Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Нозокоміальний синусит у хворих відділення інтенсивної терапії

Authors: Тітов І.І., Волошинський О.В., Костирко Р.Б., Нестор І.І., Голуб В.В., Тітов О.І.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета: встановити частоту розвитку нозокоміальних синуситів у хворих ВІТ, визначити спектр мікробної флори та її чутливість до антибактеріальних середників. 
Матеріали та методи. Обстежено із залученням оториноларинголога 662 хворі, які мали клінічні підозри та/чи ознаки гемі- чи пансинуситу. Для верифікації діагнозу застосовували КТ, ендоскопічний огляд, діагностичні пункції. Аспірат із пазух чи промивні води направлялися для бактеріологічного дослідження. 
Результати та обговорення. Серед 662 хворих у 487 (73,5 %) було встановлено клінічний діагноз нозокоміального синуситу. У 284 хворих (43 %) діагноз був підтверджений КТ, у 57 (8,6 %) хворих — після ендоскопічного огляду чи діагностичних пункцій, у 145 хворих (22 %) діагноз нозокоміального синуситу заперечений. Серед 341 хворого катаральна форма діагностована у 203 (59,5 %) осіб, гнійна — у 138 (40,5 %). При дослідженні за Грамом виявлено у 75,87 % випадків грамнегативну чи змішану мікрофлору, у 18,73 % — грампозитивну і у 5,4 % — грибкову. При бактеріологічному дослідженні аспірату виявлено, що серед грампозитивних збудників 84 % належить MRSA з найвищою чутливістю до лінезоліду, ванкоміцину, тобраміцину та кліндаміцину і помірною чутливістю до іміпенему/циластатину, левофлоксацину, моксифлоксацину, тейкопланіну, гентаміцину та амікацину. Серед грамнегативних збудників у 23,75 % випадків виявлено E.сoli і 48,12 % — Ps.aeruginosa з високою чутливістю до піперациліну/тазобактаму (Ауротаз-Р), меропенему, дорипенему та коломіцину та помірною чутливістю до тобраміцину, амікацину, цефтазидиму, цефепіму, цефоперазону. 
Висновки. Інтубованим хворим і з назогастральним зондом необхідний ЛОР-контроль 1 раз у 3–5 днів для санації, анемізації, активної аспірації. Системна антибактеріальна терапія в поєднанні з місцевими процедурами (регулярне зрошення слизової оболонки носоглотки, судинозвужуючі краплі в ніс), регулярні повороти хворого на бік і на живіт та нічний «відпочинок» від зонда дозволяють профілактувати чи ефективно ліквідувати запальний процес додаткових пазух носа.


Back to issue