Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 13, №1, 2017

Вернуться к номеру

Особливості фенотипування лімфоцитів у хворих з активованою рецидивуючою герпетичною інфекцією першого/другого типу та порушенням репродукції

Авторы: Шмига Т.В., Гаєвська В.Ю., Гаєвський В.Ю.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Метою дослідження був аналіз особливостей змін субпопуляції лімфоцитів за даними імунограми у хворих із рецидивуючою герпетичною інфекцією та репродуктивними порушеннями. Матеріали та методи. Вивчено особливості фенотипування лімфоцитів у 120 хворих з активованою рецидивуючою герпетичною інфекцією першого/другого типу (ВПГ 1/2), серед яких у 63 пацієнтів була діагностована безплідність. Результати. Виявлено збільшення рівня кілерних клітин: CD16+/56+ (NK-клітин) при помірно рецидивуючій інфекції (1–5 рецидивів протягом року) та CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) при часто рецидивуючій інфекції (6 і більше рецидивів протягом року). Висновки. У безплідних хворих із рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 спостерігався дефіцит клітин із супресорною активністю: CD4+CD25+CD127–-лімфоцитів (регуляторних Т-клітин) та CD3+/8+-лімфоцитів (Т-супресорів/кілерів).

Целью исследования был анализ особенностей изменений субпопуляции лимфоцитов по данным иммунограммы у больных с рецидивирующей герпетической инфекцией и репродуктивными нарушениями. Материалы и методы. Изучены особенности фенотипирования лимфоцитов у 120 больных с активированной рецидивирующей герпетической инфекцией первого/второго типа (ВПГ 1/2), среди которых у 63 пациентов было диагностировано бесплодие. Результаты. Выявлено увеличение уровня киллерных клеток: CD16+/56+ (NK-клеток) при умеренно рецидивирующей инфекции (1–5 рецидивов в течение года) и CD3+/8+ (Т-супрес­соров/киллеров) при часто рецидивирующей инфекции (6 и более эпизодов в течение года). Выводы. У бесплодных больных с рецидивирующей инфекцией ВПГ 1/2 наблюдался дефицит клеток с супрессорной активностью: CD4+CD25+CD127–-лимфоцитов (регуляторных Т-клеток) и CD3+/8+-лимфоцитов (Т-супрессоров/киллеров).

The aim of the study was an analysis of the features of changes in lymphocyte subpopulation according to the data of immunography in patients with a recrudescent herpetic infection and reproductive violations. Materials and methods. The peculiarities of lymphocyte phenotyping were studied in 120 patients with activated recurrent herpetic infection of the first/second type (herpes simplex virus (HSV) 1/2), among whom 63 patients were diagnosed with infertility. Results. An increase in the level of killer cells was detected: CD16+/56+ (NK-cells) — in moderately recurrent infection (1–5 relapses within one year) and CD3+/8+ (T-suppressor/killer cells) — in frequently recurrent infection (6 or more episodes during the year). Conclusions. In infertile patients with recurrent HSV 1/2 infection, there has been observed a deficit of cells with suppressive activity: CD4+CD25+CD127– (regulatory T-cells) lymphocytes and CD3+/8+ (T-suppressor/killer cells) lymphocytes.


