Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology 6 (54) 2013

Back to issue

Діагностичне значення імунологічних показників у верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей

Authors: Бєлашова О.В., Марусик У.І. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Endocrinology, Immunology

Sections: Medical forums

print version

За даними літературних джерел, при розвитку бронхіальної астми (БА) відмічаються певні зміни в імунному статусі хворих: підвищення кількості Т­лімфоцитів, функція яких асоціюється з хелперною (CD4+), зниження Т­клітинної субпопуляції, функція якої асоціюється із супресорною (CD8+). Посилена відповідь Т­хелперів відображається в підвищеній продукції інтерлейкіну­4, під дією якого виникає гіперсекреція загального імуноглобуліну Е — об’єктивного маркера атопії, що лежить в основі реалізації БА в дитячому віці.

З огляду на це метою дослідження стало встановлення клінічно­діагностичного значення змін імунологічних показників у визначенні атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей.

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було сформовано дві клінічні групи. Перша (I) основна група — 38 дітей з атопічною БА (наявність позитивного алергологічного власного та/чи родинного анамнезу), до другої (II) клінічної групи ввійшли 26 пацієнтів із діагнозом БА без ознак атопії. За основними характеристиками групи були порівнянні. Робота виконана згідно з рандомізованим порівняльним дослідженням у паралельних групах із дотриманням основних вимог до методу «дослід­контроль». Отримані результати аналізували методом біостатистики та клінічної епідеміології. У роботі був використаний метод детермінації субпопуляцій Т­лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл.

Результати дослідження та їх обговорення. Хоча вірогідної різниці за середнім вмістом СD4+­ та СD8+­лімфоцитів між хворими груп порівняння виявити не вдалось ((22,1 ± 2,3) Г/л та (0,11 ± 0,06) Г/л порівняно з (19,6 ± 1,6) Г/л та (0,13 ± 0,08) Г/л, р > 0,05), у дітей, хворих на атопічну форму БА, відмічена тенденція до збільшення абсолютного вмісту СD4+­лімфоцитів та зменшення СD8+­клітин. Враховуючи вищенаведені дані, визначено показник імунорегуляторного індексу — співвідношення СD4+/СD8+ у дітей груп спостереження. Так, у пацієнтів I клінічної групи він становив (2,10 ± 0,13) ум.од., у представників групи порівняння – (1,80 ± 0,07) ум.од. (р < 0,05). Виходячи з цього, установлено, що при перевищенні співвідношення СD4+/СD8+ більше ніж 2,0 атрибутивний ризик наявності атопічного варіанту бронхіальної астми в дітей становив 32 %, відносний ризик — 3,8 (ДІ 95 %, 2,1–6,9), відношення шансів — 1,7 (ДІ 95 %, 1,2–2,4).

Висновок. Показники імунорегуляторного індексу, що перевищують 2,0 ум.од., можуть використовуватися як верифікуючий тест для вирізнення атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей у комплексі з іншими клініко­анамнестичними даними та імунологічними маркерами атопії.



Back to issue