Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» 7 (67) 2015

Особенности микроэлементного гомеостаза детей, проживающих на территории современного города, и его влияние на иммунную систему

Авторы: Няньковський С.Л., Подолянская В.В. - Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Останнім часом все більшого значення набуває питання забруднення навколишнього середовища різними мікроелементами. Особливо несприятливий їх вплив навіть у малих концентраціях на стан здоров’я дітей, у тому числі імунної системи, тому що дитячий організм у процесі розвитку більш схильний до їх накопичення. Мета. Оцінити навантаження мікроелементами у дітей — жителів сучасного міста Львова (Західний регіон України) та взаємозв’язок показників імунітету з порушенням їх балансу. Матеріали та методи. Відібраним рандомізованим методом за принципом «копія-пара» у 50 пар (n = 100) здорових дітей віком 6–15 років, які проживали на територіях району дослідження та сільської місцевості від моменту народження, було проаналізовано вміст окремих важких металів (токсичних Рb, Сd та умовно-есенціальних Fе, Сu, Zn, Мn, Сo, Сr, Nі) у волоссі методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Імунний статус цих дітей оцінювався за складом і експресією поверхневих фенотипів імунокомпетентних клітин прямим імунофлюоресцентним методом за допомогою панелі моноклональних антитіл. Математична обробка результатів дослідження проводилася за методами параметричної і непараметричної статистики. Результати. Вміст важких металів в організмі дітей, які проживають в умовах сучасного міста, перевищений у декілька разів. Одночасно спостерігалося зниження рівня умовно-есенціальних мікроелементів. Результати аналізу кореляційних зв’язків між основними показниками імунограми та концентрацією мікроелементів у біосубстратах дітей виявили тісний взаємозв’язок між ними, що підтвердило вплив екологічного фактора на основні імунологічні показники. Математичні рівняння також підтвердили наявність факторіально-результативного взаємозв’язку в системі «забруднення навколишнього середовища — захворюваність — мікроелементний склад біосубстратів — імунний статус» і мають прогностичне значення. Висновок. Дослідження показали, що імунний статус, мікроелементний склад біологічних середовищ організму та комплексна оцінка їх взаємозв’язку дозволяють розглядати ці показники як критерії екологічного ризику.

Актуальность. В последнее время все большее значение приобретает вопрос загрязнения окружающей среды различными микроэлементами. Особенно неблагоприятно их влияние даже в малых концентрациях на состояние здоровья детей, в том числе иммунной системы, так как детский организм в процессе развития более склонен к их накоплению. Цель. Оценить содержание микроэлементов у детей — жителей современного города Львова (Западный регион Украины) и взаимосвязь показателей иммунитета с нарушениями их баланса. Материалы и методы. Отобранным рандомизированным методом по принципу «копия-пара» у 50 пар здоровых детей в возрасте 6–15 лет, проживающих на территориях района исследования и сельской местности с момента рождения, было проанализировано содержание отдельных тяжелых металлов (токсичных Рb, Сd и условно-эссенциальных Fe, Сu, Zn, Mn, Сo, Сr, Ni) в волосах методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Иммунный статус этих детей оценивался по составу и экспрессии поверхностных фенотипов иммунокомпетентных клеток прямым иммунофлюоресцентным методом с помощью панели моноклональных антител. Математическая обработка результатов исследования проводилась методами параметрической и непараметрической статистики. Результаты. Содержание тяжелых металлов в организме детей, проживающих в условиях современного города, превышен в несколько раз. Одновременно наблюдалось снижение уровня условно-эссенциальных микроэлементов. По результатам анализа корреляционных связей между основными показателями иммунограммы и концентрацией микроэлементов в биосубстратах детей обнаружена тесная взаимосвязь между ними, что подтвердило влияние экологического фактора на основные иммунологические показатели. Математические уравнения также подтвердили наличие факториально-результативной взаимосвязи в системе «загрязнение окружающей среды — заболеваемость — микроэлементный состав биосубстратов — иммунный статус» и имеют прогностическое значение. Выводы. Исследования показали, что иммунный статус, микроэлементный состав биологических сред организма и комплексная оценка их взаимосвязи позволяют рассматривать эти показатели как критерии экологического риска.

