Международный эндокринологический журнал Том 14, №6, 2018
Вернуться к номеру
За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю «МЛ «ДІЛА», 20 років партнерства»
Авторы: Бобрик М.І.(1), Сідорова І.В.(2), Резніченко В.М.(3)
1 - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2 - Медична лабораторія «ДІЛА», м. Київ, Україна
3 - ДЗ «Поліклініка № 2» ДУС, м. Київ, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
20 вересня в м. Києві відбулася наукова конференція з міжнародною участю «МЛ «ДІЛА», 20 років партнерства», унікальна за складом зіркових учасників і розмаїттям тем, що розглядалися. Захід був присвячений знаковій події — 20-річчю медичної лабораторії «ДІЛА». Як спікери були запрошені іноземні світила, завідувачі кафедр провідних медичних закладів України, доктори наук, професори, які піднімали актуальні питання гінекології й ендокринології.
Відкрив наукову частину заходу голова Комітету післядипломного навчання Європейського товариства ендокринологів, професор ендокринології Університету Осло в Норвегії Йенс Боллерслев. У своїй лекції «Ведення функціонуючих і нефункціонуючих аденом гіпофіза» професор зазначив, що пухлини гіпофіза становлять 15 % від усіх інтракраніальних неоплазм. Найскладнішими для діагностики є ті з них, що не мають клінічної картини: гонадотропіноми, кортикотропіноми й плюригормональні пухлини з одночасною гіперпродукцією пролактину, тиреотропіну, гормону росту тощо. Найчастіше серед гормонпродукуючих аденом гіпофіза зустрічається пролактинома, і її частота неухильно зростає з 1970 до 2015 року.
Професор Боллерслев підкреслив, що з 2011 року в міжнародних протоколах залишається незмінною рекомендація: за наявності будь-якої гіпофізарної інциденталоми, навіть безсимптомної, проводити лабораторну перевірку на гормональну гіперсекрецію або виявлення гіпопітуїтаризму, а саме скринінг на гіперкортицизм: пробу з 1 мг дексаметазону, визначення кортизолу у 24-годинній сечі або нічній слині; скринінг на акромегалію: визначення рівня інсуліноподібного фактора росту 1; визначення рівнів пролактину і, за потреби, його молекулярних форм. При підозрі на безсимптомні форми аденом — визначення адренокортикотропного, фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого, тиреотропного гормону.
/618-1.jpg)
Відомий експерт у царині репродуктивної ендокринології, член-кореспондент Національної академії медицини Франції, професор Філіп Бушар поділився з аудиторією найсвіжішою інформацією про Kiss-пептин. Відкриття впливу цієї речовини на репродуктивну функцію й онкопроцеси в деяких органах важко переоцінити. Kiss-пептин — білок, що кодується геном Kiss 1. Сам по собі ген Kiss 1 інгібує процес метастазування при меланомі й раку грудей. Kiss-пептин — унікальна речовина, без якої неможливе виділення гонадоліберинів у пубертатному періоді. Цей нейропептид був виявлений не тільки в головному мозку, а й у корі надниркових залоз. На сьогодні доведений його стимулюючий вплив на секрецію альдостерону. Механізми впливу Kiss-пептину на репродуктивну функцію перебувають у фазі активного вивчення в усьому світі.
Очільниця відділу ядерної медицини Університетського медичного центру Любляни (Словенія), доктор медичних наук, професор Катя Залетел розставила акценти в сучасних алгоритмах ведення вагітних із тиреоїдною патологією. Особливу цікавість викликала тактика ведення тиреотоксикозу на ранніх термінах вагітності (перший триместр) і питання грудного вигодовування в жінок з активацією автоімунного процесу в щитоподібній залозі, що виник після пологів.
/618-2.jpg)
Багаторічний керівник секції профілактичної медицини відділу внутрішньої медицини університетської клініки Альберта-Людвіга Університету Фрайбурга (Німеччина), професор Хартмут Нейман поділився результатами багатоцентрового дослідження з вивчення нейроендокринних пухлин підшлункової залози. Він продемонстрував унікальні клінічні випадки. Ще раз наголосив на неспецифічності симптоматики при даній патології, частих моносимптомах, наприклад диспептичному. Визначення лабораторних маркерів: інсуліну, проінсуліну, С-пептиду, серотоніну, соматостатину, хромограніну А, серотоніну, вазоактивного інтестинального поліпептиду — дозволяє швидко визначитися з джерелом проблеми й розпочати топічний пошук джерела гіперсекреції біологічно активних речовин. Професор Нейман навів діагностичні критерії скринінгових онкомаркерів. Ця інформація стала унікальною для визначення тактики ендокринологів при підозрі на нейроендокринну пухлину. Хірурги-ендокринологи змогли долучитися до розбору оперативної тактики в цієї категорії пацієнтів.
Професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Ігорівна Комісаренко у своїй доповіді наголосила на необхідності правильного дозування вітаміну D в ендокринологічній практиці на основі визначення базального рівня 25(ОН)D. Професор Ю.І. Комісаренко навела дані кафедри ендокринології НМУ імені О.О. Богомольця й результати американських досліджень на користь покращання перебігу цукрового діабету у хворих, пролікованих вітаміном D у адекватних дозах.
