Газета «Новости медицины и фармации» 1-2 (485-486) 2014

Статья опубликована на с. 6 (Укр.)

14 листопада 2013 року в м. Київ в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» («ІПАГ НАМНУ») відбулась науково­практична конференція «Нагальні науково­практичні питання сучасного акушерства, гінекології та перинатології, розробка й впровадження новітніх технологій». Організація й проведення конференції обумовлені сучасними проблемами акушерства, гінекології та перинатології. Лише один показник, що характеризує рівень надання акушерсько­гінекологічної допомоги жінкам, говорить сам за себе: смертність немовлят в Україні в 2,4 раза вище, ніж у ЄС, а материнська — у 3–4 рази.

У науково­практичній конференції взяли участь близько 300 учасників, у тому числі 120 іногородніх. Було представлено 26 доповідей. Із вітальним словом виступили директор ДУ «ІПАГ НАМНУ», академік НАМН України, професор Ю.Г. Антипкін, заступник директора ДУ «ІПАГ НАМНУ», професор В.В. Подольський, головний позаштатний спеціаліст із акушерства та гінекології МОЗ України, виконавчий директор ГО «Асоціації акушерів­гінекологів України» («ААГУ»), член­кор. НАМН України, професор В.В. Камінський, почесний президент ГО «ААГУ», член­кор. НАМН України, професор Б.М. Венцківський.

Перед аудиторією від авторського колективу в складі академіка НАМН України, професора Ю.Г. Антипкіна, професора В.В. Подольського виступила керівник відділення ДУ «ІПАГ НАМНУ», д.м.н. Н.Я. Скрипченко з доповіддю «Новітні медичні технології та їх значення для реформування акушерської допомоги в Україні». На прикладі ДУ «ІПАГ НАМНУ» були показані основні досягнення в підвищенні якості надання медичної допомоги та покращенні показників здоров’я матері та дитини. А саме: завдяки «замкнутому колу» (моніторинг здоров’я та спеціалізована допомога від ембріона до новонародженого і надалі в умовах єдиної медичної установи) та впровадженню високотехнологічної допомоги контингентам жінок високого ризику вдалося зменшити рівень дитячої смертності до 8,5 ‰, показник материнської смертності — з 16,5 до 12,5 на 100 000 народжених живими, збільшити кількість нормальних пологів з 33 до 70 %, знизити медикаментозне навантаження при пологах з 80 до 5 %, зменшити кількість перинатальних втрат при екстрагенітальній патології вагітних до 21,1 ‰ (при артеріальній гіпертензії) та 30,5 % (при цукровому діабеті) порівняно з 25,2 та 34,5 ‰ відповідно в 2001–2005 роках, знизити дитячу інвалідність, рівень ранньої неонатальної та перинатальної смертності.

Віце­президент ГО «ААГУ», член­кор. НАМН України, професор Л.Б. Маркін розповів про профілактику інтранатального ушкодження плода. При пологовій травмі хребта респіраторний дистрес­синдром у новонароджених виникає як пряма реакція на біль, може розвинутися синдром раптової смерті немовляти. Навіть мінімальні пологові ушкодження шийного відділу хребта й спинного мозку обумовлюють у подальшому розвиток парезів, раннього остеохондрозу хребта, сколіозу, мігрені, вертеброгенного порушення серцевого ритму, ферментопатій. Леонід Борисович наголошує, що раціональне невтручання в природний процес — доречний шлях розвитку сучасного акушерства.

Зацікавленість аудиторії викликав виступ професора І.Т. Говорухи, у якому висвітлилась ідентифікація «справжніх» передчасних пологів. Так, дослідження свідчать про те, що 40 % пацієнток, які скаржились на біль, народили вчасно, а підвищена маткова активність є неспецифічним симптомом і не завжди призводить до передчасних пологів. Тому є актуальним впровадження в клінічну практику маркерів передчасних пологів, а саме: оцінки стану шийки матки при УЗД (вагінальна цервікометрія), оцінки готовності шийки матки до пологів (фПЗІФР­1), РН­метрії вагінального секрету. Це дозволить знизити частоту передчасних пологів і випадків перинатальних втрат та допоможе запобігти поліпрагмазії в призначенні медикаментозної терапії там, де вона не потрібна.