Introduction. Recently, the issue of environmental pollution with various trace elements becomes increasingly important. Especially their adverse effects, even in small concentrations, on the health of children, in particular the immune system, because the child’s body is more susceptible to their accumulation in the process of the development. Objective. To evaluate the load of micronutrients in children — the inhabitants of the modern city of Lviv (Western Ukraine) and correlation of immunity parameters with their imbalance. Materials and methods. Using selected randomized copy-pair method, in 50 pairs (n = 100) of healthy children aged 6–15 years who lived in the area of research and rural regions from the birth, we have analyzed the contents of some heavy metals (toxic Pb, Cd and conditionally essential Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Cr, Ni) in the hair by atomic absorption spectrophotometry. Immune status of children has been assessed in terms of composition and expression of surface phenotypes of immune competent cells by direct immunofluorescence using monoclonal antibody panel. Mathematical processing of the findings was carried out by the methods of parametric and nonparametric statistics. Results. The content of heavy metals in children who live in modern cities is exceeded several times. At the same time, there was a reduction of conditionally essential micronutrients. The analysis of correlations between the main indicators of immunogram and concentration of trace elements in biological substrates of children found a close relationship between them, which confirmed the influence of environmental factors on the basic immunological parameters. Mathematical equations also confirmed the presence of factorial-effective relationship in the «environmental pollution — morbidity — micronutrient composition of biosubstrates — immune status» system and have a prognostic significance. Conclusion. Studies have shown that immune status, trace element composition of biological media of the organism and comprehensive assessment of the relationship make it possible to consider these figures as criteria of environmental risk.

Ключевые слова

діти шкільного віку, екологічний вплив, імунний статус, мікроелементний гомеостаз.

дети школьного возраста, экологическое влияние, иммунный статус, микроэлементный гомеостаз.

school-aged children, environmental impact, immune status, trace element homeostasis.

Статтю опубліковано на с. 118-124

Фрагмент науково-дослідної роботи кафедри педіатрії ЛНМУ «Оптимізація методів прогнозування профілактики і лікування найбільш поширених захворювань і функціональних порушень у дітей». УДК 616.1/.4-053.36-037-084-08. № державної реєстрації 0113U000209.

Вступ

Останнім часом все більшого значення набуває питання забруднення навколишнього середовища різними мікроелементами (МЕ) [1]. Основна кількість їх (до 99,8 %) потрапляє до організму людини з продуктами харчування та водою. МЕ значно поширені в природі й відіграють велику роль у розвитку життєво важливих процесів організму. Вони є своєрідними каталізаторами: беруть участь у становленні імунного статусу, пов’язані з діяльністю залоз внутрішньої секреції, ферментів, вітамінів, гормонів; впливають на всі види обміну речовин, функції росту та розмноження, гемопоез. Деякі з них дуже стійкі у зовнішньому середовищі, мають високу токсичність і політропність дії, кумулятивні властивості. Реакції організму на комплекс шкідливих чинників залежить від їх поєднання та концентрації. При довготривалому, хронічному впливі на організм хоча б двох чужорідних речовин ефект практично завжди більший, ніж сума впливу кожного з них, і однаковою мірою залежить як від концентрації, так і від часу дії. Особливо несприятливий вплив МЕ навіть у порівняно малих концентраціях на дітей, тому що дитячий організм у процесі розвитку більш схильний до їх накопичення [2]. Одним із показників біологічної відповіді на дію факторів навколишнього середовища є вміст екотоксинів у біосубстратах організму, особливо у волоссі. Встановлено, що підвищення концентрації МЕ у цих біологічних середовищах виявляється раніше, ніж в інших біологічних середовищах, і корелює з умістом їх в довкіллі.

Мета дослідження: оцінити навантаження МЕ у дітей — жителів сучасного міста Львова (Західний регіон України) та взаємозв’язок показників імунітету з порушенням балансу МЕ.