/619-1.jpg)
Унікальним став міждисциплінарний консиліум «Міждисциплінарний підхід до артеріальної гіпертензії», у якому взяли участь ендокринологи: професор, віце-президент Асоціації ендокринологів України, хірург-ендокринолог Андрій Миколайович Кваченюк і доцент кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член Європейського товариства ендокринологів Марина Іванівна Бобрик, а також відомий кардіолог, професор, завідувач кафедри кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Марина Миколаївна Дол–женко. Упродовж усього консиліуму кардіолог і ендокринологи розглядали клінічний випадок молодої хворої з гіпертензією ендокринного генезу, яку оцінили за критеріями ризику клінічного керівництва Європейського кардіологічного товариства та Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (2018), а потім, провівши скринінги на артеріальну гіпертензію ендокринного генезу, виставили остаточний діагноз хвороби Кушинга. Інтрига в аудиторії зберігалася до самого кінця. Було дуже цікаво слідувати за алгоритмом обстеження і відкривати завісу правильного діагнозу.
Доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук розповіла про сучасні вікові особ–ливості жінок, старших за 40 років, і можливі кардіоваскулярні ризики цієї вікової категорії. Вона звернула увагу на онкологічні ризики розвитку раку шийки матки і відзначила доцільність одночасного виконання пап-тесту методом рідинної цитології й комплексного генотипування вірусу папіломи людини (ВПЛ) починаючи з 30 років, що дозволяє досягти максимальної прогностичної значимості (88,2 %). Підкреслила актуальність сучасних поглядів на спадкові мутації генів BRCA 1/2, що є фактором ризику розвитку раку молочної залози та яєчників, і необхідність їх визначення в будь-якому віці.
/619-2.jpg)
Окрім цього, не можна виключати й вікові зміни кісткової тканини, у тому числі зубів, що починають прогресувати після 40 років. Як діагностичний маркер резорбції кісткової тканини рекомендовано застосовувати визначення рівня β-CrossLaps у сироватці крові.
Маркус Хоффман, науковий співробітник Abbott Diagnostics, виступив із доповіддю «Біомаркери раку яєчників та ендометрію». Він наголосив, що, на відміну від окремо взятих тестів СА125 і навіть НЕ4, який є більш чутливим маркером, оцінити ризик наявності епітеліального раку яєчників у жінок репродуктивного віку і в постменопаузі з найбільшою ймовірністю дозволяє розрахунок індексу ROMА. Розрахунок індексу ROMА необхідний при об’ємних утвореннях у яєчниках з метою диференціації доброякісного й злоякісного процесів, а також для обстеження жінок групи ризику з розвитку раку яєчників для раннього виявлення злоякісного процесу.
У своїй доповіді «Маски папіломавірусної інфекції» професор кафедри патології Стіна Сірянен (Фінляндія) відмітила, що ВПЛ інфікує епітеліальні клітини шкіри та/або слизової оболонки. На сього–дні відомо понад 200 ВПЛ. Для більшості людей ВПЛ нешкідливий, а інфекція не має симптомів, але в деяких людей вірус може зберігатися й призводити до захворювань не тільки геніталій, а й ділянки голови й шиї, включаючи бородавчасті ураження, диспластичні ураження або рак. Вона звернула увагу на переваги ВПЛ-тестування: воно виконується в будь-якому віці, дозволяє виявити осіб із постійною інфекцією ВПЛ із високим рівнем ризику; може виявити ВПЛ-пов’язані злоякісні ураження, що впливає на подальше лікування, а також дозволяє виявити рецидив захворювання.
З доповіддю «Глютензалежні захворювання» виступила кандидат медичних наук, президент ВО «Українське товариство целіакії» Ольга Олександрівна Наумова. Целіакія — великий мім, який може виступати під маскою різних захворювань. У 60 % пацієнтів целіакія перебігає атипово, з переважанням позакишкових симптомів, тому з такими пацієнтами зустрічаються не тільки гастроентерологи, але й ендокринологи, гінекологи, алергологи, сімейні лікарі. Доповідач наголосила на важливості скринінгу на целіакію серед пацієнтів лікаря-ендокринолога, зокрема, на тому, що в пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу доцільне використання тесту на антитіла до тканинної трансглютамінази з підтвердженням нормального рівня імуноглобуліну А в сироватці, антитіл до деамідованого гліадину, антитіл до ендомізію.
Крім того, у другій частині конференції була проведена серія майстер-класів з ендокринології й гінекології провідними фахівцями: професором Йенсом Боллерслевом (гіперпаратиреоз), кандидатами медичних наук Наталією Федорівною Лигирдою (патологія шийки матки) та Ольгою Анатоліївною Буркою (мікоплазма).
Подібні заходи є справжньою рушійною силою для втілення всіх наукових надбань у практику клініциста. Лікарі відзначають, що їх професійний інтерес до медичної лабораторії «ДІЛА» заснований на можливості отримувати від експертів компанії найбільш актуальну інформацію про діагностичні й лікувальні підходи у розв’язуванні клінічних задач.