Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

ГІНЕКОЛОГИ

Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013

Повернутися до номеру

Гормональна активність щитоподібної залози залежно від клінічної форми туберкульозу легень

Автори: Герман А.О., Тодоріко Л.Д. - Кафедра фтизіатрії та пульмонології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Напрямок наукових досліджень обумовлений високим рівнем захворюваності на туберкульоз (ТБ), зростанням частки хворих із наявністю хіміорезистентного збудника, що є причиною зниження лікування таких пацієнтів та погіршення епідеміологічної ситуації щодо захворюваності на туберкульоз легень в Україні в цілому. В умовах значного поширення ТБ, особливо лікарсько­стійких форм, успішне вирішення найбільш актуальних задач фтизіатрії можливе лише в тому випадку, якщо при їх розв’язанні береться до уваги той факт, що умови розвитку й вихід туберкульозного процесу визначається станом імунітету, тобто захисних реакцій організму, й вираженістю синдрому системної запальної відповіді та ступеня метаболічної та гормональної декомпенсації. Синдром ендогенної інтоксикації, що характеризує інфільтративні процеси в легенях, у тому числі й ТБ, супроводжується метаболічною імунодепресією та гормональними розладами, а саме тиреоїдною дисфункцією.

Мета дослідження — визначити рівень вільного тироксину, трийодтироніну та показник периферійної конверсії в хворих на вперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБ) залежно від клінічної форми.

Матеріал і методи дослідження. У дослідження ввійшло 60 пацієнтів з ВДТБ легень, які були розподілені залежно від клінічної форми на групи. Група 1 — хворі на ВДТБ легень в інфільтративній формі (n = 21), група 2 — хворі на ВДТБ легень у дисемінованій формі (n = 39). У дослідження було включено 20 практично здорових осіб (ПЗО). Рівень вільного тироксину (вТ4) та трийодтироніну (вТ3) визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу, периферійну конверсію — за відповідною формулою.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи отримані дані, встановили, що рівень вТ4 у групі 1 був нижчим за показник ПЗО у 2,5 раза (р < 0,05), у групі 2 — у 2,3 раза (р < 0,05). Рівень вТ4 у групі 1 був нижчим за показник групи 2 на 10,43 % (р < 0,05). Рівень вТ3 у групі 1 був вищим, ніж у ПЗО, на 23,07 % (р < 0,05), а у групі 2 — на 16,92 % (р < 0,05). Це можна пояснити прискоренням периферичного метаболізму тироксину, про що свідчить гіпотироксинемія в обох групах. Різниця між показниками групи 1 та групи 2 становила 5,26 % (р > 0,05). Здатність до трансформації в біологічно більш активний вТ3 залежить від рівня вільних тиреоїдних гормонів (ВТГ) у плазмі крові. Периферійна конверсія ВТГ зростає одночасно зі збільшенням вмісту вТ3 та зниженням рівня вТ4. Так, значення вТ3/вТ4 було високим в обох групах. Відносно норми в групі 1 цей показник зростав на 210,74 % (р < 0,05), у групі 2 — на 164,01 % (р > 0,05). Значення вТ3/вТ4 було вищим у групі 1, ніж у групі 2, на 17,69 % (р > 0,05).

Висновок. Отримані результати дослідження рівня тиреоїдних гормонів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень доводять наявність низького рівня вТ4, що компенсується за рахунок високого показника периферійної конверсії вільних тиреоїдних гормонів у вТ3 та є одним із проявів дезадаптаційного тиреоїдного синдрому. Наростання тиреоїдного дисбалансу на тлі прогресування синдрому системної запальної відповіді може свідчити про недостатню ефективність хіміотерапії в хворих із поширеними формами туберкульозу легень.



Повернутися до номеру