Матеріали та методи

Нами були відібрані рандомізованим методом за принципом «копія-пара» 50 пар (n = 100) здорових дітей віком 6–15 років, які проживали на територіях району дослідження та сільської місцевості від моменту народження. З огляду на те, що волосся людини накопичує МЕ і це є об’єктивним показником МЕ-ситуації в цілому організмі [4] (а зміни МЕ-складу крові короткочасні або відсутні), нами було проаналізовано вміст окремих МЕ важких металів (токсичних Рb, Сd та умовно есенціальних Fе, Сu, Zn, Мn, Сo, Сr, Nі) у відібраних нами здорових дітей. Рівні накопичення МЕ у волоссі дітей визначалися методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на атомно-абсорбційному спектрофотометрі Hitachi 180/70 (Спектральное определение тяжелых металлов в биологических материалах и объектах. — М., 1986). Контролем були фонові регіональні значення, надані Б.А. Раєвич, що збігаються з даними ФАО/ВООЗ.

Імунний статус цих дітей оцінювався за складом і експресією поверхневих фенотипів імунокомпетентних клітин прямим імунофлюоресцентним методом за допомогою панелі моноклональних антитіл (мкАТ) Leu (CD3+, СD4+, CD8+, CD19+, CD16+/CD56±) на проточному цитофлюориметрі FACSan (Beston Dickinson) (Йегер Л., 1990). Показники гуморального імунітету крові та слини, компоненти комплементу визначалися методом нефелометрії (Йегер Л., 1990), лізоциму слини — турбідиметричним методом із використанням ацетонованого Micrococcus Lusodeiticus (Каграманова К.А., Ермольева З.В., 1966; Сторожук П.Г., 2000), циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) — ПЕГІКЕМ-тестом (Лебедєв К.А., Понякіна І.Д., 1990).

Математична обробка результатів дослідження проводилася на персональному комп’ютері ІВМ РС в операційному середовищі Windows 7 із використанням пакета Місгоsoft Office 2015 (Ехсеl) методами параметричної і непараметричної статистики (Гублер Е.В., 1978; Іванов В.С., 1990; Подольная М.А., 2000).

Результати

Дослідження показали, що у здорових дітей сільської місцевості в МЕ-складі волосся виявлені деякі відмінності порівняно з фоновими значеннями, що були надані Раєвич Б.А. і збігаються з даними ФАО/ВООЗ (табл. 1), а саме: підвищення в 4 рази вмісту Fe, в 3 рази — Мn, у 2 рази — Nі та зниження у 2 рази — Zn. МЕ-склад волосся здорових дітей м. Львова також відрізнявся від фонових значень. Вміст Fе у волоссі здорових дітей Львова коливався від 106,43 до 363,81 мкг/г; Zn — від 30,6 до 365,52 мкг/г; Сr — від 6,52 до 21,99 мкг/г; Сd — від 0,01 до 17,18 мкг/г; уміст Сu варіював від 1,5 до 26,31 мкг/г; Mn — від 0,9 до 32,0 мкг/г; Рb — від 0,01 до 33,8 мкг/г; Nі — від 0,01 до 21,05 мкг/г; Со — від 0,01 до 1,3 мкг/г. Вірогідно підвищеними (від фонового рівня) були середні значення Fе, перевищення фонових значень в 11 разів у 95 % випадків дітей — жителів Львова (в сільській місцевості — 52 %, Р < 0,001). У 91 % випадків (в сільській місцевості — 36 %, Р < 0,05) було перевищення середніх значень Мn за фонові в 5 разів. Середній рівень Ni був вищим у 7 разів у 60 % випадків (в сільській місцевості — 24 %, Р < 0,05); Сr — у 21,5 раза у 94 % випадків (в сільській місцевості — 37 %, Р < 0,05); Сd — у 5 разів у 57 % випадків. Допущений рівень Cd не був перевищеним жодного разу в дітей, які проживають у сільській місцевості (Р < 0,001). Середній рівень свинцю у здорових дітей м. Львова був вірогідно вищим за фонові значення в 2 рази. У 29 % із числа обстежених здорових львівських дітей рівень свинцю був вище — 8 мкг/г (5 % — у дітей сільської місцевості, Р < 0,05).