Доповідь на тему «Перинатальна медицина та акушерська агресія» була представлена першим проректором НМАПО ім. П.Л. Шупика, член­кор. НАМНУ, професором Ю.П. Вдовиченком. Він розповів про акушерську агресію в світі, що призводить до 10 % материнської смертності та 50–70 % перинатальної захворюваності та смертності (зросли в цілому випадки ДЦП, а випадки аутизму — на 1300 %). Це і оперативне розродження (25–40 % (!)), і різні види знеболення, стимуляція пологів, форсування та прискорення фізіологічних і біологічних процесів, неадекватна поведінка медичного персоналу, недозволений сайтотек тощо. На думку доповідача, акушерська агресія обумовлена також і комерційними відносинами між лікувальними закладами та пацієнтами. У висновках Юрій Петрович наголосив, що агресії немає місце в акушерстві та перинатології, а феномен насилля не повинен керувати на території акушерства, що є основою підтримки життя.

У своїй доповіді професор М.А. Щербина зупинився на визначенні поняття «програмовані пологи» — це завершення доношеної вагітності при зрілому плоді, підготовленій шийці матки в довільно визначений час, оптимальний для матері, плода, акушерського закладу. Показаннями до них є: переношена вагітність, передчасний вилив навколоплідних вод, акушерська та перинатальна патологія, що потребує негайного розродження. Доповідач зупинився на алгоритмі підготовки до пологів, що складається з трьох етапів. Перший етап — догоспітальний, включає в себе застосування дивігелю, прогінови, тампонів із гідрокортизоновою маззю, розчинів аскорбінової кислоти, актовегіну, глюкози, кокарбоксилази і проводиться в умовах жіночої консультації. Другий етап — госпітальний, тут застосовуються механічні засоби (пальцьове відшарування нижнього полюсу плідного міхура, введення ламінарій, катетера Фолея) та медикаментозні (міфепристон, введення простагландину Е2). І нарешті, третій етап — індукція пологів: очисна клізма, амніотомія, введення окситоцину, простагландину F2 або їх спільне застосування.

Заступник директора ДУ «ІПАГ НАМНУ» професор В.В. Подольський у своїй доповіді повідомив про нові підходи в терапії хронічних запальних захворювань статевих органів. Доповідач розповів, що ця патологія становить 60–80 % у структурі гінекологічних захворювань. Крім того, ізольованих уражень статевих органів у даної категорії хворих майже не зустрічається. Найчастіше мають місце такі поєднання: хронічний вульвіт — хронічний вагініт — хронічний цервіцит, хронічний цервіцит — хронічний сальпінгоофорит, хронічна запальна хвороба матки — хронічний сальпінгоофорит. У жінок із даними захворюваннями в спектрі збудників переважають асоціації мікробів, вірусів, грибів. Такі жінки мають порушення мікробіоценозу піхви. Для лікування хронічних запальних захворювань статевих органів Василь Васильович пропонує застосування амоксициліну/клавуланату, який може бути використаний як емпірична терапія до моменту отримання результатів культурального дослідження. Препаратом вибору для лікування інфекцій, асоційованих із геніальним мікоплазмозом, за даними російських рекомендацій, є джозаміцин. Для відновлення мікроциркуляції органів малого таза, зменшення об’єму злукового процесу застосовується препарат стрептодорназа. Таким чином, хронічні запальні захворювання призводять до стійких змін репродуктивного здоров’я жінок, що проявляються як до вагітності, так і під час неї, і навіть у післяпологовому періоді. Можна зробити висновок, що діагностику й лікування запальних захворювань органів малого таза необхідно проводити ще на етапі прегравідарної підготовки.

