Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» 2 (61) 2015

Вернуться к номеру

Пам’яті вчителя

Статья опубликована на с. 196-197

 

3 березня 2015 року пішов із життя Всеволод Миколайович Коломенський — досвідчений лікар, талановитий учений, видатний педагог і просто щира людина, усією душею віддана своїй професії і своєму призначенню.

Життєвий шлях Всеволода Миколайовича, мабуть, схожий на життя більшості його однокашників: дитинство, опалене війною, складні післявоєнні роки, навчання у Харківському медичному інституті, багаторічна лікарська та педагогічна праця. Проте не кожна людина здатна зберегти стільки оптимізму і великої людської доброти, яку він неустанно дарував своїм близьким, учням, численним пацієнтам і колегам.

Всеволод Миколайович народився 13 травня 1930 р. у м. Харкові, але його дитинство і шкільні роки пройшли в м. Козіївці Краснокутського району Харківської області, де працював сільськім лікарем його батько — заслужений лікар УРСР М.П. Коломенський.

Після закінчення з відзнакою педіатричного факультету Харківського медичного інституту в 1954 році Всеволод Миколайович був зарахований аспірантом кафедри факультетсько-шпитальної педіатрії, де під керівництвом засновника харківської педіатричної школи, заслуженого діяча науки УРСР, члена-кореспондента АМН СРСР, доктора медичних наук, професора В.О. Білоусова проходило його становлення як лікаря-клініциста, викладача та науковця. Спілкуючись із студентами і колегами, Всеволод Миколайович завжди з натхненням згадував свого вчителя.

З 1956 року В.М. Коломенський — асистент кафедри госпітальної педіатрії, а з 1963 року — доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, яку очолювала проф. А.Ф. Доброгаєва, а потім — академік В.С. Приходько. У 1974 році Всеволод Миколайович був обраний на посаду завідувача кафедри пропедевтики дитячих хвороб, яку очолював протягом 26 років.

Початок наукової діяльності нашого вчителя був присвячений вивченню стану серцево-судинної системи у дітей, хворих на туберкульоз. Кандидатська дисертація, присвячена цій темі, була успішно захищена ним в Одеському медичному інституті в 1962 році, а результати цієї роботи було включено проф. В.О. Білоусовим у підручник із дитячих хвороб. Пізніше В.М. Коломенським виконана низка робіт з вивчення функціонального стану печінки при нефриті у дітей, розроблені шляхи лікування її ушкоджень. З 1967 року наукова діяльність В.М. Коломенського присвячена комплексному поглибленому вивченню і розробці проблем затяжних, рецидивуючих і хронічних захворювань органів дихання у дітей. Були встановлені етіологічні фактори, фактори ризику їх формування, визначені шляхи попередження. У докторській дисертації «Діагностичні та прогностичні критерії рецидивуючого бронхіту і хронічної пневмонії у дитячому віці», яку було захищено у 1985 році, узагальнені численні і багаторічні клінічні, бронхологічні, функціональні і рентгенологічні дослідження. Результати цієї роботи протягом довгих років допомагали практикуючим лікарям у боротьбі з таким дитячим недугом.

Всеволод Миколайович Коломенський — автор більше ніж 200 наукових робіт із різних аспектів педіатричної галузі.

Харківську педіатричну школу завжди відрізняла непереборна потреба вчителя віддавати усі знання і досвід своїм послідовникам. Не став винятком і наш шановний вчитель, який завжди віддавав усі свої знання, досвід і життєву мудрість нам — своїм учням. Уся наукова і професійна діяльність Всеволода Миколайовича була невідривно пов’язана з його повсякденною наставницькою працею. Це стосується роботи і зі студентами, і з молодими викладачами, і з лікарями клініки. Його принцип «лікувати не хворобу, а хворого» добре засвоювався молодими лікарями кожного разу, коли проводилися консультації, показові обходи або розбір складного клінічного випадку.

Якщо поставити собі питання, яка риса характеру найбільш притаманна Всеволоду Миколайовичу, одразу спадає на думку відповідь: це бажання та готовність завжди прийти на допомогу. Повсякчас до нього можна було звернутися з будь-яким питанням — професійним чи життєвим — і завжди отримати не тільки пораду, а й реальну підтримку, розуміння, співчуття. І зовсім не мало значення, чи ви багато років працюєте з ним пліч-о-пліч, чи познайомились уперше, коли знадобилася допомога.

І звичайно ж, не можна не пригадати, як Всеволод Миколайович співав. Достатньо було лише одного разу послухати в його виконанні романси або народні пісні, побачити блиск в очах студентів, які були присутніми на його сольних концертах і не в змозі були приховати свого захоплення і здивування, щоб зрозуміти, що процес виховання не обмежується лише студентською аудиторією, а багатогранність таланту і мудрість професора медичних наук здатні впливати на учнів і силою мистецтва.

Не кожному пощастить зустріти на своєму життєвому шляху і назвати своїм вчителем таку прекрасну людину, як Всеволод Миколайович Коломенський, тому світла пам’ять про нього, видатного вченого і мудрого наставника, назавжди залишиться в серцях його учнів, колег, численних пацієнтів. Його життя і діяльність як особистості, громадянина і вченого є й будуть взірцем вірного служіння Батьківщині.

 

 

Колектив кафедри пропедевтики педіатрії № 1

Харківського національного медичного

університету

 



Вернуться к номеру