Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Психокорекція харчової поведінки при захворюваннях щитоподібної залози
Авторы: Гринько Н.В., Герасим’юк І.Г., Рудницький Р.І.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Останнім часом у всьому світі спостерігається зростання ендокринних захворювань. Проблема маси тіла (як зниженої, так і підвищеної) при захворюваннях щитоподібної залози (ЩЗ) є досить частою причиною звернення за психологічною й медичною допомогою. Водночас результативність застосування різних методів корекції маси тіла не ефективна та становить від 5 до 20 % позитивних результатів у віддалений період. Це пов’язано з тим, що більшість таких програм недостатньо враховує вплив психічної діяльності на фізіологічні системи організму (підвищення й зниження апетиту, виникнення почуття насиченості та голоду). Під харчовою поведінкою розуміється ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах та в ситуації стресу, поведінка, орієнтована на образ власного тіла, і діяльність, спрямована на формування цього образу. Відомо три типи порушень харчової поведінки: екстернальний, емоціогенний та обмежувальний. Медико-психосоціальна значущість розробки й упровадження сучасних методів діагностики та психокорекції розладів харчової поведінки при захворюваннях ЩЗ визначається, з одного боку, їх поширеністю, а з іншого — наслідками тяжких соматоендокринних розладів, які викликають стійку психосоціальну дезадаптацію у вигляді зниження працездатності, статевої активності, афективних розладів, психосоматичних розладів, інвалідизації та смертності.
Мета дослідження: описання способу корекції типу харчової поведінки та корекції маси тіла при захворюваннях ЩЗ через формування нового раціонального стереотипу харчової поведінки.
Матеріали та методи. Комплексне поєднання психокорекційних впливів, саморегуляції (аутогенне тренування), дієтотерапії та фізичних навантажень.
Результати. При зверненні осіб зі скаргами на порушення харчової поведінки та надмірну масу тіла при захворюваннях ЩЗ проводиться аналіз анамнезу (для виключення церебральних й ендокринних форм ожиріння) та діагностика типу харчової поведінки (шляхом тестування). При порушеннях харчової поведінки ми вважаємо доцільним використання техніки тілесно-орієнтованої, індивідуальної глибинної психології А. Адлера, саморегуляції та самонавіювання, раціональної психотерапії, музикотерапії, поведінкової та аромотерапії, поєднання яких спрямоване на формування нового раціонального стереотипу харчової поведінки та, відповідно, на зниження маси тіла та корекцію без порушення здоров’я.
Корекція проводиться курсом у 3–4 сеанси (60–80 хвилин) через 3–5 днів. Подальші сеанси з метою психокорекційної підтримки проводяться 1 раз на тиждень протягом 6 місяців.
Обов’язковими умовами, що змінюють харчову поведінку та закріплюють вироблення нового харчового стереотипу в процесі корекційних впливів, є: усвідомлення його пацієнтом, формування активної емоційно-вольової мотивації та чіткого плану зниження маси тіла, ведення харчового щоденника, зміна харчових звичок, регулярне аутогенне тренування, віра в успіх і впевненість у власних силах.
Висновки. Запропонований спосіб корекції порушення харчової поведінки при захворюваннях щитоподібної залози дозволить налагодити систему правильного харчування та здорового способу життя, що, у свою чергу, є фактором корекції маси тіла та підвищення якості життя в цілому.