Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013
Повернутися до номеру
Синдром Шмідта
Автори: Ляшук П.М., Ляшук Р.П., Марчук Ю.Ф., Сходницький І.В. - Кафедра клінічної імунології, алергології
та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
У практичній роботі ендокринологів трапляються клінічні випадки, коли в пацієнта має місце дві або більше ендокринні патології. Якщо певні варіанти ураження ендокринних залоз спадково зумовлені змінами структури локусів генів головного комплексу гістосумісності, то в таких випадках розвиваються автоімунні полігландулярні синдроми (АПГС), що включають втягнення в патологічний процес низки ендокринних залоз, а також інших органів і тканин. Класичний варіант АПГС типу ІІ відомий у літературі як синдром Шмідта, описаний B. Schmidt у 1926 р. Синдром включає в себе автоімунні ураження перш за все надниркових залоз (100 %) у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом із переходом у гіпотиреоз (95–97 %) або дифузним токсичним зобом (3–5 %). Можливі також цукровий діабет типу 1, гіпопаратиреоз і гіпогонадизм.
Наводимо наше спостереження.
Хвора Н., 35 років, домогосподарка. Алергологічний анамнез не обтяжений. З 2007 р. хворіє на первинний гіпокортицизм, через два роки був виявлений автоімунний тиреоїдит із проявами гіпотиреозу, а в 2012 р. констатовано цукровий діабет типу 1.
Об’єктивно. Зріст 165 см, маса тіла 58 кг. Шкіра суха, помірно пігментована за типом сонячної засмаги з ділянками підвищеної пігментації в пахвових та пахових місцях, у шкірних складках. Обличчя амімічне, повіки набряклі. Пульс ритмічний, 60/хв., АТ — 105/60 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, печінка не збільшена. Щитоподібна залоза не пальпується.
Клінічний діагноз: синдром Шмідта середньої тяжкості, в стані медикаментозної субкомпенсації (первинний гіперкортицизм, первинний гіпотиреоз, цукровий діабет типу 1).
Діагноз верифікований даними додаткових методів дослідження: кортизол крові — 4,2 мкг/дл (норма 6,2–19,4); тиреотропін — 8,1 мкМО/мл (норма 0,27–4,2), тироксин вільний — 0,12 нг/дл (норма 0,93–1,7), Спептид — 0,2 нг/мл (норма 0,8–4,2); глюкоза — 7,8–11,2 ммоль/л. УЗД щитоподібної залози: розміщена типово, об’єм — 10,3 см3, ехоструктура — гіпоехогенна, неоднорідна із сполучнотканинними тяжами.
Проведена корекція доз відповідної замісної гормональної терапії: преднізолон 15 мг, левотироксин 100 мкг, інсулінмікстард 32 ОД/добу на тлі дієти № 9. Загальний стан пацієнтки задовільний.