Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013

Повернутися до номеру

Вміст інтерлейкіну-10 в крові хворих на хронічну хворобу нирок II–III стадії з ураженням шлунка та дванадцятипалої кишки

Автори: Зуб Л.О., Калугін В.О., Вівсянник В.В., Спащук Н.С., Воронюк А.Г., Вишневська Л.Т. - Кафедра внутрішньої медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

У теперішній час є достатня кількість даних, що вказують на значну роль різних цитокінів і хемокінів у патогенезі хронічної хвороби нирок.

Метою нашого дослідження було вивчити концентрацію інтерлейкіну­10 (ІЛ­10) у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) ІІ–ІІІ стадії в поєднанні з ерозивно­виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки (ЕВУШДПК).

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 66 хворих (52 жінки та 14 чоловіки) віком 67,5 ± 1,4 року (дані представлені як середні ± стандартна помилка), яких було розподілено на дві групи: І група з ХХН ІІ–ІІІ стадії (n = 42) з наявністю ЕВУШДПК, ІІ групу становили 24 хворих із ХХН ІІ–ІІІ стадії без ЕВУШДПК. Діагноз ХХН встановлювали згідно з класифікацією ХХН за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). У всіх пацієнтів було розраховано індекс маси тіла (ІМТ). Концентрацію ІЛ­10 у сироватці крові визначали імуноферментним методом (ELISA). Статистичну обробку проводили за допомогою t­критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Нами виявлено зниження рівня ІЛ­10 у І групі — (83,9 ± ± 4,1) пг/мл порівняно з показниками ІІ групи обстежених без ЕВУШДПК (101,9 ± 4,6) пг/мл при нормі (200,0 ± 4,89) пг/мл (р < 0,05). При вивченні кореляційних взаємозв’язків у загальній групі обстежених хворих знайдено наявність оберненого кореляційного взаємозв’язку рівня ІЛ­10 з ІМТ (r = –0,76) (p < 0,05).

Висновок. У хворих із поєднаною патологією спостерігається зниження сироваткового рівня інтерлейкіну­10, який ще більше знижується з підвищенням індексу маси тіла, що в подальшому може сприяти погіршенню перебігу хронічної хвороби нирок ІІ–ІІІ стадії в поєднанні з ерозивно­виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки та потребує дієтичної та медикаментозної корекції.



Повернутися до номеру