Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Звернення головного редактора
Рубрики: Эндокринология
Разделы: От первого лица
Версия для печати
Шановні читачі!
Нещодавно Україну відвідав президент Міжнародної діабетичної федерації (IDF) професор Нам Чо з Південної Кореї. За його участю 14 червня 2018 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я за сприяння Української діабетичної федерації відбулося засідання круглого столу на тему «Цукровий діабет. Міжнародний досвід. Проблеми та можливості в Україні». У засіданні брали участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, вищих медичних закладів освіти. Темою доповіді президента IDF був глобальний тягар цукрового діабету (ЦД) та способи кращого планування системи охорони здоров’я у всесвітній боротьбі для зупинки цунамі діабету. На сьогодні IDF об’єднує майже 170 країн. Професор Нам Чо зауважив, що не довіряє офіційним статистичним показникам поширеності ЦД в Україні (1,5 млн осіб із ЦД, або 3 %). Реальна цифра повинна бути принаймні вдвічі вищою. Для прикладу: поширеність ЦД у Вінниці становить близько 10 %, у Дніпрі — 8,3 % серед дорослого населення. Тому якщо в одному місті поширеність ЦД сягає 10 %, загальнонаціональний показник не може становити 3 %. Президент IDF наголошує на тому, що в нашій країні слід активізувати роботу з раннього виявлення хворих на ЦД. Не менш важливою є проблема поліпшення якості надання медичної допомоги особам із ЦД із метою профілактики розвитку ускладнень.
/7-1.jpg)
Професор Нам Чо акцентував увагу на певних моментах, що допомогли б вибудувати ефективну модель для поліпшення контролю за ЦД в Україні. Відповіді грунтуються на п’яти англійських літерах «А», які українською мовою означають: усвідомлення, підтримка, доступність (загалом як існування), доступність (можливість добратися), доступність (можливість собі дозволити). Якщо говорити про реєстри, то слід вирішити питання: який саме потрібен реєстр — добровільний, обов’язковий тощо. У будь-якому разі необхідно запровадити систему охорони здоров’я, що найбільше підходить для України, підкреслив президент IDF. Також дуже важливо звернути увагу на проблеми лікарів, адже в 95 % саме вони займаються проблематикою ЦД, виявляють його та лікують пацієнтів, тому необхідно створити їм достатні умови та підвищити рівень добробуту, інакше вони не зможуть сфокусуватися на цій проблемі.
Засіданню круглого столу передували інформаційні матеріали МОЗ України до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. У них було зазначено, що забезпечення хворих на ЦД необхідними лікарськими засобами та медичними виробами здійснюється за рахунок державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Розроблено низку основоположних нормативно-правових актів, що започатковують структурні зміни системи охорони здоров’я, зокрема Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Відомо, що встановлення категорії хворого на ЦД, який потребує інсулінотерапії, є обов’язковою умовою нової системи. МОЗ України наголошує, що рівень глікованого гемоглобіну в крові є основним показником ефективності призначеного лікування препаратами інсуліну пацієнтам із ЦД та дає змогу своєчасно запобігти загрозливим ускладненням цього захворювання. При цьому здійснюється постійний моніторинг забезпечення населення України препаратами інсуліну в режимі онлайн засобами програмного забезпечення Реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії.
Заявка на 2018 рік була запланована для 218 691 хворого. За даними МОЗ України, у 2018 році по Україні 161 691 пацієнт отримав препарати інсуліну в аптечних закладах за рецептами, а різниця в заявленій та фактичній кількості загалом пацієнтів на 56 670 менше, що потребує ретельного аналізу.
Відомо, що з метою безперебійного забезпечення хворих на ЦД 1-го та 2-го типу необхідними препаратами інсуліну та гіпоглікемізуючими препаратами МОЗ України з січня 2017 р. запровадило на всій території України пілотний проект системи відшкодування вартості препаратів інсуліну через аптечну мережу, що фінансується в рамках цільової субвенції, для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет, з квітня 2017 р. — програму «Доступні ліки» та пропонує продовжити реалізацію зазначеного пілотного проекту. Впровадження системи відшкодування вартості препаратів інсуліну дає змогу насамперед забезпечити безперебійний доступ хворих на ЦД до життєво необхідних препаратів інсуліну та запровадити в Україні систему реімбурсації, яка ефективно використовується в провідних європейських країнах. За інформацією, наданою адміністратором реєстру, станом на 31 травня 2018 р. до реєстру підключено користувачів першого, другого та третього рівнів усіх регіонів України.
