Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Показники дисфункції ендотелію у хворих із загостренням дискогенної поперекової радикулопатії з нормальною та надлишковою масою тіла
Авторы: Шадід Фаді, Кричун І.І.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
За останні десятиріччя показано, що порушення функції ендотелію судин є обов’язковим компонентом практично всіх патологічних процесів. Разом із тим на сьогодні практично не досліджена функція ендотелію при неврологічних проявах остеохондрозу хребта.
Мета дослідження. Дослідити вміст у плазмі крові факторів системного запалення та дисфункції ендотелію, таких як фактор некрозу пухлини альфа (ТNF-α) та фібронектин, у хворих чоловічої статі віком до 45 років при загостренні хронічної дискогенної люмбалгії.
Матеріали та методи. Обстежені 42 хворі на хронічну люмбалгію внаслідок верифікованої за допомогою МРТ грижі диска LIV–LV та LV–S1 у фазі загострення віком від 28 до 35 років (середній вік — 32,8 ± 0,5 року).
Основну групу хворих розподілили на дві підгрупи залежно від індексу маси тіла (ІМТ). У першу підгрупу увійшли 22 пацієнти з нормальним ІМТ, який був у межах 20–25 кг/м2, середнє значення — 23,96 ± 0,60 кг/м2. У другу підгрупу увійшло 20 пацієнтів з ІМТ від 25 до 30 кг/м2, у середньому 28,9 ± 1,5 кг/м2, що відповідає невеликій надмірній масі тіла та статистично вірогідно відрізняється від ІМТ першої підгрупи (р = 0,02).
Контрольну групу становили 15 осіб без надмірної маси тіла та ознак соматичних і неврологічних захворювань, порівнянних з основною групою за статтю та віком. Визначали вміст у крові фібронектину та ТNF-α електрохемілюмінесцентним імунотестом. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою програми Exсel з пакета програм Microsoft Office 2013 за допомогою визначення вірогідності відмінностей за t-критерієм Стьюдента. Результати подані як M ± s.
Результати. При дослідженні ТNF-α було виявлено вірогідне підвищення його вмісту в плазмі крові всіх обстежених нами пацієнтів порівняно з контрольною групою до 6,1 ± 0,7 нг/л (у групі конт–ролю — 3,8 ± 0,4 нг/л; р < 0,05). Аналіз умісту ТNF-α у виділених підгрупах хворих показав більш значуще його підвищення в підгрупі хворих із надмірною масою тіла (до 6,3 ± 0,4 нг/л), яке, проте, не досягало статистичної вірогідності порівняно з підгрупою хворих із нормальною масою тіла (5,4 ± 0,7 нг/л; р = 0,33), скоріше за все, через малу кількість спостережень.
Дослідження рівня фібронектину показало його більш значуще підвищення в групі хворих із надмірною масою тіла (до 0,42 ± 0,04 г/л, при контрольних значеннях: 0,29 ± 0,03 г/л; р = 0,02) порівняно з його підвищенням у групі хворих із нормальною масою тіла (до 0,38 ± 0,03 г/л, при контрольних значеннях 0,29 ± 0,03 г/л; р = 0,03).
Можна припустити, що підвищена кількість ТNF-α та фібронектину у хворих на загострення хронічної поперекової радикулопатії опосередковано через інтерлейкін-11 активує проліферацію основних клітин сполучної тканини, сприяючи неоколагенезу, а також підвищує адгезивну здатність лімфоцитів стосовно ендотелію судин і реактивує фагоцитарну активність фібробластів, що може бути одним із механізмів активації спонтанної резорбції диска.
Не дивно, що у підгрупі хворих із надмірною масою тіла виявлено більш значуще підвищення плазмового вмісту ТNF-α та фібронектину, оскільки відомо, що жирова тканина може бути джерелом широкого спектра прозапальних медіаторів, зокрема фактора некрозу пухлини альфа, які потрапляють у кровотік та мають потенційні системні ефекти.
Висновки. У пацієнтів із загостренням хронічної дискогенної люмбалгії спостерігається підвищення вмісту в плазмі крові туморнекротичного фактора та фібронектину, що може бути свідченням наявності у даної категорії хворих ознак хронічного запального процесу та розвитку ендотеліальної дисфункції, особливо вираженої у хворих із надмірною масою тіла.
Отримані дані свідчать про необхідність проведення у хворих на дискогенні радикулопатії активної профілактики серцево-судинних захворювань з обов’язковим включенням ендотеліотропних засобів, особливо в групі пацієнтів із надмірною масою тіла.