Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Симуляційні методи навчання — сучасний напрямок розвитку післядипломної освіти в медицині

Authors: Матюха Л.Ф., Малютіна Н.В., Васильєва Н.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Інститут сімейної медицини, кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, м. Київ, Україна

Sections: Medical forums

print version

З метою визначення самооцінки рівня володіння практичними навичками за шкалою оцінки знань Королівського коледжу лікарів загальної практики було проведено анкетування серед лікарів-практиків за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» (n = 111) до тренінгу в симуляційному центрі. Залежно від лікарського стажу були сформовані групи: 1-ша — лікарі зі стажем до 10 років (n = 44), 2-га — від 10 до 20 років (n = 32), 3-тя — більше 20 років (n = 35). За результатами аналізу отриманих даних установлено, що відмінності самооцінки рівня володіння практичними навичками між групами були не вірогідні. Лікарі оцінили свій рівень знань до заняття в тренінговому центрі щодо виконання всіх перелічених маніпуляцій як такий, що потребує підвищення. Найнижчу загальну бальну оцінку отримали маніпуляції, що не досягали рівня компетенції, а саме потрійний прийом П. Сафара та прийом Геймліха в дорослих (79,45 та 72,60 % опитаних відповідно); катетеризація периферичної вени внутрішньовенним катетером (71,23 %); надання пацієнту стабільного положення на боці (47,95 %) та налагодження внутрішньовенної інфузії (36,99 %). Після проведення практичного заняття в симуляційному центрі з відпрацюванням певного переліку практичних навичок було проведене повторне анкетування. За результатами повторного анкетування було визначено, що респонденти оцінили свій рівень володіння практичними навичками після проходження тренінгу вірогідно вище порівняно з результатами початкового анкетування. Найбільшої позитивної динаміки набула самооцінка щодо прийому Геймліха та потрійного прийому П. Сафара в дорослих (на 100 %). За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що загальний лікарський стаж не впливає на рівень володіння практичними навич–ками в умовах без постійного їх відпрацювання та удосконалення, а застосування симуляційних методів навчання характеризується високим ступенем ефективності щодо оволодіння практичними навичками та уміннями.


Back to issue