Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Ефективність нутритивної підтримки хворих в коматозному стані

Authors: Гомон М.Л., Куцик О.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Sections: Medical forums

print version

У патогенезі порушень гострого періоду тяжкої ЧМТ поряд із вторинними пошкоджуючими факторами важливу роль відіграє синдром гіперкатаболічного метаболізму. Прогресування синдрому гіперкатаболізму в патогенезі тяжкої ЧМТ є актуальним, оскільки невчасно скоригована білково-енергетична недостатність є причиною формування поліорганної недостатності. 
Метою дослідження було встановлення впливу на перебіг гострого періоду ЧМТ ентерального харчування збалансованою сумішшю порівняно з ентеральним харчуванням зондовим способом, що включало суміш продуктів (компот, бульйон, яйця, сир, м’ясо).
Матеріали та методи. Проаналізована нутритивна підтримка 48 хворих із тяжкою ЧМТ у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Хворі розділені на 2 групи. У першій групі 23 хворі отримували збалансовану суміш, у другій групі 25 хворих отримували ентеральне харчування зондовим столом. Аналізувались показники: глікемії, сечовини, альбуміну крові, лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), ядерний індекс Даштаянца (ЯІД), вміст молекул середньої маси (МСМ), абсолютна кількість лімфоцитів на 1-шу, 3-тю та 10-ту добу лікування.
Результати та обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що ЛІІ на 3-тю добу був вищим у 2-й групі (10,41 ± 2,1 од., р < 0,05); на 10-ту добу в групах відмінностей не виявлено. Уміст МСМ на 3-тю добу вірогідно зростав (р < 0,05) порівняно з попереднім етапом на 39 та 41 % , що вказує на формування ендогенної інтоксикації в ранньому періоді, проте не відрізнявся між групами. На 1-шу добу вміст сечовини потерпілих обох груп вірогідно не відрізнявся як між групами, так і порівняно з фізіологічними параметрами (р > 0,05). Після 10-ї доби у хворих обох груп вміст сечовини перевищував (р < 0,05) нормальні значення в середньому на 23 %. На 3-тю добу рівень глікемії у хворих першої групи був нижчим (р < 0,05) і дорівнював 7,63 ± 0,30 ммоль/л порівняно з пацієнтами другої групи. Кількість одиниць введеного простого інсуліну для досягнення рівня нормоглікемії в першій групі на 3-тю добу була меншою (р < 0,05) порівняно з другою групою. На 3-тю добу абсолютна кількість лімфоцитів у другій групі зросла на 6,2 %, тоді як у першій групі збільшення становило 1,8 %. На 10-ту добу ЯІД у групах не відрізнявся. Втрати азоту в пацієнтів обох груп на 1-шу добу не відрізнялись (p > 0,05) та становили 19 ± 1 г і 20 ± 1 г відповідно, що перевищує (р < 0,05) нормальні значення. Уміст альбуміну на 3-тю добу знижувався порівняно з попереднім етапом (р < 0,05) в першій групі на 12,9 %, у другій групі на 14,7 %, що є свідченням переважання процесів розпаду білка. 
Висновки. Отримані результати дають змогу надавати перевагу збалансованим препаратам нутритивної підтримки хворих у коматозному стані на фоні ЧМТ лише в перші три доби порівняно з ентеральним харчуванням зондовим столом самостійного приготування. Вирішення питання зменшення гіперкатаболізму не лежить у площині порівняння досліджених сумішей для ентерального харчування.
Ключові слова: коматозний стан, нутритивна підтримка, гіперкатаболізм.


Back to issue