутності верифікованої діабетичної автономної невропатії серця не порушується.

2. Зниження потужності низькочастотних коливань ритму серця та загальної потужності спектра варіабельності ритму серця у хворих на цукровий діабет 2­го типу може відображати величину ризику ускладнень, а саме розвитку діабетичної автономної невропатії серця.

3. Показники варіабельності ритму серця у хворих на цукровий діабет 2­го типу з діабетичною автономною невропатією серця характеризуються пригніченням тонічних впливів парасимпатичної та переважанням симпатичної регуляції ритму міокарда.

4. Приєднання діабетичної автономної невропатії серця супроводжується порушеннями циркадного симпатико­вагального балансу, що може сприяти зміні картини ЕКГ день/ніч і збільшенню QTс вночі.

5. Наявність діабетичної автономної невропатії серця у пацієнтів з цукровим діабетом 2­го типу корелює з втратою переважання парасимпатичної активності вночі внаслідок збільшення тонусу СНС в нічний час, і, ймовірно, послаблює відносний захист щодо розвитку гострих коронарних подій у другій половині дня і вночі.



Вернуться к номеру