Ключевые слова

простий герпес; рецидив; безплідність

простой герпес; рецидив; бесплодие

herpes simplex; relapse; infertility

Вступ

При інфікуванні організму вірусом простого герпесу (ВПГ) захисну роль відіграють різноманітні специфічні та неспецифічні гуморальні й клітинні фактори імунітету, пов’язані з кооперацією віруснейтралізуючих антитіл, макрофагів, інтерферону, лейкоцитів та лімфоцитів [6]. Лімфоцити — головні клітини імунної системи, що координують і здійснюють імунну відповідь внаслідок продукування запальних цитокінів, відповідають за формування специфічного імунітету, здійснюють функцію імунного нагляду в організмі, забезпечують захист від усього чужорідного, зберігаючи генетичну сталість внутрішнього середовища [7, 17, 20, 21].
Рецидивуюча герпетична інфекція, особливо з маніфестацією на шкірі та слизових оболонках, є одним з найбільш поширених видів герпетичної інфекції, спричиненої вірусом простого герпесу першого та другого типів (ВПГ 1/2) [2, 4]. Більш тяжкі форми пов’язані з ураженням очей, геніталій, внутрішніх органів і центральної нервової системи [8, 13]. 
Існує все більше доказів того, що вірусні інфекції відіграють певну роль у патогенезі жіночої і чоловічої безплідності [14]. Численні дані клінічних спостережень свідчать про те, що хронічна герпетична інфекція є одним із факторів зниження репродуктивних можливостей як жіночого, так і чоловічого організму фертильного віку [9]. Простий герпес 1-го типу виявлений у 29 % обстежених жінок з безплідністю, а 2-го — у 34 %. У патологічний процес втягується передміхурова залоза та яєчки в чоловіків, маткові труби в жінок, що може спричинити безплідність [14].
У наш час недостатньо вивчені імунологічні механізми реактивації герпетичної інфекції, що лежать в основі рецидивування захворювання [1]. Використання в клінічній практиці методів оцінки імунного статусу хворих з різноманітними проявами герпетичної патології виявило в них імунологічні порушення, що відіграють суттєву роль у персистенції вірусу та патогенезі рецидивуючого простого герпесу. Відомо, що при порушеннях імунного статусу герпетична інфекція набуває більш тяжкого перебігу з частими та тривалими рецидивами, що пов’язано з недостатністю імунітету або з надмірною імунною реакцією [16, 22].
Відсутність повної елімінації вірусу простого герпесу з організму сприяє серйозним порушенням імунітету, результатом яких при рецидивуючій формі активованої герпетичної інфекції є зміни функціональної активності та загальної кількості лімфоцитів, зміни в системі інтерферону, макрофагально-клітинній ланці [5, 12, 15, 18]. 
Глибокий аналіз стану клітинного імунітету у хворих на рецидивуючий герпес дозволив зробити висновок про неповноцінність цієї ланки імунітету у період як рецидиву, так і ремісії [19]. Це є віддзеркаленням вторинного імунного дефіциту. Отже, при рецидивуючому герпесі в першу чергу страждає клітинний імунітет. Проте чи впливає глибина порушень у клітинному імунітеті хворих на частоту рецидивів ВПГ 1/2, поки остаточно не з’ясовано.
Патогенетичні аспекти безплідності, зумовлені імунологічними факторами, все ще не до кінця виявлені. Тому метою нашого дослідження був аналіз особливостей змін субпопуляції лімфоцитів за даними імунограми у хворих з рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2 та репродуктивними порушеннями. 
Отримані результати досліджень допоможуть розкрити взаємозв’язок між рецидивуючою герпетичною інфекцією та імунними порушеннями у хворих за умов безплідності, частково визначити причини, що її зумовлюють.

Матеріали та методи

Проведено проспективне дослідження 120 хворих віком до 35 років і понад 50 років, з верифікованим діагнозом «рецидивуючий простий герпес» та наявністю рецидиву герпетичної інфекції протягом останнього місяця. Верифікація діагнозу здійснювалася на підставі клінічної картини рецидивуючої герпетичної інфекції, даних анамнезу, лабораторних критеріїв (полімеразна ланцюгова реакція: визначали кількість фрагментів ДНК ВПГ 1/2 у крові; серологічна діагностика: виявляли антитіла IgM–ВПГ1/2 та IgG ВПГ1/2 у сироватці крові). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Критеріями включення в конт–рольну групу були: відсутність симптомів і маніфестації герпетичної інфекції протягом принаймні останнього року; відсутність гострих інфекцій протягом принаймні одного місяця до моменту взяття крові; відсутність хронічних запальних і автоімунних захворювань. Додатково у даної групи осіб контролювався рівень IgM ВПГ 1/2 та IgG ВПГ 1/2 у сироватці крові для виключення прихованого безсимптомного перебігу хронічної герпетичної інфекції. 
Хворі були розподілені на дві групи: за частотою рецидивів (83 хворі з помірно рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2 і 37 хворих з часто рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2) та репродуктивною здатністю (63 плідних і 57 безплідних).
Фенотипування лімфоцитів проводили із застосуванням методу проточної цитофлюориметрії. Для дослідження використовували антитіла СD3-FITC/CD22-PE, СD3-FITC/CD4-PE, 
СD3-FITC/CD8-PE, СD3-FITC/CD (16+56)-PE, CD4-FITC (Becton Dickinson Immunocytometry Systems), CD25-PE (Dako Cytomation), CD25-PC5, CD127-PE (Beckman Coulter); розчини для лізису еритроцитів, фіксації лейкоцитів (Becton Dickinson Immunocytometry Systems); для фіксації і забарвлення клітин (eBioscience). Забарвлення клітин антитілами до поверхневих і внутрішньоклітинних антигенів проводили відповідно до протоколів виробників. Аналіз зв’язування антитіл з клітинами виконували на проточному цитофлюориметрі FACS Calibur (Becton Dickinson, США) з використанням програмного забезпечення Cell Quest (Becton Dickinson Immunocytometry Systems). Лімфоцити виділяли за параметрами прямого і бокового світлорозсіювання. Активовані ефекторні Т-лімфоцити типували як регуляторні Т-лімфоцити — CD4+CD25brig+CD 127neg [11] відповідно до міжнародних рекомендацій.
Імунологічні показники оцінювали за абсолютною і відносною їх кількістю у венозній крові хворих.
Статистична обробка отриманих результатів досліджень проводилась з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики за допомогою пакета статистичних програм Excel 2002 та Statistika for Windows (Statsoft Ins, США) [10]. Рівень вірогідності визначали за критерієм Стьюдента [3].

