Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology 6 (54) 2013

Back to issue

Порушення мікробіоценозу кишечника при метаболічному синдромі

Authors: Ілюшина А.А., Павлович Л.Б., Оленович О.А., Маслянко В.А. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Endocrinology

Sections: Medical forums

print version

Основні складові каскаду метаболічних порушень при метаболічному синдромі (МС) — абдомінальне ожиріння, гіперліпідемія, тканинна інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія (АГ) — тісно пов’язані з функціональним станом органів травлення (Єгорова Є.Г., Звенигородська Л.А., Лазебник Л.Б., 2008). Проте стан органів травлення та їх роль у розвитку МС мало відомі клініцистам (Перова Н.В. и др., 2001).

Метою нашого дослідження було вивчити видовий склад та популяційний рівень порожнинної мікрофлори товстої кишки за умов метаболічного синдрому.

Матеріал і методи дослідження. Нами обстежено 25 хворих (15 жінок та 10 чоловіків) на МС та 14 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Середній вік пацієнтів — (50,29 ± 0,96) року. Середня тривалість АГ — (5,01 ± 0,26) року. Середній індекс маси тіла — (32,92 ± 0,38) кг/м2. Відношення окружність талії/окружність стегон — 0,93 ± 0,01. Надлишкову масу тіла спостерігали в усіх пацієнтів, у тому числі власне надлишкову масу тіла — у 21,77 % обстежених, ожиріння 1­го ступеня — у 58,06 %, ожиріння 2­го ступеня — у 12,90 %, ожиріння 3­го ступеня — у 7,26 %. Середній систолічний і діастолічний АТ — відповідно (156,03 ± 0,79) та (91,17 ± 0,32) мм рт.ст. Середня ЧСС — (76,1 ± 0,69) за 1 хв. Крім загальноклінічного, лабораторного та інструментального обстеження всім хворим проведено мікробіологічне дослідження вмісту порожнини товстої кишки зі встановленням видового та кількісного складу автохтонних облігатних і факультативних та алохтонних мікроорганізмів.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати вивчення видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки у хворих на МС свідчать про зниження популяційного рівня автохтонних облігатних біфідобактерій, лактобактерій, ентерококів. При цьому зростав популяційний рівень умовно­патогенних бактероїдів, пептокока, пептострептококів, клостридій, стафілококів та дріжджоподібних грибів роду Candida. На цьому фоні відбувалася контамінація порожнини товстої кишки умовно патогенними превотелами та ентеробактеріями, які досягають високого популяційного рівня. Аналіз змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки надав можливість встановити, що в 15 хворих виявлений дисбактеріоз, а в 10 — дисбіоз. Дисбактеріозом І, ІІ і ІІІ ступенів страждали по 1 хворому, а дисбактеріоз ІV ступеня верифікований у 12 (48 %) хворих. Дисбіоз ІV ступеня встановлений у 6 (24 %) хворих та ІІІ ступеня — в 1 хворого. Таким чином, дисбактеріоз та дисбіоз ІV ступеня встановлений у 18 (72 %) хворих, ІІІ ступеня — у 2 (8 %) хворих, ІІ ступеня — в 1 хворого, І ступеня — в 1 хворого.

Висновок. Метаболічний синдром супроводжується формуванням кишкового дисбактеріозу та дисбіозу ІV ступеня в 72 % хворих.



Back to issue