Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Морфологічне становлення щитоподібної залози
Авторы: Процак Т.В., Забродська О.С.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Розглядаються особливості ембріогенезу щитоподібної залози (ЩЗ) в пре- та постнатальному періодах розвитку, оскільки, відштовхуючись від специфічних властивостей розвитку ЩЗ, можна навести чіткі паралелі щодо її еволюції в подальшому та пояснити закономірності тієї чи іншої вади розвитку.
Зачаток органа виникає в зародка ще на 3–4-му тижні ембріогенезу у вигляді вип’ячування стінки глотки між 1–2 зябровими кишенями, яке росте вздовж цих кишень у вигляді епітеліального тяжу. На рівні 3–4-ї пари зябрових кишень дане утворення зазнає біфуркації і тим самим дає початок правій і лівій часткам майбутньої залози. У подальшому первинний епітеліальний тяж атрофується і його залишком є перешийок ЩЗ, який з’єднує праву й ліву частки. З п’ятого тижня розвитку зачаток, який представлений епітеліальними клітинами, набуває порожнинної форми. Із ротоглоткою зародка ця порожнина пов’язана щитоподібно-язиковою протокою. На початковій стадії розвитку зачаток залози виглядає як група ентодермальних клітин, яку оточує мезенхіма й первинна капілярна сітка. Клітини епітелію швидко проліферують, і на восьмому тижні в залозі міститься тканина, що поділяє її на фрагменти. Цікаво, що на 10–11-му тижні внутрішньо–утробного розвитку, коли плід має довжину близько 7 см, можна спостерігати початок первинної секреції ЩЗ. Під її капсулою з’являються фолікули, у яких вже є фолікулярні клітини або клітини типу А.
Звичайно, менше виявляється клітин типу В. Це пояснюється тим, що в обох типів клітин є власні стовбурові компоненти, що мають властивість переходити один в одне. З 12-го тижня розвитку права частка залози має фолікулярну структуру, а ліва стане такою ж через 2 тижні. З 16-го тижня гестаційого періоду ендокринний апарат плода є диференційованим і сформованим повністю.
Відповідно, майже увесь перший триместр і декілька тижнів другого триместру ЩЗ ще не виконує своєї функції, а синтезує відповідні гормони материнський організм. Тому з настанням вагітності секреція гормонів зростає, щоб компенсувати вимоги жінки та виношування плода. У момент з 18-го по 20-й тиждень у ЩЗ знаходяться переважно фолікули середніх розмірів і починають формуватись великі фолікули. Починаючи вже з 21-го по 32-й тиждень вагітності ЩЗ відзначається підвищеною функціональністю, а саме: її фолікулярний шар зростає до великих розмірів, а епітелій починає відшаровуватись, виникає резорбція колоїдної речовини. Так стрімко працює залоза до 35-го тижня внутрішньоутробного розвитку, а з 36-го тижня у майбутньої дитини починають проявлятися перші симптоми гіпофункції ЩЗ. У цей момент паренхіма органа складається вже з великих фолікулярних клітин, які стягнуті гомогенним колоїдом.
Інтерфолікулярний шар розташовується груповими скупченнями, сполучна тканина строми сформована помірно. Представлений етап є підготовчим періодом до постнатального функціонування ЩЗ. Протягом цього часу зберігається закономірність функціонування правої частки. У випадку невдалого формування залози, або її непередбаченого розташування виникає низка різноманітних аномалій.
Здебільшого у вищих ссавців також атрофується й проксимальний відділ залози, який знаходиться зазвичай у ділянці кореня язика. Зачатки часток стрімко розростаються, утворюючи пухкі плетива епітеліальних клітин, які своїми кінцями галузяться. Пізніше ці клітини метаморфують у Т-тиреоцити. Останні об’єднуються у фолікули, між якими вростає мезенхіма з кровоносними судинами та нервами.
Таким чином, однією із найголовніших і найнеобхідніших залоз внутрішньої секреції можна вважати ЩЗ. Здавна її вважають ще й посередником між емоціями та думками. Продукуючи важливі гормони, залоза заслужено названа «замковим каменем ендокринної арки».