Результати

Проведений аналіз результатів фенотипування лімфоцитів у хворих із різною частотою рецидивів інфекції ВПГ 1/2 показав збільшення рівня кілерних клітин — CD16+/56+ (NK-клітин) у відносних (26,3 ± 2,32 %; Р < 0,05) та особливо в абсолютних значеннях (0,52 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою при помірно рецидивуючій інфекції (1–5 рецидивів протягом року) даного вірусу (табл. 1).
Зростання пулу інших кілерних клітин — CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) у відносних (32,8 ± 2,73 %; Р < 0,01) і абсолютних значеннях (0,59 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою спостерігалось у хворих із частими рецидивами інфекції ВПГ 1/2 (6 і більше рецидивів протягом року) даного вірусу. Порівняння рівня CD3+/8+ клітин у хворих із помірним і частим рецидивуванням ВПГ 1/2 також виявило вірогідне збільшення кількості цих клітин у хворих із частими рецидивами цієї інфекції.

Обговорення

Аналіз субпопуляційного складу лімфоцитів плідних і безплідних хворих з рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 показав (табл. 2), що рівень CD16+/56+ (NK-клітин) був підвищений у відносних (25,8 ± 2,75 %; Р < 0,05), а найбільше — в абсолютних значеннях (0,50 ± 0,08 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою у плідних хворих. У безплідних хворих була вірогідно збільшена кількість CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) у відносних (29,8 ± 2,19 %; Р < 0,05) і абсолютних значеннях (0,64 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою і з плідними хворими (Р < 0,05). Перебіг рецидивуючої інфекції ВПГ 1/2 супроводжувався незначним збільшенням відносних значень Т-хелперів/індукторів (CD3+/4+) до рівня 31,5 ± 2,56 % (Р < 0,05) у безплідних хворих порівняно з плідними. 
Отримані дані можуть свідчити про дисфункцію імунної системи у безплідних хворих, на існування якої при рецидивах герпетичної інфекції і вказують ряд авторів [1, 16, 22]. 
У хворих із безплідністю спостерігалось зменшення абсолютної кількості регуляторних Т-клітин — CD4+CD25+CD127-лімфоцитів (0,02 ± 0,010 г/л; Р < 0,05) порівняно з контрольною групою. Рівень цих клітин був також вірогідно нижчим у безплідних хворих порівняно з плідними (Р < 0,05). Зниження рівня CD4+CD25+CD127-лімфоцитів у безплідних хворих вказує на послаблення супресорної активності цих клітин та можливу участь у формуванні безплідності.

