Международный эндокринологический журнал Том 13, №8, 2017
Вернуться к номеру
Від редактора
Рубрики: Эндокринология
Разделы: От первого лица
Версия для печати
Традиційно в Міжнародний день боротьби з цукровим діабетом фахівці й громадські організації аналізують стан справ у наданні допомоги хворим із цією недугою. Генеральна асамблея ООН закликає всі держави розробляти національну політику щодо профілактики та лікування цукрового діабету. Тому проведення відповідних заходів слід розглядати як інструмент впливу на державну політику з метою переконати керівників відомства в необхідності віднесення лікування цукрового діабету до пріоритетів охорони здоров’я України й прийняти Національний план дій щодо цукрового діабету в Україні.
157 (88 %) країн світу мають національні програми надання допомоги хворим на цукровий діабет. В Україні реалізовано в 1999–2007 рр. і 2009–2013 рр. дві національні програми, а на сьогодні стратегія та планування дій стосовно контролю над цією недугою відсутні. Це негативно впливає на стан медичної допомоги людям із цукровим діабетом. Тому саме на державному рівні слід вирішувати питання раннього виявлення цукрового діабету та вчасного надання кваліфікованої медичної допомоги таким людям із запровадженням економічних індикаторів оцінки ефективності такої програми. При цьому важливо опікуватися не лише медикаментозним забезпеченням пацієнтів, а й наданням їм соціальних гарантій та їх соціалізацією в цілому.
2017 року Міжнародна діабетична федерація вибрала тему Всесвітнього дня діабету «Жінка та діабет — право на здорове майбутнє». За даними статистики, у світі нараховується майже 200 млн жінок із цукровим діабетом. За прогнозами, до 2040 р. ця цифра збільшиться до 313 млн. Майже третина таких жінок перебуває в репродуктивному віці. Цукровий діабет є дев’ятою провідною причиною смерті жінок у всьому світі. Жінки із цукровим діабетом 2-го типу майже в 10 разів частіше хворіють на серцево-судинні захворювання, ніж жінки без цієї патології. До того ж у жінок із цукровим діабетом 1-го типу підвищений ризик патології вагітності й пологів. У багатьох жінок під час вагітності виникає гестаційний цукровий діабет.
В Україні на сьогодні близько 1,2 млн хворих на цукровий діабет. 2016 року вперше виявлено 94 тисячі хворих, із них 1298 дітей. Розпочато функціонування реєстру європейського рівня пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, що дозволяє в режимі реального часу знати, скільки на сьогодні людей з цукровим діабетом, який вид інсулінів вони отримують, а також рівень контролю над хворобою. Сподіваємося на узагальнені дані щодо реєстру таких хворих на початку 2018 року.
Реалізація пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну сприяє зменшенню витрат пацієнтів на лікування за рахунок відшкодування вартості препаратів інсуліну з боку держави. Проте на сьогодні не всі регіони беруть участь у пілотному проекті.
ДП «Державний експертний центр МОЗ України» виступає адміністратором електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, що передбачено наказом МОЗ України від 23.12.2015 р. № 890. У рамках доступу до реєстру визначено три рівні користувачів, які мають обмежений доступ до даних, і чітко визначених користувачів: першого рівня (лікар, який призначає препарати інсуліну), другого рівня (департаменти охорони здоров’я і МОЗ України), третього рівня (аптечний заклад, що здійснює відпуск препаратів інсуліну в рамках пілотного проекту).
На сьогодні до реєстру за трьома рівнями користувачів підключені майже всі області. Користувачі третього рівня не підключені у декількох областях (Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Одеська й Тернопільська). Наразі в регіонах триває процес акумуляції даних щодо аптечних закладів, які відпускатимуть препарати інсуліну в рамках пілотного проекту, та передача їм електронних ключів доступу до реєстру. Значна робота проведена й щодо захисту персональних даних. ДП «Державний експертний центр МОЗ України» отримав сертифікат комплексного захисту інформації державного зразка, і вся інформація про пацієнтів перенесена на відповідні сервери, що охороняються державою.
Загалом на сьогодні в реєстрі містяться дані щодо 192 тис. пацієнтів, які отримують препарати інсуліну в рамках пілотного проекту.
Відомо, що хворі на цукровий діабет 2-го типу, які використовують таблетовані лікарські засоби, мають змогу отримати ліки в рамках урядової програми «Доступні ліки», що діє з квітня 2017 року. Вартість таких препаратів повністю або частково відшкодовується державою. Однак у цій програмі і, відповідно, у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні препарати третього покоління сульфонілсечовини, крім того, лікарі не мають змоги виписувати комбіновані цукрознижувальні лікарські засоби.
Вітання читачам з Узбекистану!
Бухара — одне з прадавніх міст світу, вона немов оазис на півдні величезної пустелі Кизилкум. Вік Бухари сягає 2500 років. Місто заслужило почесне право йменуватися «зіркою ісламського світу» і «святим містом Середньої Азії». Бухара настільки оповита легендами й казками, а історія її така багата, що, потрапивши туди швидкісним потягом із Ташкента (600 км за 3 год 20 хв), опиняєшся ніби в альтернативній реальності. Це справді дивовижне, навіть містичне місто. Сто років тому тут функціонували 364 мечеті та ще дві синагоги. З медресе — приблизно така ж історія. Чи варто дивуватися, що практично весь історичний центр Бухари складається з мечетей, медресе, мінаретів і мавзолеїв? До того ж історичний центр міста — суцільна пішохідна зона. Символ міста — мінарет Калян, вік якого перевищує 900 років.
У XII столітті Бухару розорили монголи, згодом кочівники-узбеки створили в тутешніх оазисах свої монархічні держави, наймогутнішою з яких було Бухарське ханство, що проіснувало до 1920 р. — до приходу червоних під командуванням М.В. Фрунзе. Вигляд древньої Бухари сформувався в XVI–XVII століттях. До наших днів збереглися стіни старовинної цитаделі й понад сотня архітектурних пам’ятників тієї епохи. Тут жив і працював, допомагав бідним і сміявся над багачами знаменитий Ходжа Насреддін.
Кожна будівля медресе і мечетей має особливу красу. Скажімо, медресе Абдулазіз-хана знамените своїми стінами, розписаними віршами знаменитих поетів. А в орнаментах можна побачити зображення китайського дракона й короля птахів Симурга: через Бухару пролягав Великий шовковий шлях.
Бухара — місто поезії та казок, місто-музей, місто-пам’ятник. У вертикалях мінаретів бачиш політ людського генія, а прогулюючись вулицями старого міста, ніби крокуєш сторінками історії. Саме тут створювали поезію й наукові праці такі великі люди, як Авіценна і Омар Хайям.
Бажаю читачам журналу прекрасно себе почувати скрізь, де б ви не побували. Узбецьке прислів’я говорить: «Добра людина — світ добрий». Хай вам буде однаково добре на всіх континентах, а вдома – тим більше. Хай зникне відчуття кордонів між людьми незалежно від мови, раси, віросповідання або кольору шкіри. Хай вам завжди таланить, передусім на прекрасних людей, на улюблену справу, хай вас оточують щирі, вірні друзі, готові прийти на допомогу будь-якої хвилини.
З найкращими побажаннями в новому 2018 році,
головний редактор
професор Володимир Іванович Паньків