Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період

Authors: Світлик Ю.О.(1), Підгірний Я.М.(1), Гарбар М.О.(1), Світлик Г.В.(2)
1 - Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії ФПДО
2 - Кафедра сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета. Оперативне втручання із застосуванням епідуральної анестезії (ЕА) зміщує вегетативний баланс організму в бік симпатикотонії. Метою дослідження було вивчити особливості вегетативної нервової системи (ВНС) у вузький період — час оперативного втручання. 
Матеріали та методи. Обстежено 26 чоловіків віком від 30 до 65 років, які оперувалися з приводу пахових гриж під ЕА. Дослідження ВНС проводилося за допомогою холтерівської системи з оцінкою варіабельності ритму серця (ВРС). Час реєстрації охоплював інтраопераційний період — від розрізу шкіри до завершення оперативного втручання (час піку ЕА). Для порівняння використано показники 134 пацієнтів із порівнюваним анестезіологічним забезпеченням та характером оперативного втручання, одержані в активний період, включаючи час оперативного втручання. У контрольну групу увійшли 12 практично здорових чоловіків-волонтерів, які не зазнавали оперативного втручання. 
Отримані результати. Не виявлено статистично вірогідної різниці при порівнянні симпатовагального індексу LF/HF в осіб групи контролю та в пацієнтів під час оперативного втручання (1,83 ± 0,20 і 1,88 ± 0,22 відповідно). Співвідношення LF/HF в періопераційний період становило 3,07 ± 0,10, вірогідно перевищуючи межі норми та дані, отримані інтраопераційно (р ≤ 0,05). Величина pNN50 у групі контролю становила 6,3 ± 0,8, на тлі епідуральної анестезії — 11,08 ± 1,36, у періопераційний період — 21,06 ± 1,51, відображаючи прогресуюче компенсаторне зростання парасимпатичного тонусу. 
Висновки. У періопераційний період виявлено зміщення вегетативного балансу організму в бік симпатикотонії, що може свідчити про емоційний вплив на ВРС. Оперативне втручання характеризувалося гармонійним станом ВНС, що є ознакою безпечності ЕА та адекватності знеболювання. Наступним етапом наукового пошуку може бути дослідження змін ВНС на тлі загальної анестезії.


Back to issue