Висновки

Рецидивуюча інфекція ВПГ 1/2 супроводжується збільшенням рівня кілерних клітин: помірно рецидивуюча (1–5 рецидивів протягом року) — CD16+/56+ (NK-клітин), часто рецидивуюча (6 і більше рецидивів протягом року) — CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів).
У безплідних хворих із рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 спостерігається дефіцит клітин із супресорною активністю: CD4+CD25+CD127-лімфоцитів (регуляторних Т-клітин) та CD3+/8+-лімфоцитів (Т-супресорів/кілерів).
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Амбалов Ю.М. Способ моделирования рецидивов заболевания у больных простым герпесом и его патогенетическое обоснование / Ю.М. Амбалов, О.А. Рязанова, А.П. Коваленко // Цитокины и воспаление. — 2012. — Т. 11, № 3. — С. 52-53.
2. Бондарев Л.С. Герпесвирусные инфекции — современный взгляд на проблему / Л.С. Бондарев, А.А. Заплотная, Ю.П. Сотник // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2006. — Т. 7, № 3. — С. 473-478.
3. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц. — М.: Практика, 1998. — 459 с.
4. Дранник Г.Н. Инфекции, вызываемые вирусами простого герпеса / Г.Н. Дранник, Е.В. Свидро // Здоров’я України. — 2007. — № 2. — С. 24-25.
5. Железнякова Г.Ф. Регуляторные Т-лимфоциты в иммунном ответе на инфекцию / Г.Ф. Железнякова // Журнал инфектологии. — 2011. — Т. 3, № 1. — С. 6-12.
6. Злотникова М.В. Механизмы естественного и адаптивного иммунитета при инфекциях, вызванных вирусами простого герпеса 1 и 2 типа / М.В. Злотникова // Проблемы здоровья и экологии. — 2014. — № 1. — С. 7-14.
7. Зміни показників клітинного імунітету у хворих на герпетичну інфекцію / [К.Л. Сервецький, Т.В. Чабан, А.Г. Олійник, О.Є. Нікітіна]. — Матеріали VIІІ з’їзду інфекціоністів України. — Вінниця, 2010. — 107 с.
8. Марданлы С.Г. Герпетическая инфекция (простой герпес) / С.Г. Марданлы, Г.И. Кирпичникова, В.А. Неверов. — 2-е изд., испр. и доп. — Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2010. — 56 с. 
9. Науменко В.А. Герпесвирусы и мужское бесплодие: есть ли связь? / В.А. Науменко, А.А. Кущ // Вопросы вирусологии. — 2013. — № 58(3). — С. 4-9.
10. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных програм Statistica / О.Ю. Реброва. — M.: Медиасфера, 2002. — 312 с.
11. Селютин А.В. Методы определения содержания Т-регуляторных клеток в периферической крови / А.В. Селютин, С.А. Сельков // Terra medica. — 2008. — № 4. — С. 19-21.
12. Фрейдлин И.С. Иммунная система и противовирусный иммунитет: вопросы общей вирусологии / И.С. Фрейдлин. — СПб.: СПбГМА им. И.И. Мечникова, 2007. — С. 65-29.
13. Черкасова В.С. Герпетична інфекція: клініко-імунологічні та психосоматичні особливості / В.С. Черкасова // Український медичний альманах. — 2011. — Т. 14, № 1. — С. 221-223.
14. Asymptomatic seminal infection of herpes simplex virus: impact on male infertility / S.H. Monavari, M.S. Vaziri, M. Khalili [et al.] // J. Biomed. Res. — 2013. — Vol. 27(1). — Р. 56-61.
15. Forbes L.R. CD16 deficiency discovered in a cohort of patients with severe herpesviral infections using a new diagnostic test / L.R. Forbes, M. Paessler, J.S. Orange // J. Allergy Clin. Immunol. — 2009. — Vol. 123(2 Suppl.). — Р. S67. 
16. Grinde B. Herpesviruses: latency and reactivation — viral strategies and host response / B. Grinde // J. Oral. Microbiol. — 2013. — Vol. 5. — Р. 4-10.
17. Human CD4+CD25(high)CD127 (low/neg) regulatory T cells / H. Su, M.S. Longhi, P. Wang [et al.] // Methods Mol. Biol. — 2012. — Vol. 806. — Р. 287-299.
18. Immune evasion by herpes simplex virus / A.R. Retamal-Díaz, P.A. Suazo, I. Garrido [et al.] // Rev. Chil. Infectol. — 2015. — Vol. 32(1). — Р. 58-71.
19. Inflammation and reactivation of latent herpesviruses in older adults / J.M. Bennett, R. Glaser, W.B. Malarkey [et al.] // Brain. Behav. Immun. — 2012. — Vol. 26(5). — Р. 739-746.
20. Natural killer cells as novel helpers in anti-herpes simplex virus immune response / S. Nandakumar, S.N. Woolard, D. Yuan [et al.] // J. Virol. — 2008. — Vol. 82(21). — Р. 10820-10831.
21. Ralainirina N. Control of NK cell functions by CD4+CD25+ regulatory T cells / N. Ralainirina, A. Poli, T. Michel // J. Leukoc. Biol. — 2007. — Vol. 81, № 1. — P. 144-153. 
22. Roizman B. Herpes Simplex Viruses / B. Roizman, D.M. Knipe, R.J. Whitley // Fields Virology. — 5th ed. / Ed. by D. Knipe, P. Howley. — Philadelphia: Lippincott, Williams and Wilkins, 2007. — P. 2502-2601.

Вернуться к номеру