Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology 6 (54) 2013

Back to issue

Експресія матричної металопротеїнази-2 як можливий імуногістохімічний маркер запалення у жінок з ендометріозом

Authors: Коваль Г.Д. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці; Курченко І.Ф. - Кафедра клінічної імунології, алергології та генетики Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Categories: Endocrinology, Immunology

Sections: Medical forums

print version

У всьому світі відмічається тенденція до зростання жіночого безпліддя. Серед причин порушень жіночої фертильності велику частку становить ендометріоз — захворювання з досі нез’ясованим імунопатогенезом. Зокрема, увагу дослідників привертає проблема високої інвазивності та метастазування ектопічного ендометрію при ендометріозі. Серед можливих маркерів ендометріозу можуть виступати матричні металопротеїнази. Система матриксних металопротеїназ складається з ферментативних компонентів (ММР) і фермент­інгібуючого компонента — тканинних інгібіторів металопротеїназ (TIMPs). MMP являють собою сімейство структурно пов’язаних цинк­залежних ендопептидаз, які в сукупності мають здатність руйнувати всі компоненти позаклітинного матриксу (ECM). Ці компоненти включають, серед іншого, колаген, желатин, фібронектин і ламінін. Деградація позаклітинного матриксу матриксними металопротеїназами відбувається в нормальних повсякденних фізіологічних процесах, таких як загоєння ран, ангіогенез, а також при різних аспектах репродуктивного процесу. Існує клас ММР, які мають трансмембранні ділянки й експресуються на клітинній поверхні. Ці матриксні металопротеїнази мембранного типу можуть функціонувати як класичні протеїнази в якості співактиваторів інших ММР. Для того, щоб металопротеїнази виконували свої звичайні функції, вони повинні бути в правильному перицелюлярному місці, в певний фізіологічний момент часу й у відповідному «активному» стані. Незважаючи на свою структурну схожість, багато MMP здатні розпізнавати окремі компоненти екстрацелюлярного матриксу. Наприклад, колагенази (MMP­1, ­8 і ­13) здатні розщеплювати як фібрилярні, так і нефібрилярні колагени. Фібрилярні колагенази, розщеплюючи коллаген, змінюють його стабільність і розчинність, що робить його сприйнятливим до широкого спектра тканинних протеїназ, що включають у себе желатинази (ММП­2, ­9) й стромелізини (ММР­3, ­10). Желатинази й стромелізини також здатні змінювати властивості колагену IV типу, ламініну, фібронектину й тенасцину. На додаток до деградації компонентів екстрацелюлярного матриксу багато ММР проявляють свою активність і щодо інших ММР, факторів росту, цитокінів і молекул клітинної адгезії. Ця здатність ММР розширювати «репертуар» своїх властивостей дозволяє їм потенційно впливати на функціональну активність клітин шляхом розщеплення молекул клітинної адгезії, біологічно активних молекул клітинної поверхні, шляхом розщеплення поверхневих рецепторів та інактивації біологічно активних білків. Таким чином, точний контроль у відповідний момент часу рівня експресії та функції MMP має величезне значення для нормального перебігу фізіологічних процесів. Неправильна експресія ММР у неправильний час або в невідповідному рівні, безсумнівно, може призвести до патофізіологічних змін у результаті зміни клітинної поведінки.

Мета дослідження — визначити активність матриксних металопротеїназ, зокрема матричної металопротеїнази­2 (ММР­2), в ендометріозних вогнищах жінок із безпліддям, асоційованим з ендометріозом, як можливого маркера запалення.

Матеріал і методи дослідження. У жінок із ендометріозом досліджено активність ММР­2 на 50 зразках ектопічного ендометрію (ендометріозної тканини), отриманих лапароскопічним методом. Досліджувані зразки фіксували в формаліні з подальшим формуванням парафінових блоків та отриманням зрізів товщиною 4 мкм. Визначення активності ММР­2 проводилося імуногістохімічним методом за стандартною методикою з використанням кролячих моноклональних антитіл проти людських ММР­2 виробництва фірми Dako. Результати оцінювалися з використанням світлового мікроскопа Olympus CH20, підключеного до цифрової камери Nikon D90. Дані оброблялися в Adobe Photoshop, версії 3.0.

Результати дослідження та висновки. Отримано результати, що свідчать про підвищення активності ММР­2 на межі ендометріозної тканини та очеревини. Відмічена підвищена активність ММР­2 у капілярах та зоні інфільтрації ендометрієм підлеглої тканини. Таким чином, отримані результати дослідження вказують на підвищену активність ММР­2 у вогнищах ендометріозного ураження, що, враховуючи їх здатність виявляти літичну дію на сполучно­тканинну основу та ремоделювати сполучну тканину, може сприяти інфільтрації клітин ендометрію в підлеглу тканину (очеревину), призводити до збільшення проникності капілярів та залучення у зону макрофагального та лімфоцитарного клітинних компонентів із формуванням інфільтратів.



Back to issue