Окрім того, у здорових міських дітей було вірогідне зниження середнього рівня Сu в 1,5 раза у 42 % випадків (у сільській місцевості — 13 %, Р < 0,05); Zn — у 2,3 раза. У 43 % здорових школярів м. Львова концентрація цинку знаходилася на середньому рівні, не відрізнялася від фонових значень (в сільській місцевості — 75 %, Р < 0,05). У 57 % виявлено зниження накопичення цього елементу (в сільській місцевості — 25 %, Р < 0,05).

Питома вага здорових дітей м. Львова, які мають підвищену концентрацію одного та більше МЕ у волоссі, становила 72,5 ± 6,3 % (в сільській місцевості — 50 ± 4,3 %, Р < 0,05). Статистично значимої різниці вмісту МЕ у волоссі здорових дітей Львова залежно від статі не виявлено. Зі збільшенням віку вміст Мn і Сd у волоссі обстежених дітей вірогідно зростав (Р < 0,05 і Р < 0,01 відповідно), а Zn знижувався (Р < 0,05). Спостерігалася тенденція до збільшення з віком біоконцентрації Pb і зниження біоконцентрації Сu.

Порівняно зі здоровими дітьми сільської місцевості у волоссі здорових дітей м. Львова вірогідно вищими були рівні Fе у 2,4 раза, Мn — в 1,7 раза (Р < 0,05), Nі — в 3,5 раза, Сr — в 6,5 раза, Сd в 3,8 раза (Р < 0,001); нижчими — рівні Сu (Р < 0,01) і в 1,5 раза Zn (Р < 0,001).

Таким чином, здорові діти обох районів спостереження мали зміни в МЕ-складі волосся порівняно з фоновими нормами.

Вміст МЕ в біосубстратах дозволяє оцінити зміни і мікроелементного балансу [8], тобто кількісних взаємозв’язків елементів (табл. 2), за допомогою парного кореляційного аналізу.

Для здорового дитячого населення, яке проживало в сільській місцевості, кореляція між умістом окремих МЕ практично була відсутня. Вірогідних зв’язків між токсичними металами виявлено не було. У цих здорових дітей спостерігалися лише оборотні середньої сили вірогідно значимі зв’язки між умовно есенціальними елементами (rFe, Zn = –0,37 ± 0,14; rZn, Cu = 0,45 ± 0,13). За парним кореляційним аналізом встановлено, що у здорових дітей м. Львова токсичні метали (Рb, Сd, Nі) знаходилися між собою в прямому зв’язку середньої сили та були тісно зв’язані з умовно есенціальними елементами (Сr, Мn, Со, Nі). У практично здорових дітей м. Львова зв’язок між Zn та Сu був більш тісним (r = 0,74 ± 0,09); зі збільшенням у волоссі металів уміст цинку знижувався (rFe, Zn = –0,77 ± 0,09; rMn, Zn = –0,39 ± 0,13; rPb, Zn = –0,33 ± 0,14; rCd, Zn = –0,29 ± 0,14; rCo, Zn = –0,35 ± 0,14; rNi, Zn = –0,44 ± 0,13). Рівень міді був обернено пов’язаний з рівнем Fе (rFe, Cu = –0,34 ± 0,14), Мn (rMn, Cu = –0,53 ± 0,12), Ni (rNi, Cu = –0,4 ± 0,13).

Незважаючи на багато робіт, в яких доводиться суттєва роль імунологічних порушень у дітей, які проживають у сучасному місті, взаємозв’язок показників імунітету з порушеннями балансу МЕ не вивчено. Ми вирішили вивчити, наскільки ці особливості залежать від змін балансу основних МЕ. Вивчення кореляційних зв’язків між основними даними імунограми та вмістом МЕ у біосубстратах 22 здорових дітей м. Львова дозволило уточнити патогенетичне імуномодулююче значення змін вмісту МЕ (табл. 3) [6].

