Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (75) 2016

Повернутися до номеру

Паравертебральна аналгезія при торакальних операціях

Автори: Кіндяк І.Р., Тітов І.І., Волошинський О.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, м. Івано-Франківськ, Україна

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Незважаючи на широкий арсенал знеболюючих засобів, якість післяопераційного знеболювання бажає бути кращою. Останні 2 роки у відділенні торакальної хірургії більшість планових торакотомій знеболюються за допомогою паравертебральної аналгезії. 
Мета: вивчити ефективність післяопераційного знеболювання шляхом паравертебрального введення місцевих анестетиків та порівняти його з іншими методиками.
Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводились у відділенні торакальної хірургії обласної клінічної лікарні. Усі пацієнти отримували премедикацію (наркотичні анальгетики та антигістамінні засоби). Наркоз проводився севофлюраном на низьких потоках. Пацієнтам (до операції або після закінчення) катетеризовано паравертебральний або епідуральний простір. Рівень болю в післяопераційному періоді оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Хворі були розділені на 3 групи: пацієнти першої групи отримували знеболювання системними засобами (наркотичні анальгетики і нестероїдні протизапальні препарати + парацетамол), другої групи — парацетамол + епідуральну аналгезію, третьої — парацетамол + паравертебральну аналгезію.
Результати та їх обговорення. Якість знеболювання в першій групі за ВАШ дорівнювала 3 балам, у другій групі — 1,5 бала, у третій — 1 балу. Ефект паравертебральної аналгезії тривав від 3 до 8 годин, у той час як епідуральне знеболювання не перевищувало 2,5–3 годин. У пацієнтів другої групи мало місце зниження систолічного артеріального тиску на введення місцевого анестетика на 10–30 мм рт.ст. 
Висновки. 1. Паравертебральна методика є технічно простішою за епідуральну анестезію у верхньогрудному відділі. 2. Якість знеболювання при паравертебральному введенні вища, ніж при епідуральному і системному введенні знеболюючих. 3. Менша кількість гіпотензивних розладів, ніж при епідуральній анестезії. 4. Паравертебральна анестезія може бути рекомендована як засіб вибору в торакальній хірургії. 5. У жодного хворого, який отримув паравертебральну анестезію, не розвинувся хронічний больовий синдром.


Повернутися до номеру