New books
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Back to issue
Ефективність раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії політравми
Authors: Матолінець Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Sections: Medical forums
print version
Актуальність. Тяжка механічна травма викликає стрімку активацію і швидке виснаження всіх механізмів адаптації, супроводжується специфічними змінами в усіх системах травмованого організму з розвитком синдрому гіперметаболізму-гіперкатаболізму. Необхідність ідентифікувати, лікувати, попереджувати тяжкі порушення нутритивного балансу у пацієнтів з політравмою залишається критичним аспектом лікування.
Мета: оцінити ефективність раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з політравмою.
Матеріали і методи. Робота виконувалася на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. У дослідження включені 28 пацієнтів з тяжкою політравмою. Проводилася оцінка нутритивного статусу та розрахунок необхідного складу та енергетичної цінності сумішей для харчування з метою досягнення позитивного балансу азоту. Використовували режим раннього ентерального харчування в перші 12–24 години, відразу після гемодинамічної стабілізації пацієнта. Введення нутритивної суміші проводилося через назогастральний зонд шляхом безперервної інфузії, починаючи зі швидкості 25 мл/год, поступово збільшуючи швидкість до досягнення рівня цільових величин з контролем резидуального об’єму (не більше 200 мл). При неефективності назогастрального ентерального харчування встановлювали назоеюнальний зонд і проводили інтестинальне харчування, що забезпечувало більш раннє досягнення цільових значень. Використовували харчові суміші, адаптовані до функціонального стану органів травлення і органної/поліорганної дисфункції/недостатності.
Результати та обговорення. При плануванні метаболічної підтримки травмованих пацієнтів першочергове значення має правильний вибір часу та методу нутритивної підтримки, складу та енергетичної цінності харчових сумішей з урахуванням тяжкості метаболічних зсувів та ступеня пошкодження шлунково-кишкового тракту, акцент на «метаболічне» лікування гастроінтестинальної дисфункції — провідного фактора формування і підтримки поліорганної недостатності, лімітуючого ентеральне харчування.
Висновки. Неадекватне харчування підвищує ризик ускладнень, летальності, тривалості перебування в стаціонарі та вартості лікування. Використання раннього ентерального харчування в комплексі нутритивної підтримки у пацієнтів з політравмою повинно розглядатися як компонент відновлення енергетичного та білкового балансу відразу після стабілізації вітальних функцій.