Результати проведеного парного кореляційного аналізу показали, що до патогенетично вагомих щодо імунологічних параметрів можна зарахувати зміни рівнів майже всіх МЕ. Збільшенням вмісту Fe, Сd, Рb і Nі та зниженням Zn і Сu (r від 0,79 ± 0,09 до 0,44 ± 0,13) можна пояснити підвищення CD8+ (%); на підвищення рівня IgА слині вплинуло накопичення Рb та зниження Zn (r = 0,55 ± 0,12; r = –0,69 ± 0,11; r = 0,44 ± 0,13); лімфоцитів (%) — підвищення Сr (rLy, Cr = –0,45 ± 0,13) та насамперед Сd, Рb і Nі (rLy, Cd = –0,85 ± 0,08; rLy, Pb = –0,63 ± 0,11; rLy, Ni = –0,51 ± 0,12); CD3+ (10–9/л) з накопиченням Mn, Co і Ni (від r = –0,88 ± 0,07 до r = –0,49 ± 0,13) та зниженням вмісту Zn і Сu (від r = 0,58 ± 0,12 до r = 0,49 ± 0,13).

Але вірогідне зниження рівнів лізоциму залежало від підвищених рівнів Сd (r = –0,40 ± 0,13), зниженого рівня Zn (r = 0,42 ± 0,12); С3 та С4 — з накопиченням Fе (r = –0,42 ± 0,12; r = –0,45 ± 0,13) та зниженням Сu (r = 0,44 ± 0,13; r = 0,65 ± 0,11), причому на зниження С3 сильно впливає підвищений рівень Рb (г = –0,52 ± 0,12), а на рівень С4 — Со та Nі (r = –0,44 ± 0,13; r = –0,56 ± 0,12). А збільшення рівнів Fе, Сd, Мn та зниження Zn і Сu (r від –0,77 ± 0,09 до 0,44 ± 0,13) певною мірою обумовило зниження СD4+/СD8+; Рb та Zn (r = –0,52 ± 0,12; r = –0,77 ± 0,09; r = 0,45 ± 0,12) — на зниження рівня ІgG в слині; накопичення Сd та Со (r = –0,75 ± 0,1; r = –0,40 ± 0,13) — на зниження рівня ІgA в крові; зниження ЦІК пов’язано з рівнем Fе, Сr, Сd і Со (від rЦІК, Fe = –0,70 ± 0,10 до rЦІК, Cr = 0,40 ± 0,13).

Незважаючи на відсутність вірогідної різниці в кількості лейкоцитів у крові дітей за місцем проживання, вони помірно тісно зв’язані з рівнем Zn у здорових дітей м. Львова (rL, Zn = 0,42 ± 0,13) та сильним оберненим зв’язком із рівнем Cd (rL, Cd = 0,98 ± 0,03); нормальний рівень абсолютної кількості лімфоцитів — із підвищенням рівнів Сr, Cd, Рb, Nі, Мn (rLy, Pb = –0,63 ± 0,11), Со; CD3+ (%) — з накопиченням Fе, Сr, Рb, Со, Nі (від r = –0,71 ± 0,10 до r = –0,43 ± 0,13) та зниженням вмісту Zn та Сu (від r = 0,77 ± 0,09 до r = 0,56 ± 0,12). Рівень СD4+ (%) також був нормальний у здорових дітей м. Львова, але був тісно пов’язаний з підвищенням рівня Сd (rCD4+, Cd = –0,77 ± 0,09), Мn (гCD4+, Mn = –0,49 ± 0,13) та Nі (rCD4+, Ni = –0,4 ± 0,12). Рівень NК-клітин знаходився в тісному зв’язку майже з усіма МЕ (rNK, Fe = 0,43 ± 0,12), крім рівня Сu, Рb і Nі. CD19+ (%) з накопиченням Сr, Мn, Рb, Со, Nі (від r = –0,69 ± 0,11 до r = –0,45 ± 0,13); СD19+ (10–9/л) — з Fе, Ni та зниженням Сu (від r = –0,47 ± 0,12 до r = 0,42 ± 0,13). На нормальний рівень ІgG крові вплинуло накопичення Мn (r = –0,88 ± 0,07; r = –0,49 ± 0,13) та зниження Zn і Сu (r = 0,58 ± 0,12; r = 0,49 ± 0,13); IgМ кpові — накопичення Сd (rIgG кр., Cd = –0,40 ± 0,13) та Рb (rIgG кр., Pb = –0,46 ± 0,13), а рівень його в слині залежав і від Сr (rIgG сл., Cr = –0,45 ± 0,13) та Мn (rIgG сл., Mn = –0,77 ± 0,09). На прикладі нормальних значень показників імунітету ми бачимо багатоплановість ефекту дії різних МЕ в цілому організмі, коли інгібіція одними хімічними елементами де–яких імунологічних показників нівелюється стимуляцією їх іншими елементами [13].

