Международный эндокринологический журнал Том 13, №7, 2017
Вернуться к номеру
Пам’яті Ірини Георгіївни Бабенко
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Страницы памяти
Версия для печати
29 вересня 2017 року на 65-му році життя після тяжкої тривалої хвороби відійшла у вічність Ірина Георгіївна Бабенко, доцент кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету.
Ірина Георгіївна народилася 4 травня 1953 року у Донецьку й однорічною дитиною переїхала до Івано-Франківська у зв’язку з призначенням батька — Георгія Овксентійовича — ректором Івано-Франківського медичного інституту. З того часу все її життя було пов’язане з цим містом. Тут вона на «відмінно» закінчила школу й медичний інститут. Приклад батька, який заснував відому на весь Радянський Союз школу мікроелементології, де було захищено понад 100 докторських і кандидатських дисертацій, спонукав її до вивчення ролі мікроелементів у розвитку й перебігу цукрового діабету. У своїй кандидатській дисертації, яку І.Г. Бабенко написала, навчаючись в аспірантурі, вона довела, що іони хрому покращують вуглеводний обмін, включаючись як каталізатор у процеси гліколізу. Можливо, вона могла б досягнути й вагоміших успіхів у науковій роботі, але її більше цікавила практична медицина. В один момент після закінчення аспірантури вона навіть хотіла стати хірургом, але перемогла ендокринологія: з 1982 року вона присвятила їй усе своє активне життя, ставши одночасно і педагогом, і лікарем-практиком.
Доцент І.Г. Бабенко зробила великий внесок в організацію експедицій у гірські райони Івано-Франківщини для розв’язання проблеми ендемічного зоба.
Лікарська діяльність Ірини Георгіївни відзначалась великою професійною майстерністю, умінням підійти до кожного хворого, вникнути в його стан. Про педагогічний талант свідчать не тільки її блискучі лекції й практичні заняття, але й уміння залучити багатьох студентів до роботи в науковому гуртку, яким вона тривалий час керувала, прищепити їм любов до ендокринології.
Для І.Г. Бабенко були характерні особлива доброзичливість, принциповість і чесність, скромність, вимогливість до себе й підлеглих. Вона завжди була найбільш поважним і улюбленим співробітником кафедри й відділення ендокринології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Завдяки клінічному, педагогічному, науковому, організаційному таланту і, звичайно, не в останню чергу завдяки особливій привабливості вона мала великий авторитет серед співробітників, студентів і пацієнтів.
Чимало жінок дякують їй, ставши матерями, оскільки вона була прекрасним фахівцем і в гінекологічній ендокринології. Її чарівна, артистична усмішка додавала всім, хто був біля неї, доброго настрою, вселяла оптимізм. Чарівність і щирість Ірини Георгіївни дозволяли кожному прийти з його турботами, тривогами і завжди знайти співчуття, підтримку.
Ми ніколи не забудемо дорогу Ірину Георгіївну, вона завжди житиме в наших серцях.
Колектив кафедри ендокринології
Івано-Франківського національного
медичного університету й співробітники
відділення ендокринології Івано-Франківської
обласної клінічної лікарні