Журнал "Хирургия детского возраста" 3-4 (48-49) 2015
Вернуться к номеру
Особенности хирургического лечения врожденного гипертрофического пилоростеноза с использованием лапароскопической техники
Авторы: Спахи О.В. - Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Рубрики: Педиатрия/Неонатология, Хирургия
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження: вивчити особливості техніки лапароскопічної пілороміотомії і можливості ендоскопічного лікування вродженого гіпертрофічного пілоростенозу. Матеріал і методи. Аналізу піддано 73 дитини з ВГПС. У 43 випадках виконана лапароскопічна пілороміотомія (І група). Стандартна операція за Фреде — Вебером — Рамштедтом була проведена 30 спеціально відібраним хворим, якi становили контрольну групу (ІІ група), що була статистично однорідною за статтю, віком, давниною захворювання та ступенем порушень гомеостазу порівняно з групою дослідження. Результати та обговорення. Діагноз ВГПС усім дітям був встановлений на підставі клінічних проявів захворювання, пальпації потовщеного воротаря (32 %), ультразвукового дослідження шлунка (39 %), фіброгастроскопії (12 %) і рентгенологічного дослідження (17 %). Дефіцит маси тіла в досліджених відповідав II ступеню гіпотрофії (р ≤ 0,05), а середня давність захворювання становила 11,9 ± 0,6 (р ≤ 0,05) доби. Передопераційна підготовка до ендоскопічного втручання не потребувала використання будь-яких додаткових методів і нічим не відрізнялася від підготовки хворих до відкритої операції, що узгоджується з результатами інших клінік. Встановлено, що діти добре переносять лапароскопічне втручання, тривалість якого суттєво (р < 0,05) нижче за таку при відкритій пілороміотомії. У ранньому післяопераційному періоді терміни початку вигодовування та відновлення його вікових обсягів у середньому скоротилися в 2 рази. Також істотно зменшились і середні терміни перебування дітей у стаціонарі. Висновки. Використання лапароскопічної техніки в оперативному лікуванні вродженого пілоростенозу не тільки дозволяє адекватно відновити прохідність воротаря, але й забезпечує хороший косметичний ефект, полегшує перебіг раннього післяопераційного періоду. При достатньому досвіді хірурга та анестезіолога лапароскопічні втручання можуть успішно проводитися і добре переноситися немовлятами.
Цель исследования: изучить особенности техники лапароскопической пилоромиотомии и возможности эндоскопического лечения врожденного гипертрофического пилоростеноза (ВГПС). Материал и методы. Анализу подвергнуто 73 ребенка с ВГПС. В 43 случаях выполнена лапароскопическая пилоромиотомия (І группа). Стандартная операция по Фреде — Веберу — Рамштедту была произведена 30 специально отобранным больным, составившим контрольную группу (ІІ группа), которая была статистически однородной по полу, возрасту, давности заболевания и степени нарушений гомеостаза в сравнении с группой исследования. Результаты и обсуждение. Диагноз ВГПС всем детям был установлен на основании клинических проявлений заболевания, пальпации утолщенного привратника (32 %), ультразвукового исследования желудка (39 %), фиброгастроскопии (12 %) и рентгенологического исследования (17 %). Дефицит массы тела у исследованных соответствовал II степени гипотрофии (р ≤ 0,05), а средняя давность заболевания составила 11,9 ± 0,6 (р ≤ 0,05) суток. Предоперационная подготовка к эндоскопическому вмешательству не потребовала использования каких-либо дополнительных методов и ничем не отличалась от подготовки больных к открытой операции, что согласуется с результатами других клиник. Установлено, что дети хорошо переносят лапароскопическое вмешательство, длительность которого существенно (р < 0,05) ниже таковой при открытой пилоромиотомии. В раннем послеоперационном периоде сроки начала вскармливания и восстановления его возрастных объемов в среднем сократились в 2 раза. Также существенно уменьшились и средние сроки пребывания детей в стационаре. Выводы. Использование лапароскопической техники в оперативном лечении врожденного пилоростеноза не только позволяет адекватно восстановить проходимость привратника, но и обеспечивает хороший косметический эффект, облегчает течение раннего послеоперационного периода. При достаточном опыте хирурга и анестезиолога лапароскопические вмешательства могут успешно проводиться и хорошо переноситься детьми младенческого возраста.