Отже, виявлено тісний взаємозв’язок між показниками імунограми і вмістом практично всіх МЕ, особливо токсичних металів, у здорових дітей м. Львова, що підтвердило вплив екологічного фактора на основні імунологічні показники.

Імовірно, в дитячому організмі має місце поєднана дія ксенобіотиків, що змінюють систему імунного гомеостазу у дитині [16]. Для оцінки найбільш вірогідного впливу комбінації МЕ на імунологічні показники та його сили використовували дисперсійний аналіз за Фішером (табл. 4, рис. 1).

Нами встановлено високі множинні коефіцієнти кореляції R 0,89–0,99 (Р < 0,001) між кожним імунологічним показником і всіма МЕ разом. Отримані дані за F-критерієм Фішера дозволили виділити такі імунологічні показники, на які в першу чергу найбільш сильно та вірогідно вплинули всі МЕ разом, це: 1) відносна кількість лімфоцитів — 9,4; 2) С3 та sІgА — 8,9–8,7; 3) С4 та CD19+ (10–9/л) — 7,5–7,0. На інші імунологічні показники комплекс МЕ впливав вірогідно, але з меншою силою. На ІgМ крові, кількість лейкоцитів, СD3+ (%), СD8+, IgА слини вірогідного впливу комплексу МЕ не встановлено, можливо, зміни цих показників пов’язані опосередковано через взаємодію з іншими параметрами імунітету.

Так, аналіз даних, свідчить про те, що комбінований вплив МЕ на частоту здорових дітей був значимим (R = 0,95; R2 = 0,89, Р < 0,001).

Частота здорових дітей, які проживають в умовах сучасного міста, задовільно описується рівнянням багатофакторної лінійної регресії:

Y = 28,6 + 0,48Х2 + 1,9Х3 – 0,09Х4 – 0,012Х5 + 1,6Х6,

де Х2 — вміст Fе у волоссі (мкг/г); Х3 — вміст Сr у волоссі (мкг/г); Х4 — вміст Zn у волоссі (мкг/г); Х5 — вміст Сu у волоссі (мкг/г); Х6 — вміст Рb у волоссі (мкг/г); R = 0,95; R2 = 0,89; F = 5,35; P = 2Е-4 (поліном-3).

Математичні рівняння підтвердили наявність факторіально-результативного взаємозв’язку, що вивчався. Вони мають прогностичне значення, оскільки дозволяють розрахувати вірогідну частоту здорових дітей при різних концентраціях МЕ в біосубстратах організму [12].

На вищому рівні якісної оцінки факторіально-результативних взаємозв’язків — математичному моделюванні стало можливим побудувати багатомірну адекватну модель за критеріями Фішера для соматичної захворюваності у дітей. Математично взаємозв’язок між ними описується модельними рівняннями багатофакторної лінійної регресії.