Актуальні питання висвітлила проф. Ю.О. Дубоссарська у своїй доповіді «Диференційований підхід до ведення вагітних з генетичними тромбофіліями». З її слів, тромбофілія — це ключова ланка в патогенезі акушерських ускладнень. Мутації фактора Лейдена, протромбіну, фібриногену, РАІ­1, дефіцит АТ ІІІ, дефіцит протеїнів C, S, тромбоцитарних інтегринів ведуть до підвищення ризику тромбозів, які, у свою чергу, призводять до невиношування вагітності, затримки росту плода, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, антенатальної загибелі плода. Групами ризику за тромбофіліями є жінки з обтяженим акушерським анамнезом (звичне невиношування, прееклампсія, плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода); обтяженим сімейним та соматичним анамнезом (інсульти, інфаркти міокарда, тромбози у віці 45–50 р.); підготовка до екстракорпорального запліднення. Діагностика тромбофілій включає: коагулограму, гемостазіограму, визначення Д­димеру, обстеження на антифосфоліпідні антитіла, ПЛР «Кардіогенетика, тромбофілія», консультація гематолога. Патогенетична терапія тромбофілій заснована на використанні низькомолекулярних гепаринів (НМГ) із фертильного циклу, безперервно та курсом під час вагітності. При необхідності застосовується аспірин, проводиться лабораторний контроль показників гемостазу в динаміці. Проф. Ю.О. Дубоссарська зупинилась на лікуванні гіпергомоцистеїнемії — це корекція дієти, кофакторна вітамінотерапія (фолієва кислота, вітамін В₆, В₁₂), застосування донаторів оксиду азоту, НМГ.

Не залишився без уваги виступ проф. О.В. Голяновського, який розповів про інновації в діагностиці та розродження вагітних із патологією плаценти. Доповідач поділився алгоритмом розродження пацієнток із плацентою previa та плацентою accretа із частковою деваскуляризацією матки й застосуванням інноваційних технологій із пріоритетом органозберігаючої операції. Даний алгоритм включає такі етапи: нижньосерединна лапаротомія з використанням монополярного радіохвильового скальпеля, після вилучення плода — внутрішньовенне введення 100 мкг карбетоцину, тампонада порожнини матки марлевою серветкою, притиснення матки до лона. Наступним етапом є визначення біфуркації загальної здухвинної артерії, перев’язка внутрішньої здухвинної артерії та лігування анастомозу з яєчниковими судинами, при необхідності — низхідних гілок маткових артерій. Обробляють плацентарну ділянку факелом плазми аргону в режимі «Фульгур», дренують черевну порожнину та після контролю гемостазу проводять лапарорафію. Останнім етапом є ультразвукове обстеження з метою контролю інволюції матки, стану післяопераційного рубця, наявності додаткових включень у міометрії та стану порожнини матки. Отже, даний алгоритм виконання кесаревого розтину дає можливість зупинити кровотечу, зберегти репродуктивний орган, забезпечити профілактику розвитку масивної акушерської кровотечі.

У конференції взяли участь і молоді вчені інституту: так, завідувач відділення ДУ «ІПАГ НАМНУ», к.м.н. Вол.В. Подольський доповів про перспективні дослідження щодо визначення стану вегетативного гомеостазу в жінок фертильного віку з порушеннями репродуктивного здоров’я, що може стати новітньою технологією у вирішенні проблем репродуктивного здоров’я жінок в Україні.

Від авторського колективу в складі керівника відділу ДУ «ІПАГ НАМНУ», член­кор. НАМНУ, професора В.І. Медведя виступила к.м.н. І.М. Грицай із доповіддю «Особливості спостереження і ведення вагітних із надмірною масою тіла (ожиріння)». У доповіді були висвітлені основні фактори ожиріння під час вагітності, а саме: зростаючі рівні прогестерону, хоріонічного гонадотропіну, пролактину, плацентарного лактогену, лептину, греліну в сироватці крові, що впливають на енергетичний обмін. На жаль, число вагітних з ожирінням в економічно розвинених країнах зростає і становить 15,5–26,9 %. Ожиріння ускладнює перебіг вагітності (невиношування, передчасні пологи, аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм, плацентарна дисфункція, макросомія плода, зростає ризик розвитку гестаційного діабету). Доповідач також розповів про методи спостереження, ведення вагітності в таких жінок та основні шляхи профілактики даної проблеми.

К.м.н. О.В. Трохимович у своїй доповіді розповіла про основні етіологічні фактори ранніх репродуктивних втрат та патогенез їх розвитку. Був викладений алгоритм діагностики та лікування загрози переривання вагітності, що став ефективним у 95 % обстежених жінок.

Директор ДУ «ІПАГ НАМН України»,

академік НАМН України

Ю.Г. Антипкін