Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology 6 (54) 2013

Back to issue

Показники гуморального імунітету крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, з урахуванням астма-фенотипів

Authors: Марусик У.І., Бєлашова О.В. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Categories: Endocrinology, Immunology

Sections: Medical forums

print version

Попри багаторічні дослідження бронхіальної астми (БА) в дітей питання підвищення ефективності її лікування залишається актуальним. Згідно з літературними даними, у 70–95 % пацієнтів розвивається астма, що важко піддається лікуванню. Неефективність базисної терапії БА, зумовлена, очевидно, наявністю різних фенотипів даного захворювання, зокрема атопічного та неатопічного.

На нашу думку, врахування показників гуморальної ланки імунної системи у сироватці крові дітей, що відображають патогенетичні механізми реалізації БА, дозволить ідентифікувати певний її фенотип, відповідно до цього персоналізувати терапію астми та підвищити ефективність лікування даного захворювання.

Мета дослідження — оцінити показники гуморальної ланки імунної системи у школярів для верифікації фенотипів атопічної та неатопічної бронхіальної астми та персоналізації терапії.

Матеріал і методи дослідження. 64 дитини шкільного віку, хворих на БА, розподілено на дві клінічні групи залежно від фенотипу астми. До І групи увійшло 38 пацієнтів, у яких визначався обтяжений алергологічний анамнез у родині, та при проведенні внутрішньошкірних алергопроб із небактеріальними алергенами розмір папули перевищував 10,0 мм (фенотип атопічної БА). 26 школярів, у яких алергологічний анамнез не був обтяженим, і розмір папули не перевищував 5,0 мм, сформували ІІ групу (неатопічна астма). За основними клінічними характеристиками групи порівняння були порівнянними. Усім дітям визначали вміст інтерлейкіну­4 (ІЛ­4), ­5 (ІЛ­5) та ­8 (ІЛ­8) методом імуноферментного аналізу (ІФА).

Статистичну обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою методів варіаційної статистики, використовуючи статистичну програму StatSoft Statistica v5.0, та з позиції клінічної епідеміології з урахуванням абсолютного (АР), відносного (ВР) ризиків та співвідношення шансів (СШ) із зазначенням 95% довірчого інтервалу (95% ДІ).

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз показників гуморальної ланки імунітету в дітей із фенотипами атопічної та неатопічної БА показав, що у школярів із неатопічним астма­фенотипом відмічається вірогідне підвищення вмісту ІЛ­8 у сироватці крові на противагу хворим першої групи. Так, середній вміст даного цитокіну в сироватці крові осіб другої групи становив (11,0 ± 6,2) пг/мл, а в пацієнтів першої групи — (7,6 ± 3,4) пг/мл (Р < 0,05), що більше ніж у три рази перевищувало норму за даними виробника (2 пг/мл). Підвищений уміст ІЛ­8 у сироватці крові (понад 7,6 пг/мл) визначався в 54,5 % дітей ІІ групи та лише в 31,5 % осіб І групи (Р > 0,05). Зазначена вище концентрація ІЛ­8 у сироватці крові асоціювалася з ризиком наявності фенотипу неатопічної бронхіальної астми: АР — 0,2, ВР — 1,5 (95% ДІ 1,1–4,6) при співвідношенні шансів — 2,6 (95% ДІ 1,4–4,6).

Водночас середня концентрація ІЛ­4 у сироватці крові дітей з атопічною бронхіальною астмою становила (8,6 ± 1,8) пг/мл, а в осіб другої клінічної групи — (12,9 ± 3,6) пг/мл (Р > 0,05). Середній вміст ІЛ­5 у клінічних групах становив (21,3 ± 17,2) пг/мл та (29,6 ± 9,5) пг/мл (Р > 0,05) відповідно. Попри відсутність вірогідних відмінностей концентрації даних цитокінів у сироватці крові дітей із різними фенотипами БА в 99,0 % пацієнтів першої клінічної групи реєструвався підвищений уміст ІЛ­5 (понад 1,2 пг/мл), тоді як в обстежених другої групи — лише в 87,5 % випадків (Р > 0,05). Даний уміст ІЛ­5 асоціювався із ризиком наявності атопічного фенотипу БА таким чином: АР — 0,4, ВР — 7,1 (95% ДІ 6,6–7,7), при співвідношенні шансів — 14,1.

Висновки. Підвищений уміст інтерлейкіну­5 у сироватці крові дозволяє діагностувати атопічний фенотип бронхіальної астми та рекомендувати персональний підхід у її лікуванні, спрямований на контроль еозинофіл­опосередкованого запального процесу в бронхах. А збільшення концентрації інтерлейкіну­8 у сироватці крові дітей із фенотипом неатопічної бронхіальної астми дозволяє персоналізувати лікувальну тактику в даних пацієнтів за рахунок препаратів, які контролюють нейтрофільну запальну відповідь.



Back to issue