Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Запобігання розвитку гіпоксичного набряку головного мозку після зупинки ефективного кровообігу

Authors: Ніконов В.В., Курсов С.В., Феськов О.Е., Воронцов В.Л., Півненко М.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета: визначення ефекту протинабрякової терапії з використанням гіпертонічних сольових розчинів багатоатомних спиртів та петлевих діуретиків у хворих, які підверглися реанімаційній акції. 
Матеріали та методи. 16 хворих після проведеної реанімаційної акції, в яких патологія центральної нервової системи при надходженні до відділу інтенсивної терапії не була основною. У 1-шу годину після відновлення кровообігу пацієнтам в/в вводили 400 мл гіпертонічного розчину, більшу долю осмолярності якого забезпечували сорбітол, лактат та хлорид натрію (1670 мосм/л), а слідом — 60–80 мг фуросеміду. Проводилася інотропна підтримка з цільовим середнім артеріальним тиском 100 мм рт.ст. Результати порівнювали з даними інших 16 хворих, які не одержали гіпертонічного розчину. Оцінювали неврологічний статус, показники реоенцефалограми (РЕГ), дані ядерно-магнітної резонансної комп’ютерної томографії (ЯМРКТ) головного мозку (ГМ). 
Результати та обговорення. У 1-шу годину після відновлення кровообігу при РЕГ спостерігалося значне зростання кровонаповнення ГМ. Амплітуда РЕГ перевищувала амплітуду стандартного калібрувального сигналу більше ніж у 2–2,5 раза. У групі порівняння та при незабезпеченні рівня систолічного артеріального тиску 90–100 мм рт.ст. через 3 години після зупинки серця об’ємний кровоплин у ГМ різко зменшувався та амплітуда основної хвилі РЕГ не сягала 1/2 калібрувальної амплітуди, що відбивало набряк ГМ. При застосуванні гіпертонічного розчину та діуретиків амплітуда основної хвилі РЕГ становила 0,75–0,8 калібрувальної, а в 2 випадках їй дорівнювала. У цих хворих була більш швидка позитивна динаміка за шкалою Глазго, у подальшому зареєстровані менші об’єми ішемічного ураження ГМ за даними ЯМРКТ. 
Висновок. Застосування після реанімації гіпертонічних сольових розчинів сорбітолу з наступним введенням діуретиків запобігало розвитку гіпоксичного набряку ГМ.


Back to issue