Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Вплив об’ємів поповнення крововтрати на перебіг травматичної хвороби

Authors: Кріштафор Д.А., Єхалов В.В.
ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів, м. Дніпро, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета: визначити вплив об’єму поповнення крововтрати на перебіг травматичної хвороби при політравмі.
Матеріали та методи. Проаналізовано 78 історій хвороб постраждалих із політравмою, розподілених на 2 групи за об’ємом інфузії в 1-шу добу: 1-ша група — «ліберальна» (> 50 мл/кг, n = 48) і 2-га — «рестриктивна» (< 50 мл/кг, n = 30).
Результати та їх обговорення. Об’єм крововтрати становив 39,5 ± 2,5 % об’єму циркулюючої крові у 1-й групі та 36,1 ± 2,3 % — у 2-й. Хворі 1-ї групи потребували вазопресорної підтримки в 1-шу добу у 6,4 %, у 2-й такої потреби не виникало. Погодинний діурез був вищим у 1-й групі протягом перших 3 діб. Стимуляції діурезу потребували до 8,5 % хворих 1-ї групи, 6,7 % — 2-ї. Водний баланс був вірогідно вищим у 1-й групі: +3193,8 ± 717,3 мл проти +862,8 ± 306,7 мл у 2-й (p < 0,01). У 2-й групі швидше відновлювалась перистальтика. Не спостерігалося вірогідних міжгрупових відмінностей у показниках загального аналізу крові, коагуляції, електролітів та кислотно-лужного стану крові. На 3-тю добу загальний білок був вірогідно нижчим у 1-й групі. Рівень трансаміназ у 1-й групі на 1-шу добу становив: аланінамінотрансфераза (АЛТ) — 1,5 ± 23,5 проти 59,4 ± 14,4 у 2-й, аспартатамінотрансфераза (АСТ) — 114,2 ± 28,2 проти 94,2 ± 22,9. У 2-й групі АЛТ нормалізувалася на 3-тю добу, АСТ — на –14-ту. У 1-й групі нормалізації їх за 14 діб досягнуто не було. Тривалість госпіталізації у відділенні реанімації та інтенсивної терапії та стаціонарі не відрізнялася за групами. У 1-й групі помер 1 хворий, у 2-й — 3 хворих.
Висновки. Поповнення крововтрати об’ємом понад 50 мл/кг призводить до високого позитивного водного балансу, незважаючи на збільшення погодинного діурезу. У подальшому ці пацієнти частіше потребували стимуляції діурезу, у них довше відновлювалась перистальтика, нижчими були показники білка крові та вищими — трансаміназ. Тобто зниження об’єму поповнення крововтрати має очевидні переваги, але потребує розробки чіткого співвідношення якісних компонентів для покращення кінцевих результатів лікування.


Back to issue