Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Вплив голкорефлексотерапії на стан показників окиснювальної та антиоксидантної систем у крові хворих на діабетичну енцефалопатію
Авторы: Яремчук О.Б.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Роль вільнорадикальних окиснювальних процесів у розвитку патології у даний час загальноприйнятою в усьому світі. Відомо, що найсприятливіші умови для розвитку вільнорадикальної патології існують у головному мозку. Найбільш високий уміст ліпідів і води, максимальне споживання кисню, наявність розвинутої системи біологічних мембран роблять головний мозок особливо чутливим до окиснювального ушкодження. Провідна роль продуктів ліпопероксидації — активних форм кисню (АФК), радикалів і пероксидів — у патогенезі ішемії загальновизнана й обґрунтовує застосування в лікуванні інгібіторів пероксидного окиснення ліпідів, антирадикальних і антиоксидантних засобів. Голкорефлексотерапія (ГРТ) є безпечним, економічно привабливим методом лікування. Зважаючи на дані про позитивний вплив ГРТ на стан окисно-відновних процесів, доцільне вивчення антиоксидантної дії ГРТ у хворих на діабетичну енцефалопатію (ДЕ).
Метою дослідження було оцінити вплив ГРТ на показники окиснювальної та антиоксидантної системи крові хворих на ДЕ.
Матеріали та методи. Обстежені 46 хворих на ДЕ віком від 41 до 68 років. Усім хворим проводились: детальне клініко-неврологічне, нейропсихологічне обстеження, ультразвукова допплерографія магістральних артерій голови, загальні лабораторні аналізи. Окрім цього, до та після проведеного лікування у плазмі крові хворих визначали активність церулоплазміну, вмісту молекул середньої маси (СМ), ступінь окиснювальної модифікації білків (ОМБ), а в цільній крові — вміст відновленого глутатіону, малонового альдегіду та активність каталази. Конт–рольну групу становили 10 практично здорових осіб відповідного віку. 20 хворих на ДЕ отримували медикаментозне лікування; решта 26 хворих пройшли курс ГРТ, що складався з 10 сеансів, які проводились щоденно, окрім вихідних днів. Проводився індивідуальний підбір рефлекторних точок з урахуванням домінуючого клінічного синдрому захворювання, вибірковості ураження судинного басейну, характеру перебігу захворювання, віку хворого. Найчастіше використовувались такі точки: GI4, GI11, MC7, С7, P7, P9, E36, VB20, VB21, VB34, RP6, Т4, Т12, Т20, V43 тощо.
Результати. Результати вивчення стану показників оксидантної та антиоксидантної систем у цільній крові та плазмі крові хворих на ДЕ свідчать про збільшення в плазмі крові активності церулоплазміну на 17,2 %, вмісту ОМБ — на 23,5 %, малонового альдегіду — на 17,3 %. Активність каталази була вірогідно зменшеною на 16,4 %. Не виявлено вірогідних змін рівня СМ.
Після медикаментозного лікування спостерігалося зменшення активності церулоплазміну на 7,0 %, вмісту ОМБ — на 10,6 %, та підвищення активності каталази на 8,0 % (р < 0,05). Проте ці показники залишалися вірогідно зміненими щодо контролю, окрім показника активності церулоплазміну. Вміст малонового альдегіду знижувався на 15 %. Після курсу ГРТ виявлено вірогідне зменшення активності церулоплазміну на 18 %, вмісту ОМБ — на 17 %, малонового альдегіду — на 20 %, зростання активності каталази — на 23,8 % та вмісту у цільній крові відновленого глутатіону — на 15,8 %.
Накопичення в плазмі крові хворих на ДЕ ОМБ є раннім критерієм ушкодження тканин активними формами кисню та може свідчити про більшу вразливість білків плазматичних мембран до дії активних кисневих метаболітів, ніж ліпідів. Зростання активності церулоплазміну в плазмі крові хворих свідчить про активацію неспецифічних захисних механізмів, а зниження його активності після лікування може бути показником ефективності проведеної терапії. ГРТ має виражені антиоксидантні властивості, про що свідчить нормалізація показників оксидантної та антиоксидантної систем крові хворих після проведеного лікування.
Висновки. У крові хворих на ДЕ спостерігається підсилення процесів ліпопероксидації та недостатність власної системи антиоксидантного захисту. ГРТ має нормалізуючий вплив на стан показників оксидантної та антиоксидантної систем крові хворих на діабетичну енцефалопатію.