The objective: to study the features of laparoscopic pyloromyotomy and possibilities of endoscopic treatment for congenital hypertrophic pyloric stenosis (CHPS). Material and methods. There were analyzed 73 children with CHPS. In 43 cases, laparoscopic pyloromyotomy (I group) was performed. Standard Fredеt-Weber-Ramstedt surgery was made in 30 specially selected patients from the control group (group II), which was statistically homogeneous with the study group in terms of gender, age, disease duration and extent of homeostasis disorders. Results and discussion. Diagnosis of CHPS in all children was established on the basis of clinical manifestations of disease, palpation of the thickened pylorus (32 %), ultrasound of the stomach (39 %), fibrogastroscopy (12 %) and radiographic examination (17 %). Underweight in the examinees corresponded to the II degree of malnutrition (p ≤ 0.05), and the mean disease duration was 11.9 ± 0.6 (p ≤ 0.05) days. Preoperative preparation for endoscopic intervention did not require the use of any additional methods and did not differ from the preparation of patients for open surgery, which is consistent with results from other clinics. It was found that laparoscopic procedure is well tolerated by children, and its duration significantly (p < 0.05) lower than that of open pyloromyotomy. In the early postoperative period, date of feeding start and recovery of its age volumes decreased by on average 2 times. Average length of children’s stay in the hospital decreased significantly too. Conclusions. The use of laparoscopic technique in the surgical treatment of congenital pyloric stenosis enables not only to adequately restore the patency of pylorus, but also provides good cosmetic effect, facilitates the early postoperative period. With enough experience of the surgeon and anesthetist, laparoscopic procedures can be carried out successfully and well tolerated by infants.
вроджений гіпертрофічний пілоростеноз, діти, лапароскопічна пілороміотомія.
врожденный гипертрофический пилоростеноз, дети, лапароскопическая пилоромиотомия.
congenital hypertrophic pyloric stenosis, children, laparoscopic pyloromyotomy.
Статья опубликована на с. 27-31
Введение
Материалы и методы
Результаты и обсуждение
Выводы
1. Соловьев А.Е., Киреев С.С., Спахи О.В., Лятуринская О.В., Запорожченко А.Г. Лапароскопическая пилоромиотомия при врожденном гипертрофическом пилоростенозе // Запорожский медицинский журнал. — 2005. — № 1. — С. 64-66.
2. Спахи О.В. Діагностика та хірургічне лікування вродженої непрохідності шлунку у дітей: Автореф. дис... д-ра мед наук: 14.01.09 / Національний мед. універ. ім. О.О. Богомольця. — К., 2008. — 32 с.
3. Acker S.N., Garcia A.J., Ross J.T., Somme S. Current trends in the diagnosis and treatment of pyloric stenosis // Pediatr. Surg. Int. — 2015, Apr — № 31(4). — Р. 363-366.
4. Alain J.L., Grosseau D., Terrier G. Extramucosal pyloromyotomy by laparoscopy // J. Pediatr. Surg. — 1991. — 26. — 1191-1192.
5. Downey E.C. Laparoscopic pyloromyotomy // Semin. Pediatr. Surg. — 1998. — 7. — 220-224.
6. Iwanaka T. Past, present, and future of pediatric endoscopic surgery // Nihon Geka Gakkai Zasshi. — 2014, Nov. — № 115(6). — Р. 329-33.
7. Ford W.D.A., Crameri J.A., Holland A.J.A. The learning curve for laparoscopic pyloromyotomy // J. Pediatr. Surg. — 1997. — 32. — 552-554.
8. Hamada Y., Tsui M., Kogata M., Hioki K., Matsuda T. Surgical technique of laparoscopic pyloromyotomy for infantile hypertrophic pyloric stenosis // Surg. Today. — 1995. — 25. — 754-756.
9. Handu A.T., Jadhav V., Deepak J., Aihole J.S., Gowrishankar, Narendrababu M., Ramesh S., Srimurthy K. Laparoscopic pyloromyotomy: Lessons learnt in our first 101 cases // J. Indian Assoc. Pediatr. Surg. — 2014. — № 19(4). — Р. 213-217.
10. Lawrence J. Regarding risk of incomplete pyloromyotomy and mucosal perforation in open andlaparoscopic pyloromyotomy // Pediatr. Surg. — 2015, Mar. — № 50(3). — Р. 497
11. Tan H.L., Najmaldin A. Laparoscopic pyloromyotomy for infantile hypertrophic pyloric stenosis // Pediatr. Surg. Int. — 1993. — 8. — 376-378.
12. Tytgat S.H., Stolwijk L.J., Keunen K., Milstein D.M., Lemmers P.M., van der Zee D.C. Brain oxygenation during laparoscopic correction of hypertrophic pyloric stenosis // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. A. — 2015, Apr. — № 25(4). — Р. 352-357.
13. Vahdad M.R., Nissen M., Semaan A., Klein T., Palade E., Boemers T., Troebs R.B., Cernaianu G. Can a simplified algorithm prevent incomplete laparoscopic pyloromyotomy? // J. Pediatr. Surg. — 2014. — № 11. — Р. 723-727