Газета «Новости медицины и фармации» 3(234) 2008
Вернуться к номеру
До нових зустрічей на сторінках видання!
Як ми вже повідомляли в першому номері, перше місце у щорічному конкурсі посіла Олена Беденко — наша постійна читачка з 2007 року. Олена люб'язно погодилась дати бліц-інтерв'ю нашому виданню.
— Що спонукало Вас взяти участь у нашому конкурсі?
— Про проведення щорічного конкурсу для молодих учених України від газети «Новини медицини та фармації» я дізналася наприкінці 2006 року випадково від моєї подруги, коли ми разом працювали над власним новим проектом медико-правого напряму. Тоді ж я вперше взяла участь у конкурсі: протягом 2 тижнів від подачі роботи її було надруковано у свіжому номері газети — це мене потішило, бо ця стаття стала однією з перших у досвіді роботи з друкованими ЗМІ, і, безперечно, спонукало до подальшої роботи. А у 2007 році сталася значна для мене подія — я стала переможцем цього конкурсу.
— Чому Ви обрали саме таку тематику: медичне право?
— Коли людина отримує другу вищу освіту (від ред. — юридичну), вона робить це свідомо і знає, чого саме прагне досягти. Насправді така тематика мені до душі, бо зараз вже сформована певна група людей, які стоять біля витоків розбудови нової галузі юриспруденції — медичного права. Я щаслива, що можу приєднатися до цієї важкої, проте дуже цікавої інтелектуальної праці, що певною мірою тішить і моє честолюбство.
— За освітою Ви лікар, як доля привела Вас у медичне право?
— Так, моя перша освіта — медична, фах — медицина невідкладних станів, а нині я проходжу курси спеціалізації з хірургії. Так склалось, що Богу було угодно, щоб саме мій випуск із медичного вузу відчув на собі реформування медичної освіти, я маю на увазі наказ № 81 міністра М.Є. Поліщука. Саме цей наказ, власне, за один день докорінно змінив мій медичний фах, оскільки я планувала науково-практичну хірургічну кар'єру. Проте моя «депортація» додому в Харків закінчилась досить позитивно — я зустрілась з професором В.В. Ніконовим, який завжди підтримував мої прогресивні ідеї.
Взагалі, мені завжди щастило на зустрічі з гарними людьми, які зробили вагомий внесок у мій розвиток як особистості. Це мої друзі та Вчителі!
Китайці кажуть: «Коли Учень готовий, приходить Вчитель!» Мені завжди приємно згадувати моїх старших колег-Вчителів, а моя перемога у конкурсі — певний проміжний звіт їм.
Щиро хочу подякувати завідувачу кафедри загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії професору О.В. Лігоненкові, який був одним з перших наукових керівників за мого студентства. А разом із Н.Ф. Єрьоміною (кафедра гістології УМСА) у нас склався своєрідний тандем — ми втрьох працювали та доповідали грунтовні наукові роботи з хірургії, які були підтверджені патоморфологічними даними. І радість від перших значних наукових успіхів ми розділяли разом!
На старших курсах на кафедрі госпітальної хірургії УМСА я отримала безцінні знання із судинної хірургії, що стало вирішальним у виборі моєї хірургічної спеціалізації: я — підростаючий судинний хірург. То низькій уклін я передаю доценту кафедри госпітальної хірургії П.П. Сакевичу та завідувачу відділенням судинної хірургії ПОКЛ, обласному судинному хірургу О.М. Безкоровайному.
На сьогодні маю можливість вчитись у двох найталановитіших докторів наук: пані Уляни Лущик — директора медичного центру «Істина», яка допомагає мені опанувати глибини інструментальної діагностики захворювань судин, та Андрія Савченка — юриста, фахівця в галузі кримінального права, який є керівником моєї дипломної роботи з медичного права.
— Розкажіть про свої враження від участі в конкурсі та власне від перемоги в ньому?
— Насправді перемога у конкурсі для мене була повною несподіванкою, але ця подія є своєрідним підсумком моєї плідної наукової роботи у 2007 році.
— Чи плануєте брати участь у наступних наших конкурсах?
— Коли перемагаєш у конкурсі, то здається, що вище стрибнути вже неможливо. Тому подальша участь у конкурсі — це, швидше, питання часу, однак співпрацю з «Новинами медицини та фармації», безперечно, продовжу.
— Статті якої тематики Ви плануєте публікувати у нашому виданні?
— Найвірогідніше, це будуть матеріали моєї дипломної роботи з медичного права, присвячені проблемі медичних злочинів. Разом з керівником я хочу створити універсальну модель поведінки медичних працівників у випадках, коли спірними питаннями належності надання медичної допомоги починають займатися органи прокуратури та дізнання. Сподіваюсь, що моя плідна робота допоможе будь-якому медичному працівнику підвищити рівень правової культури та надасть можливість відстоювати власні особисті немайнові (повагу до честі та гідності, недопущення наклепів) та професійні права.
Тож маю багато працювати, але перспективи надають оптимізму та натхнення у роботі!
Нехай Бог благословляє читачів газети!
І до нових зустрічей на сторінках видання!
Бесіду вела Галина Бут