Обговорення

Вміст важких металів (свинцю, кадмію, хрому, нікелю, марганцю, заліза) в організмі дітей, які проживають в умовах сучасного міста, перевищений у декілька разів. Одночасно спостерігалося зниження умовно есенціальних мікроелементів (цинку та міді). Причому вірогідно збільшується і кількість значимих кореляційних зв’язків між усіма МЕ. Кореляційний аналіз показав зміни мікроелементного балансу в біосубстратах дітей, надходження токсичних хімічних елементів із різних джерел постачання [3]. За результатами аналізу кореляційних зв’язків між основними показниками імунограми та концентрацією МЕ у біосубстратах дітей вдалось уточнити патогенетичне імуномодулююче значення змін середнього вмісту МЕ. До патогенетично вагомих щодо імунологічних параметрів можна зарахувати зміни рівнів майже всіх МЕ. Виявлено тісний взаємозв’язок між показниками імунограми та вмістом практично всіх МЕ, що підтвердило вплив екологічного фактора на основні імунологічні показники. Дисперсійний аналіз виділив імунологічні показники, на які найбільш сильно та вірогідно впливав увесь комплекс МЕ. Незалежно від віку дітей спостерігалась однотипна реакція мікроелементного гомеостазу, що відрізнялась лише вираженістю змін залежно від особливостей імунного статусу.

Дефіцит цинку та міді на фоні надходження певних величин токсикантів призводив до порушення стану здоров’я дітей [12].

Математичні рівняння підтвердили наявність факторіально-результативного взаємозв’язку в системі «забруднення навколишнього середовища — захворюваність — мікроелементний склад біосубстратів — імунний статус» і мають прогностичне значення, оскільки дозволяють розрахувати вірогідний рівень соматичної захворюваності при різних величинах концентрації мікроелементів в організмі дітей [8].

Висновок

Дослідження показали, що імунний статус, мікроелементний склад біологічних середовищ організму та комплексна оцінка їх взаємозв’язку дозволяють розглядати ці показники як критерії екологічного ризику.

Погіршення стану навколишнього середовища та відсутність повноцінних природоохоронних заходів у регіоні приведуть до підвищення ризику виникнення цілого спектра патологічних станів, а покращення екологічної ситуації — до нормалізації показників [17].

Список литературы

1. Антипкин Ю.Г. VI Конгресс педиатров Украины: профессиональный диалог о самом важном / Ю.Г. Антипкин, Р.А. Моисеенко, Н.В. Хайтович // Здоров’я України. — 2009. — № 21. — С. 24-25.

2. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Скибан Г.В., Пінчук Л.П. Шляхи підвищення рівня здоров’я дітей шкільного віку // Современная педиатрия. — 2010. — № 3(31). — С. 81-84.

3. Курик М. Запорука здоров’я дітей // Наше здоров’я. — 2010. — № 4. — С. 6.

4. Марушко Ю.В., О.О. Лісоченко О.О. Мікроелементи та стан імунітету у дітей // Клиническая иммунология, алергологія, инфектология. — 2008. — № 2. — С.10-13.

5. The Immune System Retrieved July 1, 2009 from: http://encyclopedia2.thefreedictionary.comhow+does+the Immune+Sys–tem+Work%3f

6. Schmolke B. Organization and function of the immune system // Z. Lymphol. — 1989. — Vol. 13(1). — P. 1-18.

7. Wintergerst E.S., Maggini S., Hornig D.H. Contribution of selected vitamins and trace elements to immune function // Ann. Nutr. Metab. — 2007. — Vol. 51(4). — P. 301-23.

8. Tam M., Gomez S., Gonzalex-Gross M., Marcos A. Possible roles of magnesium on the immune system // Eur. J. Clin. Nutr. — 2003. — Vol. 57(10). — P. 1193-7.

9. Galland L. Magnesium and immune function: an overview // Magnesium. — 1988. — Vol. 7(5). — P. 290-9.

10. Physicians’ Desk Reference for Herbal Medicines. Magnesium. — 2nd ed. — Montvale, NJ: Medical Economics Company, 2000. — P. 288-295.

11. Mountokalakis T.D. Effects of aging, chronic disease, and multiple supplements on magnesium requirements // Magnesium. — 1987. — Vol. 6(1). — P. 5-11.

