Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Інфузійна терапія опікового шоку на догоспітальному етапі в умовах бойових дій

Authors: Сорокіна О.Ю., Буряк Т.О., Баркова Є.В.
Кафедра медицини катастроф та військової медицини ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Sections: Medical forums

print version

Метою дослідження став аналіз особливостей проведення регідратації при опіковій травмі в умовах бойових дій згідно з протоколом Tactical Combat Casualty Care (ТССС).
Проблеми проведення інфузійної терапії при опіковому шоці в умовах бойових дій. Згідно з рекомендаціями ТССС (2015), початок допомоги на полі бою постраждалим з опіковою травмою можливий лише після евакуації в умовно-безпечну зону (TFC) після проведення огляду та надання допомоги за алгоритмом MARCH. В умовах TFC, відповідно до рекомендацій ТССС, найчастіше допомога надається бійцями, які не мають медичного досвіду. Окрім того, труднощі при забезпеченні венозного доступу у цієї категорії постраждалих зумовлені опіками шкіри кінцівок і проведенням катетеризації периферичної вени на фоні гіповолемії. Тому альтернативою внутрішньовенного доступу є внутрішньокістковий доступ, що дає можливість забезпечити темп інфузії в такому обсязі, як і при внутрішньовенному доступі, але значно простіший у виконанні. Ще однією особливістю надання медичної допомоги в умовах бойових дій є обмежений запас інфузійних розчинів, що передбачає диференційований підхід до проведення інфузійної терапії у постраждалих із термічною травмою. Показанням до початку інфузії в умовах бойових дій є площа опіку понад 20 % без урахування опіків I ступеня. Обсяг інфузії за годину, за рекомендаціями ТССС, розраховується за «правилом десяток» (10 % опіку — на масу 40–80 кг та 100 мл/год на кожні 10 кг після 80 кг).
Обсяг інфузії в умовах мирного часу приблизно в 1,7 раза більше, ніж в умовах бойових дій, за умови рівного відсотка опіку та маси тіла постраждалого. Зважаючи на це, а також на звуження показань до проведення інфузійної терапії, великого значення набуває пероральна регідратація в умовах бойових дій. 
Отже, рання регідратація, що підвищує шанси на сприятливий перебіг тяжкої опікової травми, може бути розпочата вже на полі бою в умовах TFC за наявності сучасного технічного забезпечення та необхідних знань і навичок у бійця-рятувальника.


Back to issue