Стратегія менеджменту ЦД полягає в послідовності, розпочинаючи від скринінгу осіб із чинниками ризику (насамперед це діяльність лікарів первинної ланки надання медичної допомоги), у розробці затверджених уніфікованих протоколів, наближених до реальної клінічної практики в Україні. Важливим питанням постає збереження наявності мереж та кадрового потенціалу комунальних закладів охорони здоров’я, які надають ендокринологічну допомогу населенню на первинному і вторинному рівнях, забезпечення закладів охорони здоров’я сучасними діагностичними системами для оцінки ефективності лікування хворих, своєчасного виявлення та лікування ускладнень ЦД.
Вітання читачам із Трансильванських Альп!
Румунія як один із найпривабливіших куточків Європи продовжує залишатися країною відкриттів: у захваті від міст і містечок, гір, доріг, людей. Чергова подорож була заздалегідь запланована в Трансильванські Альпи, щоб з головою поринути в їх магічну красу, мальовничі пейзажі з гірськими вершинами, густими лісами і бурхливими річками, водоспадами і руїнами древніх замків, які нависають над глибокими ущелинами. Історична область на півночі Румунії — Трансильванія постає Європою в мініатюрі, культура якої створювалася різними народами. В античну добу Трансильванію населяли даки, до 271 року вона була римською провінцією, згодом опанована готами, гетами, аварами і болгарами. З VI століття сюди почали переселятися слов’яни. З кінця IX століття Трансильванія була підкорена угорцями, а 100 років тому увійшла до складу Румунії. Давній австрійський та німецький вплив залишив очевидний слід в архітектурі та міському ландшафті значної частини Трансильванії.
/8-1.jpg)
Карпати гордо вважають себе продовженням Альп, тому румуни величають їх Трансильванські Альпи. Родзинкою подорожі став перехід через Трансильванські Альпи мальовничою дорогою Трансальпіна цілком європейського рівня. Цей маршрут не для слабкодухих, адже його висота над рівнем сягає 2145 м, даючи можливість насолодитися вражаючими видами, відчути воістину первозданну красу Карпат. Те, що вступ до Європейського Союзу пішов Румунії на користь, видно неозброєним оком. Крім зразкових доріг, багато робиться для благоустрою сіл та містечок. Це край, щедро наділений розкішшю альпійського різнотрав’я, смарагдовими лісами, а найголовніше — вражаючими гірськими пейзажами, які радують око мандрівників, стомлених буднями міського життя.
Найбільш високогірне шосе Трансальпіна — одне з найбільш визначних місць Румунії, найвища дорога Карпат. Місцеві мешканці називають трасу Королівською дорогою, адже її офіційно відкрив король Карл II в 1938 році. Це одна із приголомшивих доріг не лише в Румунії, але й в цілому світі. Її ще величають Дорогою в хмари, за кожним поворотом відкривається новий карколомний вид на вершини, порослі соснами скелі, гірські річки і дзеркальні озера. Одночасно вона — одна з найнебезпечніших, адже за крутими поворотами найчастіше різкий обрив у дуже фотогенічну прірву. В той же час крутити цими поворотами — ні з чим непорівнянне задоволення.
Крім природної краси, захоплює сила людської інженерної думки. Тунелі крізь скелі, мости на ней–мовірній висоті, величезні греблі, які стримують гірські річки, перетворюючи їх в озера, — усе це вражає уяву. Історично Трансальпіну використовували ще римські легіони, і на деяких старовинних картах вона наявна як IV стратегічний римський коридор.
З побажаннями читачам краще один раз самому побачити, ніж сто разів почути, один раз самому вирушити в подорож, ніж слухати про неї від когось. Вимкніть свій комп’ютер, вийдіть із зони комфорту і рушайте за враженнями і пригодами! Іван Бунін писав: «Людину роблять щасливою три речі: любов, цікава робота і можливість подорожувати».
Головний редактор,
член Національної спілки журналістів України
професор Володимир Іванович Паньків
член Національної спілки журналістів України
професор Володимир Іванович Паньків