12. Physicians’ Desk Reference for Herbal Medicines. Zinc. — 2nd ed. — Montvale, NJ: Medical Economics Company, 2000. — P. 534-40.

13. Haase H., Rink L. The immune system and the impact of zinc during aging // Immun. Ageing. — 2009. — Vol. 12(6). — P. 9.

14. Bogden J.D. Influence of zinc on immunity in the elderly // J. Nutr. Health. Aging. — 2004. — Vol. 8(1). — P. 48-54.

15. Kajanachumpol S., Srisurapanon S., Supanit I., Roongpisuthipong C., Apibal S. Effect of zinc supplementation on zinc status, copper status and cellularimmunity in elderly patients with diabetes mellitus // J. Med. Assoc. Thai. — 1995. — Vol. 78(7). — P. 344-9.

16. Onerci M., Kus S., Ogretmenoglu O. Trace elements in children with chronic and recurrent tonsillitis // Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. — 1997. — Vol. 41(1). — P. 47-51.

17. Bondestam M., Foucard T., Gebre-Medhin M. Subclinical trace element deficiency in children with undue susceptibility to infections // Acta Paediatr. Scand. — 1985. — Vol. 74(4). — P. 515-20.

1. Antipkin YG, Moiseenko RA, Chaytovich NB [VI Congress of Pediatricians of Ukraine: professional dialogue about the most important]. Health Protection of Ukraine.2009; (21):24-–25. Ukrainian

2. Nedilko VP, Kaminska TM, Rydenko CA, Skiban GV, Pinchyk LP [Ways of improving the health of school-age children]. Contemporary pediatrics. 2010; 3(31): 81-–84.

3.Kyrik MM [The key to the health of children ]. Our Health. 2010; (4): 6-7.

4. Maryshko YV, Lisochenko OO [Trace and state immunity in children]. Clinical immunology, allergology, infectology. 2008; (2):10-13.

5. “The Immune System” Retrieved July 1, 2009 from: http://encyclopedia2.thefreedictionary.comhow+does+the Immune + System+ Work%3f

6. Schmolke B. Organization and function of the immune system. Z Lymphol. 1989; 13(1):1‐18. 3. Wintergerst ES, Maggini S, Hornig DH. Contribution of selected vitamins and trace elements to immune function. Ann Nutr Metab 2007; 51(4):301‐23.

7. Tam M, Gomez S, Gonzalex‐Gross M, Marcos A. Possible roles of magnesium on the immune system. Eur J Clin Nutr. 2003 57(10):1193‐7.

8. Galland L. Magnesium and immune function: an overview. Magnesium 1988; 7(5):290‐9.

9. Physicians’ Desk Reference for Herbal Medicines. Magnesium.2nd ed. Montvale, NJ: Medical Economics Company; 2000:288‐295.

10. Mountokalakis TD. Effects of aging, chronic disease, and multiple supplements on magnesium requirements. Magnesium. 1987; 6(1):5‐11.

11. Physicians’ Desk Reference for Herbal Medicines. Zinc..2nd ed. Montvale, NJ: Medical Economics Company; 2000:534‐40.

12. Haase H, Rink L. The immune system and the impact of zinc during aging. Immun Ageing. 2009 12;6:9.

13. Bogden JD. Influence of zinc on immunity in the elderly. J Nutr Health Aging. 2004;8(1):48‐54.

14. Kajanachumpol S, Srisurapanon S, Supanit I, Roongpisuthipong C, Apibal S. Effect of zinc supplementation on zinc status, copper status and cellularimmunity in elderly patients with diabetes mellitus. J Med Assoc Thai. 1995; 78(7):344‐9.

15. Onerci M, Kus S, Ogretmenoglu O. Trace elements in children with chronic and recurrent tonsillitis. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 1997; 41(1):47‐51.

16. Bondestam M, Foucard T, Gebre‐Medhin M. Subclinical trace element deficiency in children with undue susceptibility to infections. Acta Paediatr Scand. 1985; 74(4):515‐20.