Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Динаміка рівня цитокінів та кетостероїдів при геморагічному інсульті

Authors: Матолінець Н.В., Іванюшко О.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії ФПДО, м. Львів, Україна

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Встановлено гомеостаз гормонів і цитокінів при ішемічному ураженні мозку, високу діагностичну, прогностичну цінність певних біохімічних маркерів. Проте в літературі не висвітлені дослідження динаміки змін гормонів кори наднирників і цитокінів при геморагічному інсульті.
Мета дослідження: встановити динаміку рівня цитокінів і кетостероїдів як маркерів запальної та стресової реакції при геморагічному інсульті, їх діагностичне і прогностичне значення. 
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 27 хворих з геморагічним інсультом на ґрунті розривів артеріальних аневризм різної локалізації. Хворих поділено на 2 групи: І (ті, які вижили) — 16 чол., ІІ — 11 чол. (з несприятливим перебігом захворювання, коли розвивалась вторинна ішемія головного мозку при субарахноїдальному крововиливі чи смерть). На 1-шу — 3-тю, 7-му та 14-ту добу гострого періоду проводилось визначення екскреції продуктів метаболізму глюкокортикоїдів — 17-кетогенних стероїдів (17-КГС) — методом Norymberski в модифікації Ю.В. Кулачковського і Б.С. Мар’єнка (1964), та рівня інтерлейкіну (ІЛ)-6 в сироватці крові пацієнтів з використанням набору реагентів «Интерлейкин-6 — ИФА-БЕСТ» А-8768. Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми Statistica 6.0.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи отримані нами дані, бачимо, що з 1-ї доби після розвитку геморагічного інсульту спостерігається суттєвий (в 2,7 раза) зріст ІЛ-6 та вірогідне підвищення екскреції 17-КГС в 3,1 раза порівняно з контрольним. При цьому рівень 17-КГС значно зріс на 1-шу — 3-тю добу незалежно від подальшого перебігу. На 7-му добу: різна динаміка рівня 17-КГС, коли в І групі їх рівень (порівняно з 1–3-ю добою) вірогідно знижується, а в ІІ групі — навпаки, вірогідно підвищується. Значна запальна реакція в 1-шу — 3-тю добу у відповідь на крововилив вірогідно активніша в І групі, що ми розцінюємо як захисну реакцію, котра у ІІ групі в цей же термін пригнічена. Саногенетична запальна реакція, що розвивається вже на 1-шу — 3-тю добу після геморагічного інсульту, коли у І групі на 7-му добу є тенденція нормалізації рівня ІЛ-6, стає фактором патогенезу спазму мозкових судин в ІІ групі, де на 7-му добу є вірогідне трьохкратне зростання його рівня. Пік запальної реакції в хворих ІІ групи співпадає з піком гіперактивації системи гіпоталамус — гіпофіз — кора наднирників, а за часом — із загальновизнаними термінами розвитку і піку вазоспазму та виникнення вторинної ішемії мозку при субарахноїдальному крововиливі. В наших спостереженнях вірогідне підвищення концентрації ІЛ-6 на 1-шу — 3-тю доби спостерігалось при сприятливому результаті лікування, що, з одного боку, є проявом запальної відповіді на крововилив в порожнину черепа, з іншого боку, свідчить про переважно нейротрофічну і протизапальну дію даного цитокіну в цей період. Вірогідне підвищення його рівня на 7-му добу поєднувалось з несприятливим результатом лікування, що, на нашу думку, вказує не лише на тяжку, тривалу системну запальну реакцію при геморагічному інсульті, а й на роль прозапального ефекту ІЛ-6 в патогенезі вазоспазму і відтермінованого ішемічного ушкодження мозку, з однієї сторони, та на залежність рівня концентрації ІЛ-6 від тяжкості перерахованих ускладнень — з іншого боку.
Висновки. 1. Високі концентрації метаболітів глюкокортикоїдів спостерігаються при несприятливому перебігу геморагічного інсульту, а вірогідне зростання рівня 17-КГС та ІЛ-6 на 7-му добу порівняно з періодом 1-ша — 3-тя доба може служити додатковим критерієм для прогнозу ризику вазо–спазму і вторинного ішемічного ушкодження мозку при геморагічному інсульті. 2. При геморагічному інсульті зростання рівня ІЛ-6 має двоякоспрямовану дію: у термін 1-ша — 3-тя доба переважають його протизапальні, а на 7-му добу — прозапальні ефекти. 


Back to issue